Новий тиждень розпочався з провалу - цього разу в економіці. Перший раунд переговорів українського уряду з Міжнародним валютним фондом закінчився тим, що останні «зібрали валізи» і покинули Київ, залишивши НБУ в напрузі щодо термінів виділення другого траншу кредиту. Наприкінці, правда, «валютники» попередили, що переговори поновляться лише у разі зміни позиції українських властей.
Говорять, що місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) так і не змогла переконати уряд України в необхідності секвестру бюджету і перегляду його дефіциту. Робота місії повинна була завершитися 4-5 лютого з тим, щоб до 15 лютого рада директорів МВФ ухвалила рішення про надання Україні другого траншу кредиту у розмірі SDR 1,25 млрд., або $1,864 млрд. по курсу на 6 лютого (загальний кредит SDR 11 млрд., або $16,4 млрд.). Таким чином, питання виділення другого траншу кредиту для НБУ відкладається на невизначений термін. У той же час тільки за січень міжнародні резерви Нацбанку, направлені на підтримку гривні на міжбанку в переділах 7,9-8,1 грн./$, знизилися на 8,6%, або на $2,723 млрд, - до $28,82 млрд.
«Я взагалі не прихильник того, щоб співробітничати з МВФ на грошовій основі, - заявив ForUm’у науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволод Степанюк. - Ті умови, які були запропоновані МВФ під цей кредит, були неприйнятні для України, і я не знаю, з якої причини українська влада на них погодилася. Те, що МВФ жорстко контролює виконання своїх умов – це ясно за всю історію відносин МВФ з країнами, яким він дає кредити. Ймовірно, місію МВФ не влаштувало, як Україна виконує ці умови, але я ще раз хочу підкреслити, що умови, на яких МВФ згоден був давати кредит, абсолютно неприйнятні для України».
Віктор Небоженко, політолог, президент соціологічної служби «Український барометр» вважає, що «по-перше, такі організації як СОТ і МВФ повинні зараз стримати свій прокурорський запал, тому що вони також мають відношення до того, що твориться зараз у світовій економіці».
«МВФ повинен чудово розуміти, що його вимоги до країн, що захлинаються в світовій фінансовій кризі, багато в чому непередбачувані для національних урядів. І це стосується не лише України. У цьому сенсі міняються всі, навіть американці. Не міняються тільки СОТ і МВФ. Вони як і раніше упевнені, що знають формулу економічного, якщо не успіху – як вони раніше говорили, то тепер формулу виходу з економічної кризи. Це неправда».
«МВФ повинен нам чітко сказати, дають вони другий транш чи ні. І це повинно бути офіційно зафіксовано, публічним листом, тому що справа публічна – нічого інтимного тут немає, - вважає експерт. - Якщо МВФ не дає другого траншу, в України розв'язуються руки в тому, щоб узяти гроші у будь-якої країни, яка може дати нам цей кредит, починаючи з Ісландії і закінчуючи Росією. Нам у будь-якому випадку потрібні ці гроші».
За словами Небоженка, «це погана практика, що Президент киває на уряд, а уряд приховує підступи Секретаріату». «Я не думаю, що Президент настільки ослабів у міжнародному плані, що не може вплинути своїм авторитетом на чиновників МВФ, - вважає політолог. - Кажучи про те, що нам не дали транш, Секретаріат показує, що Президент абсолютно не володіє якимсь міжнародним авторитетом, чим раніше так страшно пишався Ющенко. Я б на місці СП не почав би акцентувати увагу на тому, що Президент був посильний і не вплинув на рішення МВФ».
«Регіонал» Олексій Плотніков признається, що «тут складно розібратися, де причина, а де наслідок – макроекономічна ситуація в країні, дійсно, дуже складна і з погляду МВФ тенденції йтимуть тільки до погіршення».
«Що стосується якихось їхніх вимог, які вони висували при першому транші, і надій на те, що після отримання першого траншу все зміниться, не виправдалося. Тому формальною причиною є макроекономічний показник і їхній прогноз розвитку надалі. Ну, а хто винен? Напевно, все-таки уряд, який відповідальний за ці макроекономічні показники», - сказав політик.
