У 2009 році українські військові передислокують війська, щоб посилити оборону південно-східних рубежів країни.
Міністр оборони Юрій Єхануров офіційно підтвердив, що грузино-російський конфлікт змусив військове відомство укріплювати обороноздатність держави. «Події на Кавказі примушують кожну країну в цьому регіоні думати про безпеку у зв'язку з новими викликами, — пояснив ініціативу свого відомства Єхануров. — Виявилось, що не все так спокійно, і в Європі можуть бути озброєні конфлікти».
Серйозні зміни повинні торкнутися насамперед південно-східних регіонів країни. «Плани щодо нарощування боєздатності збройних сил і готовності виконувати завдання в мирний час стосуються всієї території країни», — доповнив шефа на підсумковому засіданні колегії Міноборони начальник Генерального штабу Сергій Кириченко. У той же час він зазначив, що пропозиції Генштабу про посилення боєготовності армії стосуються «південних, східних, південно-східних частин країни, Криму, західного регіону».
За словами генерал-полковника Кириченка, міністр Єхануров уже схвалив першочергові заходи на 2009 рік: підвищення боєготовності частин протиповітряної оборони і посилення захисту стратегічних об'єктів. Плани з загальної передислокації військових частин української армії можуть бути готові до кінця тижня, - повідомив учора міністр. Правда, пропозиції військових ще повинні затвердити уряд і Президент.
Які саме зміни чекають українську армію у зв'язку з реорганізацією і посиленням рубежів, військові не деталізують. «Це непублічна інформація», — пояснив Кириченко. Ймовірно, мова може йти про чисельне збільшення в східних і південних регіонах сил протиповітряної оборони, перебазування з інших областей зенітно-ракетних комплексів і авіачастин, модернізацію існуючих ракет і зенітно-ракетних комплексів (ЗРК).
Раніше заступник начальника Генштабу Міноборони Ігор Романенко повідомляв, що в 2007 році на сході країни вже був сформований новий зенітно-ракетний полк протиповітряної оборони. Його завдання — забезпечити захисну парасольку над Донецькою і Луганською областями.
Тим часом планам військових може перешкодити брак фінансування і фінансова криза, що посилила ситуацію. Програма з розвитку збройних сил на 2006-2011 роки зривається вже у ряду напрямів через проблеми з ресурсним забезпеченням, - заявив учора глава оборонного відомства.
Навіщо Україна укріплює кордон з Російською Федерацією і чи вистачить на це коштів, ForUm запитав у політиків та експертів.
Директор Центру дослідження проблем цивільного суспільства Віталій Кулик розуміє логіку міністра оборони України.
«Але, якщо враховувати проблеми, які існують в українсько-російських відносинах, то подібні дії не є системно-плановими, а більше нагадують політичний демарш. Досить потрібні речі наша влада робить на догоду політичним інтересам. Це може понизити ефективності заходів», - заявив експерт.
Політолог зазначив, що українські збройні сили сконцентровані в західному напрямі, це спадок радянської епохи.
«Оскільки зараз у нас немає майже жодних складних стосунків із західними сусідами, присутність там величезного військового контингенту не є доцільною. У той же час існує «прозорий» кордон, що повністю не охороняється, на східному і південному напрямі. Кількість військових формувань тут загрозливо мала. Крім того, Україна має напружені відносини з РФ, і зміцнення південно-східних кордонів є виправданим. Але це потрібно було робити, починаючи з 1991 року, а не в 2009 році», - заявив експерт.
Політолог підкреслив, що зараз дії України будуть сприйняті Москвою, як ворожі або недружні.
«Замість того, щоб поліпшити ефективність військової організації, наша влада провокує нові конфліктні точки. Я сумніваюся, що подібне переміщення військ і підрозділів буде профінансовано повною мірою. Можна сподіватися на допомогу Європейського Союзу в зміцненні східних кордонів, оскільки саме звідти йде головний потік нелегальної міграції і контрабанди. Україна втратила багато часу, тепер наші дії будуть хаотичними й несистемними. У мене є великі сумніви з приводу ефективності посилення східних кордонів і перерозподілу військових ресурсів», - розповів Кулик.
Доктор історичний наук, незалежний експерт Геннадій Надтока вважає, що зміцнення українського кордону необхідне. За його словами, це не є недружнім ходом по відношенню до Росії, адже сама РФ активно укріплює свої кордони.
«Події на Кавказі показали, що можна сподіватися на допомогу міжнародного співтовариства, але краще розраховувати на себе. Що стосується фінансування, то з цим будуть серйозні проблеми. Економіка України серйозно похитнулася. Було б непогано, щоб хоч би на якийсь час Росія й Україна домовилися про припинення протистояння і разом виходили з кризи. Навряд чи ми наступного року зможемо зробити серйозний прорив у зміцненні південно-східного кордону, потрібно укріплювати економіку», - розповів Надтока.
Депутат України від БЮТ Петро Гасюк також вважає, що Україні необхідно укріплювати південно-східні кордони.
«Не думаю, що це погіршить українсько-російські відносини. Росія відноситься до тих країн, які завжди тримають порох сухим. Вона повинна розуміти, що ми незалежна країна і маємо право на зміцнення всіх своїх кордонів. Що стосується фінансування перебазування військових баз, то це питання буде винесено на розгляд парламенту. Думаю, Верховна Рада виділить фінанси на передислокацію», - заявив депутат.
Екс-керівник Центру громадських зв'язків МВС, полковник міліції, телеведучий Костянтин Стогній вважає, що зміцнення рубежів викликане політичними аспектами й бажанням показати, що Україна щось із себе вдає.
«Те жалюгідне видовище, яке я бачу у військових частинах і відомствах Міністерства оборони сьогодні, нікого налякати не може. Тим більше, така могутня держава, як Росія. Я вважаю, що подібні заходи – це ні до чого непотрібна витрата часу, державних ресурсів і роздування щік. Якщо ми маємо хорошого і сильного сусіда, безглуздо робити йому якісь капості. Тим паче, що конфлікт з Грузією показав, чим така демонстрація сили може закінчитися», - заявив журналіст.
Стогній підкреслив, що Україні потрібно комплексно укріпити систему оборони, а не налагоджувати її ривками. За його словами, фінансування оборони в Україні й так на нулі, а у зв'язку з кризою воно ще більше скоротиться.
Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що війська в південно-східні регіони України стягуються на той випадок, якщо на території сусідніх країн виникнуть конфлікти.
«Україна завжди застосовує зброю тільки в найостанніший момент. Такі заходи робляться не для того, щоб боротися проти загрози, а щоб така загроза просто не виникла. Подібна передислокація може носити превентивний характер. Фінансування цих операцій викликає великі сумніви. Воно не мало нормального матеріального забезпечення до кризи, а в умовах кризи тим більше», - розповів експерт.
Депутат від ПР, член Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони Олександр Кузьмук вважає, що впродовж 2005 року були ухвалені необдумані рішення.
«Війська, що дислокувалися на південному сході країни, у тому числі і в Одеській області, починаючи з 1945 року, були розформовані. Це порушило систему всієї оборони країни. Сьогодні питання стоїть не про розміщення військ, а про відновлення системи захисту держави, який був раніший», - розповів депутат.
Нардеп підкреслив, що це зажадає додаткового фінансування.
«Уже існуючі військові містечка збереглися. Їх потрібно підготувати, відновити інфраструктуру, яка була необдумано зруйнована», - підсумував Кузьмук.
