Світові ЗМІ з обережним оптимізмом повідомляють, що Росія і Україна підписали досить необхідну ЄС угоду про створення контрольного механізму за транзитом газу. Економічний конфлікт давно став політичним, указують експерти, виражаючи надію, що черговий газовий скандал підштовхне Європу до вироблення послідовної енергетичної програми.
З посиланням на офіційних осіб The New York Times повідомляє, що Росія і Україна зробили крок назустріч вирішенню газового конфлікту, що вже залишив значну частину Європи без тепла. Як стало відомо вранці в неділю, обидві країни підписали угоду з Європейським союзом про розміщення незалежних спостерігачів на об'єктах газопроводу.
Як зазначає журналіст Ендрю Крамер, підписання подібної угоди було вимогою російської сторони, що відмовлялася інакше відновити транзитні постачання через Україну. Угоди добився чеський прем'єр, чия країна з 1 січня головує в ЄС, - мовиться в статті. Вранці в неділю прем'єр Тимошенко з'явилася перед журналістами і повідомила, що угода досягнута. Втім, це дозволить вирішити тільки питання з транзитом, - пояснює Крамер, а проблеми боргу і підвищення цін ще чекають розв'язки.
Італійська La Repubblica пояснює, що ця угода не означає автоматичного відновлення подачі газу. Як заявив віце-президент українського «Нафтогазу», щоб відновити потік, буде потрібно 36 годин. Крім того, Путін підкреслив: якщо крадіжка газу продовжиться, російська сторона знову скоротить постачання в тих же об'ємах. Іншими словами, в ролі потерпілої сторони знову опиняться європейці, - нарікає автор статті Леонардо Коен, додаючи, що в очікуванні повного врегулювання кризи Словаччина реактивувала один з реакторів на АЕС у Бохуніці.
Тему газопровідних проектів Росії детально коментує The Wall Street Journal. «У російсько-українських негараздах є видимим прагнення Росії добитися від ЄС підтримки трубопровідних проектів», - вважають кореспонденти Гай Чейзан, Ендрю Осборн і Марк Чемпіон, посилаючись на думку галузевих аналітиків.
Високопоставлені російські чиновники, включаючи прем'єр-міністра Володимира Путіна, заявили, що криза вказує на необхідність підтримки Європою двох газопровідних проектів, які пройдуть в обхід України, по дну Балтійського і Чорного морів: «Північний потік» і «Південний потік», мовиться в статті.
«Очевидно, вся стратегія була розроблена для просування проекту «Північний потік», - цитує видання П’єра Ноеля, експерта з питань газу з дослідницької групи Кембріджського університету з проблем електрики.
Жарка сутичка через газ, можливо, освітить шлях до послідовної енергетичної програми ЄС, - пише на сторінках The Independent професор City University Алан Райлі. Хоча болгари мерзнуть, чеські підприємства вимушені простоювати, а британці більше платити за газ, головними переможеними в суперечці є Україна і Росія, які залежать від ЄС, як від ринку збуту газу, - підкреслює автор. Якщо суперечка незабаром не закінчиться і не будуть вжиті заходи для запобігання диспутам надалі, ЄС доведеться все реорганізувати так, щоб Москва і Київ перестали бути основним постачальником і основним транзитером.
Здавалося б, чисто комерційний конфлікт між «Газпромом» і «Нафтогазом» можна було легко врегулювати, пише Райлі, але, на жаль, україно-російські відносини до комерції не зводяться: вони ще й політичні, особисті, геостратегічні і украй непрозорі. Ющенко і Тимошенко борються між собою за владу, а Росія прагне дискредитувати Україну перед ЄС і міцніше прив'язати до своєї сфери впливи.
«Ще більш заплутує ситуацію роль газової фірми-посередника Rosukrenergo, від якої хочуть звільнитися обидві конфліктуючі сторони. Можливо, це Rosukrenergo дає їм відсіч, затягуючи суперечку?» - припускає автор.
ЄС доведеться піти на дорогі заходи для реорганізації своїх ринків енергоносіїв, указує Райлі, а Росії і Україні професор радить створити ефективний, прозорий механізм укладання газових контрактів під наглядом міжнародних спостерігачів, а також привести систему газопроводів у відповідність з міжнародними нормами. «В ідеалі обом державам слід нарешті підписати Протокол про транзит - додаток до Енергетичної хартії», - зазначає автор статті.
За матеріалами «Інопреса»
