Не знаю, як вас, а мене торік терзали смутні сумніви. Все ж таки високосний рік, та ще й рік Пацюка… Однак тепер можу з усією відповідальністю заявити – ми з вами зуміли пережити насправді божевільний рік! І зараз я вам це з легкістю доведу :)
Ну, по-перше, сталася повінь. Куди ж без неї? Ліси ж бо вирубали, ось і нікому стало затримувати «антиукраїнську» лавину. Піарились на стихії всі, кому не ліньки. Президент (ми ще пам'ятаємо, як він лопатою гасив ліс) шкандибав затопленими селами у закочених по коліно тренувальних штанях а-ля чоловік-підкаблучник. Прем'єр демонструвати оголені литки не зважилася і споглядала жахи повені зверху з вертольота.
Але якби тільки повінь. Деякі, чи знаєте, виборчі кампанії – вони гірші за повінь будуть. Наприклад, у Києві. Наприклад, дострокові вибори мера. Це ж треба – затіяти перевибори, щоб на них все одно переміг Черновецький! Але ж переміг. Не дивлячись на те, що всі кандидати (у тому числі й він сам) закакали столицю наметами, бігбордами, агітпостами та іншим тельбухом.
Луценко, мабуть, дуже заздрить Черновецькому, і тому його недолюбляє. Ну, не буде ж чоловік при здоровому глузді бити київського градоначальника туди, куди мітять у пориві вдаваної пристрасті дівчата легкої поведінки? Однак – ударив. Образив людину. Адже у нього (у Черновецького) всередині цілий мікрокосмос. Бо ж недаремно Леонід Михайлович сказав днями: «Я не такий дурник, як можу здаватися». Ось. Щось сакральне у нього всередині. Але Луценку хіба поясниш?..
Цей рік країна вмудрялася жити без парламентської більшості та дострокових виборів одночасно. Так-так, в Україні можливе й таке (і навіть і не таке можливе в Україні!..). Спочатку солодка парочка Рибаков-Бут вийшла із коаліції демсил. І почалося. Вірніше, продовжилося (хаос у нас - норма життя). Тривала тягомотина призвела до того, що в Раді намітилася ситуативна більшість в особі фракцій ПР і БЮТ. Ющенка це, звісно, стривожило. І він поспішив розпустити Раду, призначивши на 7 грудня дострокові вибори.
А потім – о, диво! – сталося «щось із чимось». Ющенко спочатку переніс дату виборів на 14 грудня і реанімував розпущену Раду, щоб вона дала грошей на вибори. Рада грошей не дала. Указ довелося призупинити. Парламент же тим часом відривався за повною програмою. Наприклад, звільнив Яценюка з посади спікера. А потім посадив у це крісло просякнутого нафталіном Литвина. І цей самий Литвин оголосив про створення «коаліції трьох» - на базі фракцій НУ-НС, БЮТ і БЛ.
Але треба знати Ющенка!.. Президент розсердився не на жарт. І сказав, що вижене з партії усіх ренегатів, які підтримали створення нової коаліції. Воно й зрозуміло: частина нардепів умовно «пропрезидентської» фракції коаліційну угоду підписала, інша ж частина залишилася вірною своєму патронові. Тепер взагалі незрозуміло, що буде. Рада померла, але її оживили. Одного спікера змінили на іншого. Коаліції як не було, так і немає (голосів все одно не вистачає). Указ про дострокові вибори до ВР призупинено, але вони напрошуються. Бардак, одним словом!..
Напасті, однак, не обмежилися повінню, політичною кризою і ущемленою чоловічою гідністю Черновецького. У місті Лозовій, що на Харківщині, рвонули склади з боєприпасами (привіт, Новобогданівко!..), а Україна з якоїсь радості вступила до СОТ (аграрії і металурги були цьому дуже раді). А під кінець року і зовсім вибухнула фінансова, економічна, в решті-решт, як завгодно називайте, криза. Яка, при всьому нашому щасті, не обійшла «неньку» стороною. Долар злетів майже до 11 гривень, а потім якось «стабілізувався» на 7. При тім, що ще влітку він коштував 4,60. Хтось гарно погрів на цьому руки. Не тикатимемо пальцем (тому що не знаємо). Але на вибори цьому «комусь», напевне, вистачить. Зокрема, на дострокові. Тільки де вони, вибори? А ось це – питання…
Повадилися у році, що минає, їздити до України усілякі важливі персони. Наприклад, 1 квітня приїжджав Буш – і це не жарт. Які вже тут жарти, якщо приїжджає Буш? Дехто із киян досі зі страху не відчиняють вікна – так їх налякали снайперами з президентської охорони. А ще приїжджали Меркель і Варфоломій. Але вони своїх снайперів вдома залишили…
І, до речі. Буш то не просто так приїжджав, а щоб підтримати Україну перед самітом НАТО. Мовляв, «Україна заслуговує ПДЧ і таке інше». Наврочив. Не дали нам ПДЧ. І перенесли цю справу на грудневий саміт. З другої спроби, втім, теж не дали. І це не дивлячись на усілякі там «листи трьох» і тому подібне Ось не дали - і все. Нам взагалі останнім часом не дають. Варто задуматися, а чи те ми хочемо отримати?..
Але ми аж пищимо – так хочемо показати, зокрема, «технічну» готовність вступати в НАТО. Наприклад, вперше за останні роки проводимо 24 серпня військовий парад. І замість «бентлі» і «лексусів» по Хрещатику їдуть танки, які казна-звідки взялися. До речі, є думка, що це були взяті напрокат музейні експонати…
Ще ми цього року допомагали Грузії воювати з Південною Осетією. Ну, не ми, звичайно, ми б не допомагали (ми взагалі проти воєн); скажімо так – хтось із нас. Навіть не хтось, а дехто. Тут мав би бути такій собі підморгуючий смайлик. Допомога грузинському кумові вилилася у «нєпаняткі» з газом і ляпасом від Чорноморського флоту Росії, якому намагалися «заборонити брати участь у військових операціях», а він візьми і не послухайся. Уявляєте, Огризко, стоячи біля штурвалу судна розмагнічування «Балта» (гордість українського флоту!..), щось намагається заборонити ракетному крейсеру «Москва». Кумедія!..
Партія регіонів про всяк випадок провела цього року Сєверодонецьк-2. Але виборів так і не дочекалася. Та й сам з'їзд був більше схожий на свисток для випуску пари.
Юлія Тимошенко з'їздила до рідного Дніпропетровська, щоб у черзі до ощадкаси «випадково» зустріти однокласницю. Ще Юлія Володимирівна обіцяла українцям іпотеку під 4-6% річних, але потім вибухнула криза, і довелося розповідати зовсім інші історії.
Балога встиг вийти із «Нашої України» і ввійти до «Єдиного центру», щоб – за чутками – знову об'єднатися з «Нашою Україною».
Міністр економіки Данилишин здивував усіх, пояснивши зростання інфляції… подорожчанням бананів на світовому ринку!..
СБУ із захватом займалася улюбленою справою – все розсекречувала і розсекречувала документи, які свідчать про злобну руку Москви в усіх українських бідах (відбитки пальців руки додавалися), ну, і без втоми оголошувала персонами нон грата то Лужкова, то Затуліна, то Григоришина, то ще когось. А під кінець року поскаржилася, що від них пішло понад 1400 співробітників. Ясний пень – з такою роботою…
Цитату року видав, на жаль, не українець (націоналісти можуть битися головою об стіну, але з цим нічого не поробиш). Це посол США Тейлор відмочив, мовляв, «Україна успішно всмоктала демократію». Я ось до цих пір веселюся, намагаючись уявити собі цей делікатний процес…
Вовкун (Мінкультури) і Шевченко (Нацрада з телерадіомовлення) замучили всіх, вигнавши спочатку російську мову із кінотеатрів, а потім заборонивши мовлення у кабельних мережах низки російських телеканалів. Натрапивши на потужний опір громадськості, легендарним русофобам довелося дещо відступити від намічених планів. Зокрема, ОРТ у сітці мовлення залишили. А «Адмірал» і зовсім показували мовою оригіналу…
Реінкарнована Рада відзначилася, крім усього іншого, ще й тим, що у кілька разів підвищила штрафи за порушення правил дорожнього руху. І тепер не пропустити пішохода на переході коштує не 17 гривень, як раніше, а всі 300. Не кажучи вже про їзду на червоне світло. І – неймовірно! – кількість порушень різко скоротилася (кажуть). Хоча, коли їдеш за кермом, цього якось не відчувається. Напевно, ми не там їздимо…
І можете зі мною не погодитися, але головним ньюзмейкером року, що минає, став наш Президент. І навіть дивно, що рейтинг у цієї людини – на рівні 3%. Особисто я - проти. Судіть самі. Віктор Андрійович у році, що минає,
- святкував 100-річчя українського хокею (українці, як відомо, родоначальники хокею)
- підвищував на 10% зарплату вчителям української мови і літератури
- пообіцяв не використовувати проти Росії ядерну зброю (якої у нас нема!..)
- підпрацьовував особистим водієм Ахметова, коли інспектував стадіон у Донецьку, а також Тимошенко, коли підвіз її на своєму автомобілі у Євпаторії, а потім і покатав на особистому літаку. Як там кажуть? «Ми повинні навчити кожну куховарку управляти країною»? А водія?
- став героєм ікони (!), яку вивісили у будівлі ВР (на ній Ющенко зображений у дитячому віці)
- власноручно кидав цеглу на будівництві якогось «арсеналу»…
… ну і так далі. Всього, як мовиться, не перечитати. Тому буде логічно оголосити Віктора Андрійовича «людиною року». Року, що минає, нагадаю. Року Щура…
А Януковича напередодні нового року запитали, яка у нього вдома буде ялинка – справжня чи штучна, а він півхвилини не міг відповісти. Забув. Потім сказав, що начебто штучна, але точно він сказати затрудняється. Мда. Треба частіше відпочивати, Вікторе Федоровичу!..
Чого і вам бажаю. Навіть не дивлячись на кризу. Тому пропоную, не відкладаючи, відразу брати бика за роги. І хай він тільки спробує пацюкувати!..
З Новим роком!
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом