Ющенко затьмарює своєю присутністю роковини «помаранчевої революції», - стверджує редактор журналу Ukraine Analyst Тарас Кузіо на сторінках The Washington Times.
«На Заході і в Україні наростає відчуття втоми від Віктора Ющенка», – пише автор. Населення покладає на Ющенка провину за чотири роки політичної нестабільності, а на міжнародній арені візит українського Президента до Вашингтона виявився дипломатичним фіаско, - зазначає Кузіо.
Роботу Ющенка на посаді позитивно оцінюють 3% громадян України, 82% не мають до Президента довіри, а три четверті вважають, що йому не слід балотуватися на другий термін, - повідомляє Кузіо, посилаючись на дані свіжого опитування International Foundation for Electoral Studies, пише «Інопресса».
Замість боротьби з фінансовою кризою Ющенко вважає за краще рятувати самого себе – він утретє розпускає парламент і закликає до дострокових виборів, що посилює нестабільність в країні, - вважає Кузіо. Він закликає поставити національні інтереси вище за глибоку неприязнь Ющенка до Тимошенко.
Брюссель і Вашингтон шоковані вчинками Президента, який взагалі не замислюється про наслідки, пропонуючи дестабілізуючі вибори в мить, коли його країна зіткнулася з глобальною кризою, - стверджує автор статті.
За його словами, переважна більшість українських прихильників Ющенка залишила його. «Лише тиждень тому Президент зрадив одного з кращих економістів України, спікера Ради Арсенія Яценюка. Підтримавши усунення цього популярного політика, Президент вважав за краще ще більше знесилити парламент у період, коли він найпотрібніший», – пише Кузіо.
Перманентна політична криза перешкоджає здійсненню структурних реформ, блокує початок радикальної приватизаційної програми і заважає уряду боротися з інфляцією, - підкреслює Кузіо. Що стосується міжнародних відносин, то, розпустивши парламент, Ющенко звів до нуля шанси на отримання Україною Плану дій зі вступу в НАТО на грудневому саміті альянсу, - стверджує автор.
«Посли західних країн застерігали Ющенка, що він повинен вибирати між підривом кабінету Тимошенко і рухом своєї країни до НАТО. Через нез'ясовні причини він вибрав перше», – пише автор.
