Президент Польщі Лєх Качиньський пов'язує події у Грузії влітку минулого року і газовий конфлікт між Україною і Росією на початку цього року.
На думку Качиньського, газовий конфлікт не був мілітаристським, але був дуже «загрозливим».
Він вважає, що під час газового конфлікту з Україною та у війні з Грузією Росія намагалася домогтися збільшення впливу і домінування у регіоні.
Президент Польщі переконаний, що Росії не вдалося досягти цих цілей завдяки діям європейських чинників, у тому числі й прем'єр-міністра Чехії.
На думку Качиньського, політикам необхідно зробити серйозні висновки, щоб убезпечитися від виникнення подібної ситуації у майбутньому.
Крім того, під час брифінгу він прокоментував ціну на газ для України. Качиньський зазначив, що Європа не проти, щоб Україна перейшла на європейські ціни, але для цього вони мають бути визначені.
Нагадаємо, грузинські війська 8 серпня вторглися до Південної Осетії та завдали удару по її столиці Цхінвалі із застосуванням танків і важкої артилерії. Росія була змушена ввести підкріплення на допомогу розквартированим у регіоні миротворцям і провести операцію з примусу Грузії до миру. Після цих подій Росія 26 серпня визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії. 9 вересня між державами були встановлені дипломатичні відносини, а 17 вересня РФ підписала з республіками договори про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу. Президент Росії Дмитро Медведєв вніс ці угоди для ратифікації у Держдуму 20 жовтня. Парламент Абхазії ратифікував договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу з РФ 24 вересня, а парламент Південної Осетії - 2 жовтня.
Як повідомляв ForUm, 19 січня у Москві були підписані газові контракти між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром». Зокрема, був підписаний договір купівлі-продажу газу на 2009-2019 роки. Україна отримала знижку в 20% від середньоєвропейської ціни на газ, яка у першому кварталі 2009 року складає 450 дол. за тис. куб. м.
Українська сторона, у свою чергу, зберігає ставку транзиту в 2009 році на рівні 2008 року - 1,7 дол. за тис. куб. м на 100 км.
21 січня НАК «Нафтогаз України» заявив, що закупівельна ціна природного газу для України у першому кварталі складатиме 360 дол. за тис. куб. м., у другому кварталі - 270 дол. за тис. куб. м, у третьому кварталі - 219 дол. за тис. куб. м, у четвертому кварталі - 162 дол. за тис. куб. м. Таким чином, середньорічна вартість палива для України складатиме 228-229 дол. за тис. куб. м.
Директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що пов'язувати грузинсько-російськую війну і газовий конфлікт не варто. Хоча, за його словами, не можна заперечувати того, що є певна детермінування Росією своїх дій на пострадянському просторі.
«РФ посилюється, створює свою суб'єктивність як головного провідного гравця у цьому регіоні, подає заявку на світове лідерство. Тут необхідно розуміти, що відбувається прагматизація політики Росії. РФ використовує силу для вирішення тих чи інших питань, як це було з Грузією, чинить тиск за допомогою енергетичної дипломатії, як це було з Україною. Це викликає протидію з боку пострадянських країн, але це треба враховувати при побудові своїх відносин з Російською Федерацією. Потрібно шукати підходи і пам'ятати, що РФ набагато більша і сильніша, ніж Україна чи Грузія. Нам необхідно шукати союзників і вибудовувати неконфліктні відносини з РФ», - заявив експерт.
Політолог нагадав, що свого часу Грузія провокувала своїми діями РФ і отримала конфлікт, який призвів до відторгнення територій від Грузії.
«Визнання Абхазії і Південної Осетії фактично розморозило більшість конфліктів на пострадянському просторі, створило нову реальність. Багато країн СНД зрозуміли, що існує гострий дефіцит безпеки у цьому регіоні. У результаті більшість із пострадянських країн не стали підтримувати Росію, тому що у них самих є проблеми з територіальною цілісністю. Зараз є передумови до того, щоб сформувати на території колишнього СРСР дієвий режим безпеки, але для цього потрібні спільні зусилля, а також врахувати інтереси один одного, у тому числі й Росії. Польський президент пропонує поставити РФ на місце, але я б не так гостро оцінював ситуацію. Україна повинна виробити виразну і адекватну політику щодо країн пострадянського простору. Створення нормальних відносин з РФ має проходити не на особистісному рівні (конфлікт Путін-Ющенко), а на рівні державних інституцій. Поки що у нас тільки одні конфлікти й інформаційні кампанії», - підсумував Кулик.
Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов також не вважає, що ці дві події безпосередньо пов'язані.
«Пан Качиньський останнім часом вирізняється одіозними діями і висловлюваннями. По-моєму, він є посміховиськом навіть у самій Польщі, я вже не кажу про Європу. Слова Качиньського, який закликає Польщу не боятися бути русофобською, я сприймав би у цьому контексті. Що стосується посилення впливу Росії, то тут частково можна погодитися. Дійсно, РФ стала могутнішою країною у порівнянні з тим, що було 8-10 років тому. У словах російських лідерів звучить такий термін як «зона впливу». Хоча він і зустрічає незадоволення з боку американських дипломатів, але ми бачимо за діями Європи, що ЄС визнає право за Росією вважати суміжні держави територіями, до долі яких РФ не може бути байдужа. Ситуація у цих країнах багато в чому впливає на стабільність самої Росії. Отже вона впливатиме на те, щоб ці держави були дружніми до РФ», - підкреслив Корнілов.
Експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Олександр Палій погоджується з президентом Польщі.
«Росія розглядає Україну як ворога №1. Володимир Путін постійно робить наголос на тому, що він роздратований вибором українського народу у 2004 році. Під час «помаранчевої революції» РФ програла «війну» на території України. Для реабілітації Путіну потрібні нові символічні перемоги. Те, що ми бачили під час газового конфлікту, це не тільки спроба отримати максимально вигідні економічні результати для Росії, але й «заморожування» певних регіонів України для того, щоб там виникли соціальні вибухи. Це механізм відключення газу з першого січня, і маршрути, які пропонувала Росія. Тепло відключали у східних і південних регіонах України, сподіваючись на те, що там почнуться бунти», - підкреслив експерт.
Політолог зазначив, що Україна повинна бути готова до продовження протистояння.
«Росія має великі економічні проблеми і може перевести незадоволення своїх громадян на зовнішнього ворога. А Україна найбільш вигідний і зручний об'єкт. Влада у нас неконсолідована, державний механізм слабкий», - підкреслив Палій.
Народний депутат із фракції НУ-НС Олесь Доній заявив, що в даному разі можна говорити не стільки про посилення впливу, скільки про те, що Росія ніколи не ставила собі за мету втрачати вплив на країни пострадянського простору.
«В останні роки Російська Федерація економічно зміцнилася завдяки енергоносіям, тому зараз у неї є більше можливостей реалізовувати свої бажання. Іноді вона робить це радикальними способами: військовими, як це сталося у Грузії, або економічно: як це трапилося з Україною і Європою у газовому конфлікті», - зазначив нардеп.
Депутат підкреслив, що країнам, які входять у зону впливу Російської Федерації, необхідна політична і економічна стабільність.
«Приклад показали країни Балтії, які, не маючи серйозних копалин і природних ресурсів, змогли побудувати свої невеликі економіки для того, щоб можна було б упевнено розмовляти з могутнім сусідом. Поза сумнівом, Росія зацікавлена у постійному посиленні свого впливу, у тому числі й над Україною. Якщо наша країна буде сильно ослаблена, це загрожуватиме втратою суверенітету. Для того щоб розмовляти з Росією на рівних або хоч би викликати повагу, необхідно ставати сильною країною», - переконаний Доній.
Народний депутат України, член фракції БЮТ, член Комітету ВРУ у закордонних справах Андрій Шкіль вважає, що президент Польщі недалекий від істини. За його словами, Росія через газову конфронтацію хотіла посилити свій вплив у регіоні.
«Чи варто прив'язувати сюди війну у Грузії? Я так не думаю. Необхідно розуміти, що у газовій війні Росія воювала не з Україною, а з Європою. Наша країна могла лише стати додатковим бонусом. Якби ми віддали свою газотранспортну систему, можна було б говорити про перемогу Російської Федерації. Але Росія перемогла у війні з Європою. Вона провела свою політику. Звичайно, РФ засудила дії України, але це теж саме, що засудити дощ. Проте ЄС дотримувався проросійської політики: в усьому винна нестабільність української влади, а РФ дуже хороша. У Грузії про перемогу РФ не йдеться. Це була демонстрація сили без особливих наслідків для Росії», - підсумував Шкіль.
Народний депутат із Партії регіонів Володимир Яцуба зазначив, що Російській Федерації необхідно мати вплив, і вона до нього прагне.
«Кожна країна хоче впливати на інших. Це нормально. Україні необхідно більше займатися своїми внутрішніми проблемами, а не критикувати чи аналізувати політику інших країн. Ми не доросли до того, щоб давати оцінки нашим сусідам, тим більше найближчим - Росії і Польщі. Нам необхідно вступити у рівні відносини з усіма зовнішніми партнерами», - заявив депутат.
Нардеп від КПУ Олександр Голуб не згоден з думкою польського президента.
«Абсолютно зрозуміло, хто такий Качиньський. Це така ж американська маріонетка, як і український Президент, який реалізує стратегічні інтереси США у Європі. Русофобська позиція Качиньського відома давно. Говорити про об'єктивну оцінку тут не варто. Крім того рейтинг польського президента низький, подібними заявами він хоче привернути загальну увагу. На тлі природного зміцнення Російської Федерації починають діяти сили, які хотіли б перетворити Україну на буфер між РФ і Європейським Союзом. Остання заява міністра закордонних справ Огризка про те, що вже нема братерських відносин, не стільки образлива для Росії, скільки образлива для України, оскільки більше половини українського населення підтримує протилежну думку», - заявив Голуб.
