Отже, велика газова гра з крупними ставками закінчилася, Україна знову повернулася у «сірі будні»: наїзди вищих посадових осіб один на одного, одвічні пошуки «істини», питання, які стали узагальненими, «хто винен?» і «що робити?» Про свої погляди на українську політику з кореспондентом ForUm’у поділився народний депутат із фракції БЮТ Андрій Сенченко.
- Андрію Віленовичу, кажуть, що Ющенко має претензії до СБУ за відсутність «належної уваги» до його опонентів – навіть відмовився учора заслухати звіти Медведька і Наливайченка. Що скажете з цього приводу?
- На жаль, СБУ якраз займається тими питаннями, які порушував Віктор Андрійович. І це замість того, щоб займатися тими правопорушеннями, які безпосередньо належать до їхньої компетенції. Наприклад, махінаціями членів правління керівництва Національного банку. Або махінаціями на газовому ринку, авторами яких є Фірташ, Бойко і Льовочкін. Врешті-решт, розслідуванням махінацій пані Семенюк-Самсоненко в період перебування її керівником Фонду державного майна. Натомість вони займаються політичними опонентами Ющенка. Чим конкретно незадоволений Віктор Андрійович, я не знаю, може, колись він сам про це розкаже.
- Чи можна очікувати, що тепер Ющенко, нарешті, запропонує якусь кандидатуру на посаду голови СБУ замість в.о. Наливайченка?
- Ну, поки він ніякої кандидатури не вніс. У СБУ сьогодні немає керівника, зате є нелегітимні заступники. Ця структура перебуває у приватизованому Президентом становищі і на сьогоднішній день абсолютно неефективна.
- А кого особисто Ви бачите на цій посаді?
- Для мене головне, щоб це був патріот, принципова людина і, бажано, якомога далі від політичних партій.
- Не секрет, що Ющенко незадоволений тим, що під час газової війни Україна програла війну інформаційну.
- Якщо говорити про інформаційну війну, пов'язану з газом, то хочу сказати, що ця інформаційна війна дуже добре контролювалася і дуже добре оплачувалася. І винити у цьому треба не європейців і росіян, а насамперед зацікавлені сили всередині нашої країни. Ці сили - це все та ж «двійка» - Льовочкін, Фірташ. Ці люди зі своїх нетрудових доходів, які вони вийняли з кишень громадян за той час, поки працювали на газовому ринку, фінансували інформаційну війну з нашою країною.
- Чи варто очікувати якихось кадрових призначень найближчим часом, як вважаєте?
- Якщо Президент послухає те, що йому говорить парламент, прем'єр і все ж буде остаточно вирішена доля пана Стельмаха, якого парламент відсторонив, ми побачимо пропозицію Президента щодо нового голови Національного Банку. Те, що там творилося, це, по суті, системне розграбування країни. За це, по-перше, треба відповісти, а по-друге, треба ухвалювати рішення – і це конституційні повноваження Президента. Мовчання з цього питання – це просто зайве підтвердження того, що він безпосередній учасник усіх цих тіньових процесів.
- Ганна Герман вважає, що слідча комісія ВРУ, створення якої ініціює БЮТ, має дати відповідь на питання, чому Юлія Тимошенко здала національні інтереси у Москві. Як захищатимете свого лідера?
- Цей гавкіт, який лунає «услід каравану» із Партії регіонів і Секретаріату Президента, вже просто смішний. Тимошенко відстояла гідність нашої країни, вона довела всім – і росіянам, і європейцям, - що ми не крали газ, що Україна нікому нічого не винна. Якщо ви звернули увагу, сьогодні ніхто вже ні про крадіжки, ні про борги не говорить. Вона змогла вирішити стратегічне завдання – усунути газових посередників. Зрештою, Тимошенко довела, що нашу країну марно шантажувати, з нами треба рахуватися. І насамперед показала нам, громадянам, що в українській владі є патріоти. Хай їх сьогодні одиниці, але вони є, а значить, є надія на майбутнє. Тому весь цей гавкіт і потуги вже нічого не варті.
Всі – я маю на увазі Секретаріат Президента, самого Президента, Партію регіонів - чекали, що Тимошенко у Москві з цими переговорами провалиться. Але в усьому світі, і в Росії теж, завжди і скрізь поважається державна точка зору. Коли раніше від нашої країни приїжджали ділки і говорили: «Так, ось стільки-то ви пропонуєте, ми до цього додаємо п'ятдесят-сто доларів і платитимемо дорожче, а тут, взагалі, розпилимо», то і ставлення до них було бридке. А коли приїхала людина з іншою точкою зору, яка жорстко її відстоює, причому на користь власної країни, то будь-який опонент як нормальна людина таку позицію поважатиме.
- Загалом Ви особисто задоволені результатами переговорів у Москві?
- Безумовно, дуже задоволений. У цій ситуації, при нинішній кон'юнктурі, при тому, що Росію теж не обійшла економічна криза, Україна відстояла свої інтереси на п'ять з плюсом.
- Блок Литвина пропонує притягати депутатів до відповідальності «за використання непарламентських методів, які роблять неможливим розгляд питань порядку денного», і як покарання усувати від роботи строком до 10 пленарних засідань. Якщо така постанова буде ухвалена, блокування трибун ми більше не побачимо?
- Знаєте, блокування на блокування не схоже. Іноді, з причини відсутності традицій політичної культури, демократії, дотримання законів, зокрема спікером, віце-спікером, коаліцією, опозицією, блокування трибуни стає останнім аргументом для того, щоб не допустити законодавчого свавілля і привернути увагу громадськості до того, що відбувається у стінах парламенту. Адже вирішення або не вирішення тих чи інших завдань можуть зрештою мати тяжкі наслідки для країни. Тому 10-20 днів, скільки завгодно, але якщо від цього залежатиме доля країни, то ми, незважаючи ні на які норми, блокуватимемо.
Проте, як я вже говорив, блокування на блокування не схоже, і ми дуже часто спостерігаємо, коли воно перетворюється на шантаж Верховної Ради. Особливо, коли це стосується якихось лобістських законів, які хтось намагається прив'язати до законів, які країні потрібні, і влаштувати розмін типу «туди-сюди». Отже, універсальної відповіді, добре це чи погано, на ваше запитання, на жаль, немає.
- У ЦВК кажуть, що існує 5 різних варіантів дати президентських виборів: 25 жовтня 2009 року, 27 грудня 2009 року, 17 січня 2010, 31 січня 2010 і 26 грудня 2010. На якій даті наполягатиме БЮТ?
- Це питання ми не обговорювали, але чим швидше в країні з'явиться тверезомислячий Президент, тим краще. Що стосується моєї особистої думки, то я вважаю, що за всі ті проблеми, які країні приніс Віктор Андрійович, будучи Президентом, і за всі ті численні порушення закону він повинен відповісти. І якщо заради цього за допомогою процедури імпічменту можна хоч би на один день скоротити термін його перебування у владі, це все одно треба було б зробити, незалежно від трудовитрат.
- Але у Конституції ця процедура досить витіювато прописана…
- Я всього лише сказав про своє бажання як громадянина.
- Після обрання нового Президента нам варто очікувати позитивних змін, і чи будуть вони взагалі?
- Я можу сказати, що якщо оберуть патріота, а прізвище його ми знаємо, ми з цього починали, то, думаю, що скоро.
- Ви хочете сказати, що після того, як Юлія Володимирівна стане Президентом, ми відразу ж почнемо жити краще?
- Я впевнений, що якщо буде такий вибір, позитивні зміни будуть.
Лєра Нєжина
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
