Газові війни остаточно заполонили голови українців. На цьому тлі про кризу і про курс долара, який скажено скаче, якось всі й забули. Тим не менше насущні проблеми залишаються на першому місці. Про те, хто переможе у газовому конфлікті: Україна чи Росія, скільки коштуватиме «зелений» і з ким варто «одружуватися» нашій країні, розповів кореспондентові ForUm’у письменник і журналіст Олесь Бузина.
- Олесю, як вам газовий переполох? Хто, по-Вашому, винен у конфлікті?
- Все почалося з того, що Росія запропонувала підняти ціну на газ. Ющенко, як ми пам'ятаємо, обурився і заявив, що треба піднімати ціни і на транзит також. Можна сказати, що у ситуації, що склалася, найбільше винен Президент України. Та політична лінія, яку він гне упродовж усього «гетьманату», призвела до того, що Росія почала ставитися до України лише як до економічного об'єкту. Оскільки Ющенко веде проамериканську політику, РФ вирішила витиснути з нашої країни все. Якби Ющенко не продавав зброю Грузії, не робив заяв про те, що російський флот має забратися із Севастополя, якби він не розмахував гробовим каменем Голодомору, ситуація була б інша.
Ціна на газ регулюється не тільки економічними складовими, але і людськими відносинами між керівниками України та Росії. Попередній керівник, Кучма, представляв інтереси українського капіталу хоч би тому, що його цікавило, за якою ціною купуватимуть газ заводи його зятя Пінчука. Ющенко такого зятя не має і йому глибоко наплювати, за якою ціною буде газ для України. Свої капітали він тримає у доларах і фунтах стерлінгів (наскільки мені відомо, найбільше він любить саме ці дві валюти). Розмістив він їх за межами нашої країни, і тому безпосередньо залежить від Сполучених Штатів, де у нього знаходиться власний рахунок. У результаті виходить така ціна на газ.
Якби український флот стояв на території РФ, росіяни говорили б, щоб український флот забрався звідти. Якби Україна мала воєнний конфлікт, росіяни б озброювали ту країну, яка воювала б з Україною. Але оскільки нічого такого немає, РФ піднімає ціну на газ. Пам'ятаєте фразу управдому із фільму «Діамантова рука»: «А якщо не братимуть, ми відключимо газ»? Росія діє строго за цим принципом. Якби Віктор Андрійович хоч би іноді поводився не як американський зять, а як український патріот, то він давно домовився б з Росією і не розвалював контракт щодо газу, який був у 2006 році. Зараз наш Президент поводиться як недороблений американець.
У Росії теж криза, на підприємствах великі звільнення, розриваються закордонні контракти. Росіянам треба чимось заповнювати свій бюджет, вони поповнюватимуть його за рахунок України.
- Кожна газова війна закінчувалася поступками з боку України. Що буде цього разу?
- На цей раз буде так само. Європа дивиться на Україну дуже прагматично. Їм потрібен максимально дешевий газ, який забезпечує Росія. У результаті цього конфлікту у Європи складається враження, що Україною керують недієздатні люди. Імідж у нашої країни формується поганий. Європа приходить до того, що українською газовою трубою потрібно управляти з боку. Рано чи пізно наша газотранспортна система опиниться не в українських руках. Зрештою, Європа управлятиме трубою разом з Росією.
- Хто виграє від газового конфлікту?
- Поза сумнівом, Росія виграє. Вона вже зараз у виграшному стані. Пригадайте досвід Фінляндії, яка жила поряд з СРСР після 1945 року. Вона займала особливу позицію і твердо знала, що у будь-якому глобальному конфлікті між СРСР і НАТО вона стовідсотково програє, тому що знаходиться на самому кордоні з нинішньою РФ. Точно так же Україна у будь-якому конфлікті між Заходом і Росією виявиться такою, що програла. З Росією сваритися не варто.
Єдиний вихід для України – це змінити Президента. Звичайно, Ющенко був талановитим бухгалтером, умів класно дружин міняти, відважно прокрався у Нацбанк, всім підмастив, але він перевищив рівень своєї компетентності. Далі він не може управляти країною.
- На тлі газових воєн тема кризи якось затихла. Що буде з національною валютою?
- Думаю, упродовж месяця-двох гривня продовжить падати. Немає передумов для її зростання. Але це оптимістичний прогноз. Падіння національної валюти може тривати до кінця цього року. Ситуація можна порівняти з 1998 роком, коли гривня обвалилася у в два з половиною рази. З курсу 1,8 ми дійшли до курсу 5,5 гривні за долар. Зараз падіння буде втричі більше, відраховуючи від знаменитих 4,65 за долар, які ми мали влітку. Виходячи з цього, можемо чекати 12-13 гривень за «зелений».
- Які методи боротьби з кризою Ви можете порадити українцям?
- Є тільки три методи боротьби. Перший і найпростіший: це менше витрачати, тим більше витрачати у кредит. Усі чомусь уявили, що треба купити автомобіль у кредит. Другий: замикати виробничі цикли всередині країни. Кінцевий продукт має вироблятися всередині України. Третій: потрібно зрозуміти, що в Євросоюз нас ніхто не візьме. ЄС достатньо розширився, і розширення за межі Карпат йому нецікаве. Потрібно зрозуміти, що західного жениха у України не буде, а буде жених зі сходу, який хотів цю дівку у вишиванці брати заміж. Потрібно йти на союз з Росією. Наведу яскравий приклад. Поряд знаходиться така країна, як Білорусія. Десятьма мільйонами населення управляє жорстокий «батько». Там багато дурниць. Наприклад, на вокзалі вас можуть попросити не фотографувати вокзал більше двох разів. Але при цьому коли ти їдеш у потягу по Білорусії, до тебе заходять лоточники з білоруською косметикою, білоруськими м'якими іграшками. З вікна ти бачиш відбудовані села з пристойними будиночками. «Батько» піднімає сільське господарство. Білорусія пішла по корейському шляху розвитку: жорстка влада і підйом економіки.
- Як думаєте, яким стане 2009 рік для України?
- Це буде не дуже тяжкий, але і не дуже легкий рік. Все залежить від того, з чим порівнювати. Якщо порівнювати з 1933 або 1941 роками, то 2009 буде суцільним медом. Якщо порівнювати з 2006 або 2007, то це буде рік триваючого падіння економіки.
Ганна Гончаренко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
