Схоже, всі найбільш песимістичні прогнози про важке економіко-соціальне майбутнє України мають під собою міцний грунт. Судіть самі: про який раціональний вихід з кризи може йти мова, якщо дві персони, що втілюють зараз верхівку виконавчої влади в країні, запекло рвуть один одному глотки, не на життя, а на смерть зійшовшись в поєдинку за головний приз – посаду Глави держави?
Рано, дуже рано Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко почали війну на взаємне знищення. Звичайно, рік, що залишився до президентських виборів, пролетить непомітно і за цей час прем'єр і Президент постараються якомога сильніше нам'яти боки один одному, відчайдушно сподіваючись, що виборець гідно оцінить зусилля переможця, і немічність переможеного. Але їхня війна – безперспективна, оскільки веде вона до взаємного політичного знищення. І, що найстрашніше, під руїнами цієї війни може виявитися похороненою вся Україна.
Що ми побачили за останній тиждень у діяльності уряду й Президента? Довівши фінансово-економічну ситуацію в країні до критичної точки, Тимошенко і Ющенко замість того, щоб узяти на себе відповідальність за нездатність ефективно управляти країною і постаратися виробити дієві шляхи виходу з цього піке, почали обширну кампанію щодо дискредитації один одного.
Але у всьому потоці аргументів і контраргументів перших осіб держави, які, по суті, зводяться до відповіді на запитання «хто винен?», не є видимим головне – відповідь на більш насущне запитання – що з усім, що зараз твориться в країні, робити? Ні антикризові законопроекти Кабміну, ні такі ж за формою, але не за змістом постанови Нацбанку, що знаходиться в прямому президентському підпорядкуванні, не допоможуть витягнути країну з економічної прірви в осяжному майбутньому.
Усі заходи, пропоновані економічним блоком уряду, є алгоритмом «зробимо зараз одним погано, щоб іншим було добре». Кабмін Тимошенко зразка 2008 року з точністю успадковує порочну практику Кабміну-2005: для наповнення бюджету і закладення бюджетних дірок уряд Юлії Володимирівни обирає збільшення фіскального тиску на середній і дрібний бізнес. Шлях згубний, оскільки веде до знищення того самого прошарку, на якому вже давно тримаються всі заможні країни Європи. Але урядова команда, схоже, не знає інших методів, як тільки швидше накинути на тих або інших представників бізнесу податкову петлю. Але цього року Юлія Володимирівна зважилася зробити замах на святе: урізати фінансове забезпечення найактивнішій ланці електорату – українським пенсіонерам. Не зумівши справитися з багатомільярдним дефіцитом Пенсійного фонду, уряд запропонував парламенту затвердити низку заходів щодо обмеження витрат ПФ. Звичайно, за рахунок збільшення фіскального навантаження на бізнес. Так, у разі ухвалення «антикризових» законопроектів, сільгосппідприємства зобов'яжуть з нового року платити 33,2% відрахувань у ПФ замість 19,9% у нинішньому році. Погодьтеся – різниця значна. Але найтяжча ноша ляже на плечі тих українських підприємців, які сидять на єдиному податку. Їм заборонять відносити на валові витрати покупку товарів і послуг у таких же єдиноплатників. Тим самим, купувати товари і послуги у таких платників буде невигідно тим, хто платить податок з прибутку на загальних підставах – у даному випадку їхні податкові зобов'язання виростуть.
Не кращі справи і в Президента, який зараз завзято відстоює «свого» главу Нацбанку Володимира Стельмаха, що допустив цілу низку грубих прорахунків у фінансово-кредитній політиці, що, по суті, і привело до рекордного падіння національної валюти. Ющенко може скільки завгодно говорити про те, що через тиждень курс долара повернеться в цивілізовані рамки, але ці слова не виправдають одного – повної втрати довіри населення до гривні. Пригадайте: адже саме представники НБУ запевняли нас у тому, що національна грошова одиниця переживає тимчасові труднощі, що її весінньо-літня ревальвація – явна ознака її «фортеці», і що заощадження краще зберігати в гривнях, а не в доларах. Чим обернулися ці напучення, перераховувати не варто – українці на власній шкурі відчули, наскільки міцна національна валюта по відношенню до «зеленого». Інше питання – чому Центробанк не вдавався до реанімаційних операцій, коли гривня девальвувала до історичного мінімуму? Адже у НБУ, якому згідно із законом делеговані повноваження з підтримки стабільності національної валюти, були всі важелі легітимної дії на гривню. Проте, один той факт, що Нацбанк «заморозив» продаж експортерами частини валютної виручки, що вимило гривню з рахунків підприємств і напружило курс долара, говорить про те, що такі дії проводилися навмисно. Як би там не було, нинішні антикризові заходи НБУ значно запізнилися – в українців немає минулої довіри до національної валюти, а, отже план щодо її зміцнення, на реалізацію якого розраховував і Президент, безславно провалився.
Очевидна бездарність фінансово-економічної політики «дружнього» тандему Ющенка – Тимошенко найвиразніше виявилася зараз, коли світова криза розкрила реальну суть економічного потенціалу нинішніх правителів.
А затіяна наприкінці минулого початку нинішнього тижня публічна гризня двох вищих посадовців держави на політичній арені тільки підтвердила – від цих персон толку не буде.
Один, але дуже яскравий приклад: на нинішньому тижні Верховна Рада збирається розглянути і, по можливості, затвердити Держбюджет на 2009 рік, поданий після довгих поневірянь урядом. Здавалося б, щоб забезпечити підтримку ухвалення головного фінансового документа країни, Юлія Тимошенко повинна була б зробити декілька речей. По-перше, переверстати бюджет під нинішні економічні реалії, а не підсовувати парламентаріям уже не раз розкритикований законопроект з «літніми» макроекономічними показниками. Проте, Кабмін подав у Раду проект, у якому прописано, що інфляція складе всього 9,5%, курс долара буде не більше 7,5 гривень, а ВВП виросте на 0,4%. Реакції на ці фантастичні цифри довго чекати не довелося: Партія регіонів і частина НУ-НС заявила, що бюджет з такими показниками вони у жодному випадку не підтримають. По-друге, прем'єрові напередодні доленосного ухвалення бюджету слід було максимально зміцнити позиції з превеликою працею склеєної коаліції – адже саме на її підтримку повинна спиратися Тимошенко. І що ж робить Юлія Володимирівна? На зло (знову ж таки!) Президентові, глава уряду ініціює подачу до парламенту на затвердження програми діяльності Кабміну, в якій основним пунктом значиться ухвалення цілого ряду законопроектів, направлених на зміну Конституції. Зокрема, мова йде про розділення повноважень Верховної Ради, уряду і Президента. Така ініціатива – прозорий натяк Віктору Ющенку на те, що напередодні президентських виборів його повноваження можуть бути суттєво врізані. Звичайно, щоб втілити ці плани в життя, лідерові БЮТ і за сумісництвом главі уряду довелося б йти на уклін до Партії регіонів – адже тільки в тандемі з цією політичною силою Тимошенко змогла б «конституційно» насолити гарантові. Але регіонали навряд чи підтримуватимуть ЮВТ зараз, коли, по-перше, через її позицію щодо Конституції не відбулася коаліція БЮТ-ПР. І, по-друге, регіонали розуміють, що взяти участь у війні Ющенко-Тимошенко, означає - дискредитувати себе.
Але повернемося до проблем з підтримкою урядового варіанту бюджету в парламенті. Своєю конституційною ініціативою, що з'явилася невчасно, Юлія Володимирівна передрекла розкол в і так хисткій коаліції. Адже однією з умов створення парламентського тріумвірату БЮТ-НУ-НС-Блок Литвина була відмова від будь-яких посягань на Основний Закон. Причому, про це рішення стало відомо зі слів бютівця Андрія Портнова. Тепер же виходить, що, зробивши замах на Конституцію, уряд підклав свиню своїй парламентській фракції БЮТ, яка є основоположником нової більшості. Не здивуюся, якщо за цю обставину вчепляться в «Нашій Україні-Народній самообороні» і Блоці Литвина, що, ймовірно, приведе до конфлікту всередині коаліції якраз напередодні доленосного бюджетного голосування.
Загалом, є всі підстави вважати, що бюджетний процес, незважаючи на щире бажання багатьох прийняти головний фіндокумент країни «у будь-якому вигляді, але до Нового року», затягнеться, і стане черговою «благодатною» темою для з'ясування відносин Президента і прем'єра. Ющенко ось уже пафосно назвав бюджет Тимошенко «трагедією». Не запропонував натомість ніяких порад для його поліпшення. Адже вони ще з взаємними звинуваченнями в корупції, кинутими в адресу один одному, розібратися повинні.
Олександр Мінкін
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом