«Щороку 31 грудня ми з друзями компостуємо один одному мізки, тому що одні хочуть продати газ подорожче, а інші – купити подешевше…» Так могло б починатися чергове продовження «Іронії долі», зняте на гроші «Газпрому» і «Нафтогазу» (по 50%). А далі – як завжди. Тимошенко прокидається у центральному офісі «Газпрому» і не розуміє, як вона туди потрапила. Путін з Медведєвим повертаються додому і застають там прикованого наручниками до батареї Дубину. Ющенко летить до Лондона, а там – опаньки! – Березовський. Ну і так далі.
Минулий тиждень нарешті поставив крапку у напружених газових переговорах. Чи не поставив? Вам, читачу, буде простіше відповісти на це запитання, оскільки огляд ви прочитаєте у понеділок. Адже саме у понеділок Україна і Росія мають підписати той самий договір, на який у ніч з суботи на неділю дали добро Тимошенко і Путін.
П’ять годин переговорів. І що ж? А ось що… Україна отримує 20% знижки на газ, який відтепер купуватиме за європейськими цінами. Далі: транзит цього року здійснюється за тарифами минулого року. А з січня 2010 Україна і Росія повністю переходять на європейські ціни – як у постачаннях, так і у транзиті газу.
І, нарешті, найголовніше. Контракт між «Газпромом» і «Нафтогазом України» буде прямим. Це означає прощання з «РосУкрЕнерго».
Також повідомляють, що після підписання контракту буде припинено міжнародний моніторинг за транзитом газу через Україну. Хоча джерела у «Газпромі» повідомили, що їх можна було б і залишити – про всяк випадок.
Хто у результаті виграв, а хто програв – питання із заковикою. Європейська ціна на газ – 470 доларів. Мінус 20% - буде 376 баксів за тисячу кубів. Це вдвічі з гаком разів більше, ніж торішня ціна на газ (179,5). І у півтора рази більше, ніж та ціна, яку Росія пропонувала спочатку (250 доларів).
Подивишся на цифри і жахнешся: провал, мовляв! Але, з іншого боку, Путін з Медведєвим обіцяють у другій половині року зниження цін на газ ледь не у 2,5-3 рази (мовляв, ціна не нафту падає - і газ туди ж). До того ж попередній договір з транзиту газу був підписаний до 31 січня 2010 року. Тепер же він анулюється, і вже з 1 січня 2010 року Україна може заробляти на транзиті за європейськими тарифами.
Загалом, якщо до іншого йде наречена, то ще невідомо, кому з вас не пощастило. Це я до того, що ціна на газ за підсумками нинішнього року може скласти ті самі 250 баксів, які нам пропонували і на які ми не погодилися. Це буде і смішно і сумно одночасно: влаштували грандіозний скандал з винесенням сміття із хати акурат в Європу (яка, варто зазначити, не на жарт злякалася), щоб врешті-решт те на те і вийшло. Якщо так воно і буде, то така газова війна на руку насамперед американцям, які і Росію з Україною у черговий раз посварили, і зближенню Росії з Європою завадили. Може, дехто із українських політиків цього й хотів?..
А тим часом, поки не було вирішене газове питання, в Україні відбувалися страшні речі. Наприклад, після того як «Нафтогаз» погрозив перекрити подачу газу Києву, мер столиці Черновецький тут же винайшов протиотруту. Леонід Михайлович погрозив, що у такому разі негайно відключить каналізацію у будівлі, де сидять чиновники «Нафтогазу» на чолі з Дубиною. І що ви думаєте? Таки подіяло! Газ Києву не відключили, та й у Москві пішли на компроміс. Воно й зрозуміло: залишитися взимку без каналізації не дуже приємно. Доведеться в туалет додому бігати – вся робота нанівець…
Або така, наприклад, обмовка-страшилка (для українських націоналістів страшилка). Припустився її спікер Ради Литвин, коли назвав Путіна прем'єр-міністром. України… Більша частина депутатів від душі посміялася над ляпом вельмишановного Володимира Михайловича. І лише «помаранчеві» сприйняли обмовку серйозно і почали обурюватися: мовляв, який Путін? Не знаємо ми ніякого Путіна!.. Чим укотре підтвердили відсутність у пропрезидентської фракції почуття гумору.
А тут ще соціологи масла у вогонь підлили. Зафіксували, так би мовити, соціологічний рекорд. Виявляється, 84% громадян України вважають, що країна рухається у помилковому напрямі. І всього 4% впевнені у правильності вибраного шляху.
Просимо оголосити список громадян, які ввійшли до тих самих 4%. А то у нас, знаєте, є підозри на конкретні прізвища…
До речі, про Ющенка. Президент порадував на тижні тим, що докорінно відкинув брудні інсинуації про те, що його сім'я нібито займається газовим бізнесом: «Щодо заяв про участь президента у газових смердючих схемах, то я заявляю, що ніколи я, ні моя сім'я, не мали ніякого відношення до газових операцій. Ні до однієї газової структури. Я не мав, не маю і дуже щасливий, що не матиму до них відношення».
От так. Забув, щоправда, додати про руки, які нічого не крали, але і без того вийшло переконливо. Правда, недоброзичливці тут же намалювали і розтиражували у мережі карикатуру, де зображений Віктор Андрійович, який сидить на газовій трубі і ногами (!) закручує вентиль. Я сам не бачив, але, кажуть, забавно…
А невтомний міністр освіти Вакарчук заявив, що до 2012 року всі вузи України перейдуть на мову. Я ось із цього приводу з одним знайомим викладачем поговорив. Так от він каже, що все одно буде осійською лекції читати. Мовляв, студенти тільки за, а міністерські перевірки нічого не дадуть – він доведе, що читає не російською, а «українською з російським акцентом». Адже більшість слів у двох мовах однакові, а всякі там «автівки» і «міліціянти» з мовою Шевченка і Сосюри якось не в'яжуться. Загалом, нехай Вакарчук скрежеще зубами від безсилої злості…
… І, нарешті, Верховна Рада порадила Ющенку звільнити Куніцина з посади керівника Севастополя. Дай боже, вже у лютому парламент дозволить севастопольцям обирати мера самостійно – з точки зору демократії і прав людини це було б доречно. Кириленко дуже з цього приводу обурювався і, бризкаючи слиною, кричав щось нерозбірливе. На щастя, його як завжди ніхто не слухав…
Резюме: перший по-справжньому робочий тиждень нового року вдався на славу. Ура, товариші!..
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом