Звітний тиждень почався бадьоро: «Газпром» і «Нафтогаз» підписали довгоочікуваний газовий контракт. Весь світ обійшла фотографія, на якій Міллер і Дубина ставлять свої підписи на документах, а позаду них стоять Путін з Тимошенко і строго спостерігають за підписантами. І правильно. Нехай інші підписують. У разі чого – з них і попит...

Підписати-то підписали, але ціна на газ так і залишилася таємною за сіма печатками. Воно-то ніби як ринкова мінус 20%, з одного боку, а з іншого – біс його знає, якою буде ринкова ціна тоді, коли ми нарешті зберемося його купувати. Цифри називали всі, кому не лінь і кого робота зобов'язує. Тимошенко говорила про 228,8 доларів за тисячу кубів. Потім раптом виявилося, що угода передбачає пункт про те, що «Газпром» підминає під себе 25% внутрішнього газового ринку України. Загалом, занепокоїлися всі конкретно. Особливо хвилювалися у Президента (воно й зрозуміло). Навіть призначили на п'ятницю засідання РНБО, щоб Тимошенко на ньому відзвітувала з газового питання. Але зібратися так і не вийшло. Заступник Балоги Шлапак заявив, що засідання вирішили перенести на тиждень. Чому – не сказав. Напевно, це велика таємниця.

Можливо, тому відклали, що в понеділок, коли ви читатимете цей огляд, відбудеться позачергове засідання Ради? Можливо. Але його (засідання) ініціювала якраз Тимошенко – щоб у черговий раз розглянути в парламенті питання про зняття зі своєї посади глави НБУ Стельмаха. А якщо врахувати, що Стельмах – креатура Ющенка, то в цьому гармидері сам біс ногу зломить.

Березовський порадував в інтерв'ю вітчизняним журналістам, заявивши, що Ющенко – кращий варіант для України на найближчих президентських виборах. Так-так. Рейтинг у 2,4% Бориса Абрамовича не бентежить. Мовляв, «Путіна в серпні 99-го взагалі ніхто не знав, а вже в березні наступного року він став президентом». З іншого боку, додамо ми від себе, Ющенка УЖЕ знають, причому знають досить добре.

І все ж таки. БАБ свято вірить у другий термін Віктора Андрійовича. Невже спонсорувати почав? Не знаю, не знаю. У тому ж інтерв'ю Березовський відважив комплімент і Тимошенко: мовляв, «якби вона отримала всю повноту влади, то відстоювала б інтереси українського народу». Угу. Але ж і я можу сказати: дайте мені всю повноту влади, і я захищатиму народні інтереси. А поки не дасте цю саму повноту – відстоювати не буду. І не просіть.

І, нарешті, на запитання, що ж потрібно Ющенку для перемоги на виборах, Березовський відповів буквально наступне: «воля, яку він повинен демонструвати. І коли народ бачить цю волю, то він віддає перевагу цьому політикові». Отже, якщо ви до цього думали, що Ющенко – безвольна людина, забудьте про це. Він людина вольова. Недаремно його популярні особистості вихваляють…

А ще на Ющенка до суду обіцяють подати. Родичі моряків «Фаїни» дали прес-конференцію, на якій звинуватили Президента і МЗС у бездіяльності. Зрозуміти їх нехитро: минуло чотири місяці, а наші хлопці продовжують залишатися в заручниках. Будь-яка інша країна, безсумнівно, вживала б усі заходи щодо звільнення своїх громадян. Причому задіювала б для цього все – від дипломатії до бомбардувань. Але як нам змагатися з піратами, якщо у нас один підводний човен – і той на вічному ремонті.

У Криму трохи побили посла США в Україні Тейлора. Хто не пам'ятає – Штати збираються відкривати на півострові своє диппредставництво. Але не для видачі віз, як могли б подумати легковірні. А для банальної пропаганди. Що, власне, і не приховував сам Тейлор. Посол приїхав до Сімферополя, щоб відвідати виставку, що відкрилася в етнографічному музеї на гроші американського уряду. Але потрапити туди Тейлору вдалося лише через чорний хід. Журналістів високопоставлений гість злякався, заявивши, що сам складе список видань, представники яких будуть запрошені на прес-конференцію. З музею Тейлор виїхав на броньованому джипі, причому міліція ледь утримала натовп сімферопольців, охочих особисто пояснити йому своє ставлення до відкриття дипломатичної місії США в Криму.

ДАІ продовжує радувати. За 21 день січня інспектори «надоїли» аж 40 мільйонів гривень. А тим часом в Україні була введена нова ставка дорожніх зборів. Хтось угорі висловив, загалом, правильну пропозицію: дерти три шкури з власників легковиків з двигунами об'ємом більше 2,2 літрів. Мовляв, якщо людина купила машину за 50 тисяч доларів, то нехай розщедрюється. Ось тільки зробили все, як завжди - через одне відоме місце. Оскільки в благородному пориві збільшити надходження до бюджету, «забули» про власників старих «Волг» і «УАЗиків». Таких зовсім не зарахуєш до забезпечених верств населення, але відтепер для проходження техогляду їм доведеться платити не 250 гривень, а декілька тисяч.

А Черновецький – той взагалі розвів бурхливу діяльність. Спочатку ляпнув, мовляв, даю мільйон доларів тому, хто знайде наречену Довгому. Потім зробив платним в'їзд до Києва для іногородніх машин (у ДАІ вже сказали, що виконувати це рішення не будуть). А під кінець і зовсім заявив, що має намір відселяти киян, що живуть на перших поверхах, щоб там розміщувалися перукарні, булочні й інші об'єкти побутової сфери. Загалом, робота щодо впорядкування Києва і особистого життя Довгого кипить.

До речі. На тижні країна відсвяткувала т.з. «День злуки». Ну, відсвяткувала – це я пожартував, звичайно. Багато хто взагалі не знає про існування такого свята, і поняття не мають про соборність, не без підстав вважаючи, що соборність – це від слова «соборувати». Але все ж таки. У Харкові, наприклад, «злуку» відзначили факельним ходом якихось молодих людей у камуфляжі з нашивками а-ля вермахт. Між іншим, набралося їх аж майже сотня. Скандуючи «Смерть ворогам нацiї!», хлопці пройшлися по центральних вулицях міста і, ради жарту, спалили прапор Компартії. До «підпалу рейхстагу» на цей раз не дійшло, але, мабуть, усе ще попереду.

Привітали українців зі святом і перші особи держави. Прем'єр порадила населенню «разом працювати на благо України» (разом нас багато?..), а Ющенко вирішив не обмежуватися стандартним поздоровленням і видав черговий довгий і глибокодумний спіч, який цінителі жанру не можуть не занести в аннали української політики. Особливо патетичним був кінець вітальної промови: «Імперії гинуть. Імперії впадуть. А Україна – вічна».

Отже, якщо у вас буде така можливість, подаруйте Президентові вічну голку для примусу. Остапу Ібрагімовичу Бендеру вона була ні до чого, а Віктору Андрійовичу Ющенку, можливо, стане в нагоді.

Кохаймося!

Завжди ваш

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1164