Кужель: Підстав для паніки немає

Нещодавно Президент України заявив, що кризи в нашій країні немає, а якщо і є, то виключно в головах українців. Проте, через деякий час у Гаранта раптом «розплющилися очі» і, жахнувшись тому, що гривня в світлі дестабілізації економіки, що склалася в країні, логічно «зробила ручкою», з ентузіазмом почав робити українцям прогнози - один страшніший за інший. Не забуваючи, при цьому, як завжди, «переводити стрілки» на Кабмін і Верховну Раду.

На відміну від песимізму Президента України, президент аналітичного центру «Академія», екс-народний депутат Олександра Кужель вважає, що в українців підстав для паніки немає. За словами Олександри Володимирівни, паніку породжують неадекватні дії правлячої політичної еліти, якій давно пора вже припинити зважати на те, хто більше правий. Про це і багато чого іншого Олександра Кужель розповілав в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.

- Олександро Володимирівно, дайте оцінку нинішньої економічної ситуації в Україні.

- Якщо раніше говорили, що дві наші біди – це дурні й дороги, то зараз це паніка і неадекватна дія влади. Адже не такий уже страшний біс, яким його малюють. Якщо порівняти з ринком цінних паперів і іпотеками європейських країн й Америки, то у нас ці ринки, на щастя, були не розвинені і не могли викликати кризу. Основна криза, яка у нас співпала зі світовою, – проблема ринку металургії і хімії. А все, що далі – неадекватні дії влади і те, що влаштували паніку з банками. Хіба НБУ в березні не бачив ситуацію щодо споживчих кредитів по останньому року? Бачив. Хіба не НБУ говорив нам, що йтиме стабільна гривня? Політики всіх рівнів говорили, що курс мінятися не буде. І коли все вже відбулося, без толку з'ясовувати хто винен. Пора вживати адекватні заходи.

- Які саме?

- Ми сиділи більше двох діб – фахівці, банкіри, аналітики, іпотечники і виписували закон, у якому, по-перше, передбачили можливість участі в капіталах банках держави для того, щоб не розорити, а захистити людей. По-друге, мені соромно зараз це визнавати, тому, що я сама багато років добивалася незалежності Національного банку, але ми тупо виписували прозорість процедур НБУ для зняття корупції. Це ж додуматися до такого в період кризи? Якщо під час війни головне гасло було «Ти записався добровольцем?», то зараз головне гасло повинне бути «Не вкради!» Тому, що за часів кризи зворотне схоже на мародерство. Чому ми так ретельно виписували прозорі процедури рефінансування і валютообмінних операцій? Та тому, що абсолютно достовірна інформація є про всі банки і відкоти, які платять банкіри при отриманні рефінансування.

- Що відбувається з валютою?

- Інтервенцію валюти повинні робити, згідно закону, але ніде не сказано, що через аукціон. Якщо ви проаналізуєте, хто купує валюту останнім часом, то побачите, що це не великі банки-гравці, а дрібні, у яких майже нульовий капітал. Таким чином, абсолютно зрозуміло, що відбувається спекуляція, на якій нагрівається 90% населення. Чому, незважаючи на все це, команда Нацбанку до цих пір не звільнена або хоч би над нею не поставлений контроль? Де опозиція, яка повинна контролювати кожен крок? Де рахункова палата? Кабмін не має права.. Тобто ми зробили такий незалежний орган, який бенкетує під час чуми.

- Ви хочете сказати, що для стабілізації ситуації досить змінити нинішню команду НБУ?

- Так! І в нас взагалі б проблем не було, якби ми вели правильну політику – без паніки. І нам не потрібний був би кредит МВФ. Якщо порахувати, то за останні місяці люди винесли з банків (зняли з депозитів – ред.) 150 млрд. гривень, а ми взяли у МВФ 14 млрд. доларів – ось і зіставте.

- Так що ж робити?

- Перше: прибрати паніку. Пояснити людям, що ніякий банк не збирається у них забирати квартири, таке просто неможливе і це покроково виписано в чинних законах. Питання полягає в іншому. Банкам не квартири потрібні, їм потрібні гроші. Якщо політики виступаючи, говорять: «Ви нікому нічого не повертайте», то ці політики повинні пояснити також, де взяти гроші тим, у кого вони на депозитах. І що робити підприємствам, які в банках мають розрахункові рахунки і коли по них не проходять платежі. Паніка породила тромб у найголовнішій кровоносній системі країни – в платіжній, всі зупинилися.

- Як бути?

- Нашій державі потрібно перестати шукати «свій шлях», і почати, нарешті, діяти так, як діють у всьому світі. Скрізь дуже чітко виписано: банки ділять ризик на трьох – на державу в особі Національного банку, на банк, який видавав кредит і трохи на громадянина. Ми пропонуємо НБУ щомісячно продавати 200 млн. доларів тільки по реєстру іпотечних кредитів або хоч би під заставу квартири.

- Якщо все так просто, навіщо тоді можновладці сіють паніку?

- Тому, що замість того, щоб сісти, ухвалити рішення і діяти, цю проблему «заговорили». Самогубства, що почалися, серед населення – паніка, адже, насправді, ніякої паніки немає. Підстав для паніки немає! Ситуацію, що склалася, потрібно просто спокійно перечекати. І можливо, уряду є сенс звернути увагу на те, що головна галузь у нас не металургія, а сільське господарство. Адже за час кризи можна дуже широко розвинути самозайняте населення і малий бізнес, для якого цей період, до речі, – час перемог. Для цього не потрібно піднімати підприємства – дайте не соціальну допомогу, а мікрокредити на зайнятість.

- Чи є у вас відомості про те, скільки на сьогоднішній день підприємств малого і середнього бізнесу заявили про своє банкрутство?

- А про це ніхто не заявлятиме. Банкрутство – це, взагалі, дуже цікавий механізм, навіщо про нього заявляти? Банкрутство – це оздоровлення, ви в курсі? Якщо ти банкротуєш, ти рятуєш свою фірму, посилаєш на фіг усіх, кому ти винен. У нас це мало хто знає, тому і сидітимуть до останнього: не подаватимуть звітність, писатимуть нулі, вішатимуться або стрілятимуться. А банкрутство дуже хороша річ. У Казахстані так зробили і послали всі країни світу, й Україну зокрема, зберігши при цьому всі свої підприємства. Просто у нас письменності економічної дуже мало.

- А малий бізнес?

- Він повинен вижити насамперед. І для цього йому необхідно витримати основні принципи: повністю припинити паніку на власній фірмі. Кожен керівник малого бізнесу повинен стати спокійною і тверезою людиною. І він повинен забезпечити такий же спокій у сім'ї, тому що якщо усередині нього будуть негаразди, це, звичайно, позначиться на бізнесі. Далі – він мусить усе спокійно розповісти колективу. Наприклад: така ситуація, я не можу взяти гроші, бо наш товар зараз не продається. Дивіться, у нас є можливості – я не можу взяти гроші в банку, давайте скинемося разом, купимо товар і продамо його. Таким чином, ми з вами зароблятимемо. Тобто я хочу сказати, що в цій ситуації замість паніки потрібно знаходити варіанти. Привертати своїх друзів, у яких можливо заховані в кубушці гроші, а не сидіти і чекати, що замість вас хтось щось зробить. Ніхто нічого не зробить. Криза для малого бізнесу – це час перемоги. Там де великі фірми, великі витрати, великі офіси, великі обов'язки – там набагато складніше перебудуватися. Підприємництво – це варіювання, а не очікування, коли до тебе прийде ринок.

- Що скажете щодо нашого кредиту МВФ?

- Те, що я вчора почула «у Савіка Шустера», що з цих грошей збираються платити борг по «Нафтогазу» - це мародерство. Нам з цих грошей обіцяли стабілізацію гривні, обіцяли направити їх на мікрокредити, хоча, і прописано все так, як мені не подобається: «на погашення відсотків для кредитів малого бізнесу» - це корупція. Я завжди наполягала на редакції «мікрокредити», але, як ви самі розумієте, у нас кому криза, а кому і мати рідна. Далі: з грошей МВФ обіцяли на програму доступного житла (пожвавлення будівництва – ред.). Можу вам сказати, що до тих пір, поки в банках не буде прозорої програми реалізації застав, жоден банк не продовжить кредитування. Зараз банки не видають кредити, що навіть під заставу вдесятеро перевищує суму кредиту і не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть. Банки – оператори «вхідних» грошей, що «виходять». І якщо у нас не буде подальшого кредитування економіки, ми просто стоятимемо, тому що оборотних коштів навіть у наймогутнішого підприємства не більше 30%, не говорячи вже про малий бізнес. Ви вже відмітили, що в магазинах все менше іноземної продукції, в аптеках практично немає іноземних ліків.

- Чому?

- Тому, що люди брали кредит, завозили, продавали, розраховувалися, тобто брали оборотні кошти, тому що вільних у них не було. Сьогодні кредитування економіки зупинене – ось вам і вся криза. Щоб зрозуміти, чому зупинено, повертаємося до пункту два: паніка, налаштування суспільства проти банків, неадекватна реакція на рейдерське захоплення «Промінвест банку», на споживчі кредити. Крім того є повністю корумповане національне рефінансування і валютне регулювання – ось і вся відповідь.

- Чому не діє влада?

У влади немає центру ухвалення рішень. Багато сил витрачається на війну між собою і з'ясування - хто винен. Тільки ось ніхто не говорить, а що робити далі. З'ясування на тему, хто більше винен – це свідомо програш, тому що й так зрозуміло, що винні обоє, в якій мірі – це вже абсолютно неважливо. Вихід один: беремося за руки і, не кажучи один одному слова проти, починаємо діяти як єдина сім'я. За такої ситуації, я вам гарантую стовідсотковий успіх. Якщо ж взаємні образи, злість, неповага й особисті амбіції не дають можливості прийти до цього – ніхто нічого зробити не зможе. Зараз кожен політик повинен запитати сам у себе: те, що він робить і говорить – це для кого? Якщо він це робить для себе – це один момент. Якщо для країни – тоді він подумає, а потім скаже і зробить по-іншому.

- Чому не діє НБУ?

- Якби не діяв.. Навпаки, він (НБУ – ред.) активно діє. Здається, там відчувають, що смаженим пахне і хочеться піти з гідним капіталом. За мої 15 років у політиці такого, як зараз, ніколи не було: РНБО, банкіри, всі знають, що рефінансування йде з відкотом.. Такого просто в житті не було! Коли кращі найбільші банкіри розуміють, що валютна політика корумпована і такого курсу просто бути не може. Я вважаю, що опозиція повинна стежити за всім цим з жорстоким контролем – вона має на це право, на те вона й опозиція.

- Наскільки висока вірогідність дефолта?

- Якщо гривня дійде до 12, можемо визнати дефолт країни.

- Як це запобігти?

- Негайно відправити до відставки команду НБУ і поставити на їхнє місце професіоналів. Професійні банкіри знають, що робити.

Лєра Нєжина