Про вірогідність дефолту в Україні експерти почали говорити, ще коли світова фінансова криза лиш набирала обертів, а уряд запевняв, що це явище якщо і є, то виключно у головах українців.
Сьогодні, згідно з даними, за якими експерти ООН підготували доповідь про економічну ситуацію у світі, найгірше йдуть справи в Україні. Держава катастрофічно втрачає довіру інвесторів, про що свідчить різке зростання прибутковості українських держоблігацій, і вийшла у світові лідери щодо падіння промвиробництва, щодо зростання інфляції, знецінення національної валюти і падіння фондового індексу.
Прибутковість державних облігацій України, загальний об'єм яких складає 105 мільярдів доларів, за останні 4 місяці зросла до 30%. Для порівняння: ще за місяць до дефолту 1998 року середня процентна ставка за облігаціями Росії була більше ніж у 2 рази нижчою (10,8%).
За даними економістів ООН, із чотирьох найбільших країн СНД (Росія, Білорусь, Казахстан і Україна) світова економічна криза найбільшою мірою позначиться на показниках України, найменшою — Білорусі. Автори прогнозують в Україні зниження зростання економіки до 2,1%, збільшення безробіття до 6%, інфляція ж залишиться на рівні 2008 року.
Про те, чи варто Україні чекати дефолту, ForUm дізнавався у експертів і політиків.
Економічний експерт Євген Ніколаєв підкреслив, що для того, щоб розібратися у тому, можливий дефолт в Україні чи ні, необхідно пояснити цей термін.
«Дефолт людини, підприємства або держави - це його відмова (але, що важливо, не обов'язково нездатність) своєчасно повернути борг (кредит) і відсотки за ним. Якщо людина не повертає кредит банку, це питання вирішується через звичайний суд. У такому випадку не вживається слово «дефолт», але по суті це саме він. ООН говорить про державний дефолт для України - відмову держави (уряду) повернути гроші іноземним кредиторам. Така ситуація досить делікатна, оскільки несе не настільки негативні наслідки для держави, яка оголосила дефолт, як здається. Знизиться інвестиційна привабливість країни і довіра до неї, внаслідок чого зменшаться іноземні інвестиції. Але стягнути борг із держави у судовому порядку вкрай складно, довго і невигідно. Тому державний дефолт викликає за собою переговори держави з кредиторами, на яких переглядаються умови обслуговування наданих кредитів (росте процентна ставка, що невигідно, але відкладається на більш тривалий термін повернення самого кредиту, що дозволяє державі вийти зі складної ситуації)», - заявив експерт.
Економіст підкреслив, що дефолт або «недефолт» України залежатиме не від економічної ситуації, оскільки зовнішній борг української держави невисокий і нездоланних труднощів з його обслуговуванням не виникне. За його словами, можливе оголошення Україною дефолту - це майбутнє політичне рішення нашої влади.
«Воно може бути прийняте, якщо порахують, що оголошення дефолту - вигідніше і несе менший негатив для України, ніж виконання Україною своїх зовнішніх зобов'язань у штатному, робочому порядку. Третій вид дефолту - корпоративний. Його ризик сьогодні найвищий, оскільки наші підприємства мають значну заборгованість перед іноземцями. Але тут слідує уточнення: ризик цього виду дефолту - більший, ніж решти, але і він не критичний, якщо розуміти структуру зовнішньої заборгованості українських підприємств. Загальна сума, за різними оцінками, - приблизно 80-100 мільярдів доларів (40-50% українського ВВП). З неї третина - борги підприємств перед офшорними структурами, тобто «борг лівої кишені власника підприємства перед його ж правою кишенею». З обслуговуванням цієї частини боргу проблем бути не може у принципі, оскільки він існує тільки на папері. Друга третина - кредити іноземних банків своїм «донькам» в Україні. Варіант - практично тотожний попередньому з поправкою на те, що хтось із іноземців замість рефінансування кредиту своєму дочірньому банку може вирішити цей банк продати», - зазначив експерт.
Економіст повідомив, що третій вид - це власне реально існуючий зовнішній борг підприємств, дефолт щодо якого може мати реальні наслідки у вигляді процедури банкрутства для такого підприємства.
«Банкрутство – це фактично перехід підприємства від одного власника до іншого – не більше і не менше. Тобто і такий дефолт не має відчутних наслідків для економіки, за винятком нового витка безперервного перерозподілу власності. Ще можливий варіант закриття підприємства, яке оголосило дефолт, але у борг в іноземців брали в основному підприємства крупної промисловості, на яких завжди знайдеться покупець та інвестор», - підсумував Ніколаєв.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин зазначив, що все залежить від того, що розуміти під дефолтом. Він підкреслив, що якщо йдеться про державні зобов'язання, то зовнішній борг України невисокий, на рівні 12% ВВП.
«Це прийнятний борг, обслуговування якого не має складати труднощів. Ситуація посилюється, якщо ми, кажучи про дефолт, маємо на увазі корпоративний сектор, перш за все, державний. Це такі крупні державні компанії, як «Нафтогаз». Структура їхніх боргів незрозуміла, джерела ресурсів для виплат теж не визначені. Держава не залишить ці компанії у разі їхніх фінансових проблем. В Україні виникнуть наступні ризики. Високі зобов'язання різко можуть підвищити попит на іноземну валюту для виплати боргів. Високий ризик девальвації гривні, що вдарить по українській економіці. Другий ризик пов'язаний з тим, що зараз посилилася тенденція використання Нацбанку для фінансування державних витрат. Тобто проводяться різного сорту емісії, звичайно, це обставляється високого ґатунку словами. Фінансові ресурси необумовлені, що створює велику проблему для фінансового сектора та платоспроможності населення і підприємств», - підкреслив Юрчишин.
Науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволод Степанюк також зазначив, що державний борг України невеликий, тому офіційне оголошення дефолту може не відбутися.
«Але якщо почнеться банкрутство корпоративного сектора, то Нацбанк буде змушений витрачати свої ресурси. Може наступити такий момент, що в країні не буде валюти для того, щоб держава погасила свої борги. Враховуючи те, що підприємства в Україні працюють на половину потужності, і те, що нова ціна на газ вища, ніж торік, промисловість України матиме серйозні проблеми, дефолт дуже вірогідний. Рівень безробіття безпосередньо від дефолту не залежить. Можливо, у населення знову пропадуть заощадження. Чому пропали заощадження в Радянському Союзі? Країна оголосила себе банкрутом і розпалася. Якщо на державному рівні оголошується дефолт, то всі заощадження громадян заморожуються. Говорити у такому разі про курс валют некоректно, валюта може коштувати скільки завгодно. Якщо не вживати адміністративних заходів, дефолт може наступити. На жаль, поки що ми не бачимо ніяких дій щодо запобігання цьому», - заявив Степанюк.
Народний депутат України, член фракції БЮТ, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін вважає, що вірогідність дефолту є.
«Якщо Міжнародний валютний фонд ухвалить рішення про припинення видачі траншів, то ми зіткнемося з різким зменшенням золотовалютних резервів. Тоді виникне питання про дострокове погашення суверенних зобов'язань. Як правило, це відбувається, якщо кредитні рейтинги країни падають до певного моменту, інвестори мають право пред'явити їх до дострокового погашення. В Україні валові зобов'язання складають 100 мільярдів доларів, із них п'ята частина – суверенних. Звичайно, Україна не знайде стільки грошей у державному бюджеті. Та і прийняли ми бюджет з тим, щоб зайняти десь 62 мільярди гривень. У цьому випадку наступить вірогідність дефолту», - пояснив депутат.
Нардеп підкреслив, що у разі дефолту припиняться будь-які інвестиції, що різко здешевить гривню.
«Найнеприємніше - це судове рішення, яке на користь інвесторів повертає стягнення на інші державні активи та активи державних компаній, які знаходяться за кордоном. Це може спричинити банкрутство «Нафтогазу», «Ощадбанку». Такі речі зустрічаються дуже рідко, але зустрічаються. Мені здається, що Валютний Фонд покрутить носом, але транш підписуватиметься і надалі. У будь-якому разі про дефолт зараз рано говорити. Технічно він може вистрілити на початку другого кварталу. Найкраще у сьогоднішній ситуації робити провізії у витратній частині бюджету, різко понизити витратні статті», - підсумував Терьохін.
Народний депутат із фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський упевнений, що дефолту не буде. За його словами, якщо дивитися на загальну картину, то економічна ситуація, дійсно, складна, але кульмінація кризи ще не наступила.
«У хвороби є «криз» - критичний момент. Якщо людина його пройшла, далі йде одужання. Цей криз може статися навесні 2009 року. Після цього мають настати посилені позитивні тенденції. Економіка часто саморегулюється. Ніші, які не використовувалися бізнесменами, тому що вони вважали їх малодохідними, освоюватимуться. Криза переорієнтовує людей на те, щоб отримувати не стовідсотковий дохід, а дохід у 3-5%. Зараз легких грошей вже немає. Якщо проглянути хронологію наших боргових зобов'язань, то ключові виплати припадають на кінець 2010 і навіть на 2011 рік. На кульмінацію кризи у 2009 році випадає не більше двох мільярдів доларів. Ми не така маленька країна, тому дефолту не буде», - заявив депутат.
Народний депутат, член фракції Партії регіонів Михайло Чечетов зазначив, що об'єктивних передумов для дефолту в Україні сьогодні немає, але дії влади можуть до нього призвести.
«Про це говорить підписання принизливих газових договорів з Росією, де пані Тимошенко були зраджені національні інтереси в обмін на прихильність Кремля на наступних президентських виборах. Те, що було підписане, це два кроки до дефолту. Суб'єктивний чинник влади розкручує вірогідність дефолту. Україні необхідно поміняти владу», - підсумував Чечетов.
Народний депутат України, член фракції КПУ Петро Цибенко вважає, що зараз потрібно зробити все, щоб уникнути дефолту.
«Вірогідність його для України досить висока. Дія фінансової кризи однакова в усіх країнах, але там, де економіка активно працює, негативні наслідки пом’якшується. У нас, на жаль, ситуація посилюється тим, що економіка не працює. Очевидно, що будь-які прорахунки політиків бумерангом б'ють по простих людях. Нова ціна на газ для України – це прорахунок влади, але розплачуватися за нього будуть люди, тому що будуть підвищені комунальні тарифи. Теж саме стосується і дефолту. На житті громадян він позначиться вкрай негативно», - підсумував Цибенко.
