Українсько-російські газові баталії не залишили байдужим нікого. І в той час, як українці, розцінюючи свою перемогу у цьому конфлікті цілком обґрунтованою, вважають, що можна ще «повиступати», російська сторона таким гастролям зовсім не рада. За словами депутата Держдуми Костянтина Затуліна, «саме Україна дає приводи згадувати про газову війну, оскільки, принаймні, в головах вашої політичної еліти вона триває». Про своє бачення газової ситуації, а також про ставлення до Президента Ющенка російський політик розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
- Костянтине Федоровичу, в Росії все ще говорять про газову війну з Україною?
- Я б поставив зустрічне запитання: а в Україні припинилися спроби сумніватися у цих газових домовленостях? Здається, саме Україна дає приводи згадувати про газову війну, оскільки, принаймні, в головах вашої політичної еліти вона триває. Я, наприклад, не знаю, відбудеться чи ні перенесене на цю п'ятницю засідання РНБО. Але ж ми знаємо, що робляться спроби поставити під сумніви ці домовленості. Через це повністю закрити тему ніяк не вийде.
Наразі ми прийняли до уваги заяви, зокрема, з боку критиків Тимошенко, які звинувачують її у здаванні національних інтересів, про те, що Україна не ставить під сумніви підписані домовленості.
- Як ви думаєте, враховуючи домовленості Путіна і Тимошенко, російсько-українські відносини тепер стануть більш конструктивні?
- Базуючись виключно на тому, що підписано документи щодо газу, говорити про те, що в усіх сферах російсько-українських відносин у нас стало конструктивніше, звичайно, було б наївно. У нас не один газ у голові. Не можна виключати й інші сфери, у яких за час перебування Ющенка при владі проблеми не вирішувалися, а тільки накопичувалися. Тому, я думаю, повною мірою говорити про зміну клімату російсько-українських відносин передчасно. Ці зміни відбудуться не раніше, ніж в Україні буде остаточно вирішено питання «хто – кого». А це може відбутися тільки за результатами виборів.
- Чи буде Росія на наступних президентських виборах в Україні робити ставку на Тимошенко?
- Ні. Я не думаю, що Росія робитиме якусь яскраво виражену ставку на цих виборах. У тому числі й тому, що ви ж нас і критикували за такі ставки у 2004-2005 роках.
На даний момент ми вважаємо, що Президент Ющенко перетворився на персону нон-грата в російсько-українських відносинах, яким він нашкодив більше, ніж будь-хто за всю історію роздільного існування України й Росії. Явно було б дивно думати, що хтось у Росії йому співчуватиме. Всі решта відкриті для діалогу – і Тимошенко, і Янукович, і ті треті-четверті сили, які намагаються реалізуватися.
- А Ви особисто кого бачите наступним Президентом України?
- Враховуючи мою репутацію, яку мені посилено створюють на Україні, я б не хотів надавати комусь ведмежу послугу. Для когось ця моя рекомендація може стати підставою для того, щоб задуматися і проголосувати, а для інших – навпаки. Тому я зараз не хочу висловлюватися на цю тему. Це передчасно.
- Деякі російські експерти стверджують, що у Тимошенко і Путіна спільна мета – політичне знищення Ющенка. Ви з цим згодні?
- Ми тут без голосування у Державній Думі чи десь ще дійшли висновку, що Ющенко нестямний. Я вважаю, будь-яка розумна людина, не обов'язково з російським чи українським паспортом, яка судить за ділами, а не за словами, мала б це зрозуміти.
Звичайно, ми не втручаємося у це питання, а просто спостерігаємо за тим, як у Ющенка падає рейтинг, і бачимо, що немає ніякої необхідності його підтримувати. Він не є нашим політичним партнером.
У Тимошенко свої внутрішньополітичні цілі. Безумовно, вона бореться за владу, зрештою, як і опозиція. Якщо говорити про Ющенка і Тимошенко, то для Партії регіонів із двох бід велика - це Юлія Володимирівна, а для нас вона – менша. У цьому ми маємо тактичні розбіжності. Але у ПР як у самостійної політичної сили є всі підстави поводитися так, як вона вважає за потрібне.
- Давайте повернімося до газу. Чи може цей конфлікт закрити Україні дорогу в НАТО?
- І без газового конфлікту були сумніви, що у сьогоднішній ситуації Україна реально готова до вступу в НАТО. Як би цього не хотіли американці, вони змушені підкреслювати, що без думки більшості громадян України говорити про вступ до Альянсу неактуально.
Водночас я вважаю, що газовий конфлікт істотно погіршив образ України в очах Європейського Союзу.
- Костянтине Федоровичу, український МЗС вважає, що Росія повинна брати дозвіл на переозброєння ЧФ РФ. Як у Кремлі можуть поставитися до такої вимоги?
- МЗС України є важливим інструментом доведення російсько-українських відносин до маргінальної стадії. Переконаний, що нинішній МЗС з його цими тріскучими заявами, думкою про те, що братерства між нашими народами давно немає, і подібними фобіями піде у минуле разом з Ющенком.
Я не хочу коментувати упереджених людей. Їхню думку про те, що повинно бути, наприклад, з Чорноморським Флотом, ми, звичайно, вимушені враховувати, але діяти будемо там, як вважаємо за потрібне, і питати з цього приводу МЗС України не будемо.
- Кілька місяців тому Ви сказали, що Ющенко веде з Вами «холодну війну». Вона не припинилася?
- Всі організації, які носять назву Інститут країн СНД, в Україні сьогодні під спробою заборони і політично утискаються. Я сьогодні перебуваю у судовому процесі, де виступаю позивачем проти пана Наливайченка. Влада України без пояснення заборонила мені в'їзд на територію вашої країни. А до цього була ще одна заборона, після чого послідував дозвіл. Тобто, у цій площині українська влада грає зі мною «у кішки-мишки». Але вона зайвий раз доводить, що не в змозі навіть у себе вдома вести спір, тому що завжди переходить на адміністративний окрик.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
