Мінфін пропонує зафіксувати курс здебільшого валютного кредиту на рівні 5,05 гривні за долар.
Учора Мінфін провів нараду з банкірами з приводу впровадження нового механізму погашення кредитів. Один із обговорюваних варіантів — зафіксувати курс на рівні 5,05 гривні за долар для погашення позичальниками частини вже виданих кредитів. Для того, щоб банки не втратили на різниці курсів, Мінфін пропонує дозволити їм отримані збитки списувати на валові витрати. Це дозволить фінансовим установам зменшити суму податкових відрахувань з прибутку, пише «Дело».
Національний банк поки вивчає ініціативу Мінфіну. Швидше за все, головний регулятор запропонує банкам самим визначатися з політикою стосовно позичальників.
Українські банкіри фіксують зростання кількості іпотечних і автокредитів з простроченими платежами. Пік неповернень очікується у першому кварталі 2009 року. «Серйозні проблеми з виплатою кредитів у населення можуть з'явитися на початку наступного року. Для того щоб не допустити ситуацію, коли завтра люди почнуть повертати банку куплені у кредит машини і квартири, потрібне грамотне рішення регулятора у цьому питанні», — пояснює екс-заступник голови правління Укрсоцбанку Валентина Жуковська.
Щоб не допустити масових неплатежів, Міністерство фінансів узялося за розробку механізму, за яким населення зможе погашати велику частину (приблизно 3/5 від суми кредиту) за старим курсом — 5,05 гривні за долар. Частину позики, що залишилася, позичальник оплачуватиме за новим курсом (приблизно 7 гривень за долар). «За таких умов збитки понесуть і банк, і позичальник», — пояснює міністр фінансів Віктор Пинзеник.
Для втілення своєї ідеї Мінфін уже провів засідання з банкірами. Один із запропонованих варіантів — дозволити банкам збитки, отримані від різниці між новим і старим курсами, списувати на валові витрати. «Ми пропонуємо віднести ці курсові різниці на збитки майбутніх періодів», — каже голова парламентського комітету з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін.
Спори виникли і щодо процентних платежів: за яким курсом вони оплачуватимуться — старим чи новим. «Швидше за все, буде ухвалено рішення на користь банків. І погашення відсотків щодо позики проводитиметься за нинішнім курсом», — стверджує джерело у Мінфіні.
Проте тут існує одна загроза. Якщо банки списуватимуть втрати від курсових різниць на валові витрати, це зменшить їхній прибуток, який більшість фінустанов направляють на збільшення капіталу. У разі його зменшення банкам складно буде виконувати нормативи НБУ, більшість із яких розраховуються «у прив'язці» до їхнього регулятивного капіталу. «Один із механізмів пропонує ліквідацію курсової різниці за рахунок зменшення резервного капіталу, а потім і акціонерного. Але у такому разі ми ставимо під сумнів фінансову стабільність наших банків», — пояснює Терьохін.
