Теми Голодомору, роковини «помаранчевої» революції і спікеріади настільки захопили розуми наших політиків, що розмови про дострокові парламентські вибори плавно «зійшли нанівець». Хоча їхня «тінь» як і раніше присутня в нашому житті, оскільки, власне кажучи, волевиявлення ніхто не відміняв. Просто Ющенко вирішив дати шостому скликанню ВРУ шанс проявити себе у всій красі, і сьогодні дуже акуратно говорить про перспективи народного голосування.
Російський політик Борис Нємцов вважає, що в Україні зараз немає тих, хто зацікавлений у проведенні цих виборів. Він упевнений, що спершу нам потрібно визначитися з формою правління – хочемо ми бути президентською чи парламентською республікою. Про це і багато чого іншого Нємцов розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.
- Борисе Юхимовичу, у вересні Ви заявили, що якщо українські політики до 3 жовтня цього року не вирішать політичну кризу, на дострокові вибори народ може не піти. Кризу не вирішено, на вашу думку, вибори неминучі чи їх не буде?
- Мені здається, зараз немає зацікавлених у цих виборах. Річ у тому, що Україна стоїть перед фінансовою й економічною кризою, яка буде безпрецедентних масштабів. У вас такого ще не було. Це зараз відчувають і металурги, і шахтарі, але поки що країна повною мірою не охоплена кризою, і гірше попереду, на жаль. У вас уже почалася девальвація гривні, а буде ще гірше.
В Україні експорт менший, ніж імпорт, тому з країни йде валюта. А єдиний шанс стимулювати експорт – це зробити слабкою гривню. Тоді, можливо, металургія почне працювати, але народ стане бідніший. Це очевидно. Тобто, ціною зниження життєвого рівня вдасться пожвавити економіку. Це такий хворобливий маневр, але у мене таке відчуття, що у вас немає іншого шляху.
- Наша влада здатна впровадити такий спосіб?
- Якщо виборів не буде, то так. Але все одно будуть же президентські вибори...
Але зараз представники влади цього робити не будуть, тому що отримали транш МВФ, тому вони за будь-які ціну намагатимуться стримувати курс долара. Це помилка. У вас, насправді, хорошого рішення немає – і те погане, і це, але треба вибирати з двох зол. Я вважаю, що девальвація – це менше зло.
- Добре, а що робити українському народу?
- Коли на Майдані була загальна ейфорія, я говорив вашому народу, що після «медового місяця» настають «комунальні будні».
Тоді був «медовий місяць» - здавалося, що життя вдалося, відбулося єднання влади і громадян. А зараз настали «комунальні будні» з побиттям посуду і скандалами. Така історія, не тільки українська, – після революції завжди настає, з одного боку, протверезіння, з іншого – важке, виснажливе сумісне життя. Але це треба пережити.
- Але 4 роки тому Ющенко і Тимошенко, взявшись за руки, присягалися у вічній любові і вірності, обіцяли звітувати на Майдані щороку, а зараз навіть відмінили святкування з цієї нагоди.
- Ось коли молодята заходять до ЗАГСу, що вони обіцяють один одному? Бути разом у радості і в горі. В Україні 40 % шлюбів розпадається. Ось тут так само, адже життя особисте, політичне, суспільне – це все психологія людей, їхні амбіції, комплекси і так далі.
Так от, я не чув від людей, що заходять до ЗАГСу, щось, наприклад: «Тільки спробуй мені суперечити, я тебе до біса пошлю». Тому те, що вони на Майдані за руки взялися й обнімалися – це було природно, правильно у той час.
Взагалі є одна дуже серйозна українська проблема: у вас дуже недосконала Конституція. У вас будь-який Президент, не залежно від його прізвища, володіє негативною владою, тому що у нього такі повноваження – розгонити, не пускати і знімати з посад. А в прем'єра, до речі, позитивна влада, він відповідає за соціальну, економічну політику, за рівень життя, бабусями займається.
До тих пір, поки ви з цим не розберетеся, у вас будуть постійні проблеми. Повторюся, прізвища не мають значення. Я з симпатією ставлюся до України, тому хочу сказати, що вам потрібно визначитися: чи у вас президентська, чи парламентська форма правління. А ось цей гібрид – парламентсько-президентська республіка – це суміш вужа з їжаком, жахливе поєднання, яке привело до перманентної кризи. Вам вирішувати, але треба визначитися. Можливо, провести всеукраїнський референдум з цього питання і запитати, яку форму правління хоче народ – президентську чи парламентську. Якщо це не буде зроблено, то не начальники ваші страждатимуть від цієї постійної політичної вакханалії, а прості громадяни. У вас класична конституційна криза.
Моя особиста думка, вам ближче парламентська форма правління, тому що Україна така різна, що в одній людині це з'єднати неможливо. До речі, Росії парламентська форма протипоказана, оскільки тоді вона розвалиться на шматки. У Вас же по-іншому. Знаєте, ви така «Росія-light».
- До речі, про Росію, враховуючи «газову епопею», як далі розвиватимуться відносини між нашими країнами?
- На жаль, конфліктно. І це пов'язано не з тим, що Путін і Медведєв – погані, а Ющенко – хороший, або навпаки. Просто у нас різний стратегічний вибір. Ви все-таки хочете до Європи, і у вас з цього приводу є згода, оскільки всі політичні сили хочуть в Євросоюз. А в Росії вибір інший – такий китайський, тобто авторитарний. Це ідеологічно, історично і політично різні концепції, що породжує крайню недовіру. Звідси і всі конфлікти.
- Борисе Юхимовичу, Ви були присутні в суботу в Києві на роковинах Голодомору?
- Ні. Я був на програмі Савіка Шустера, але з Москви. Якраз був телеміст у цю ніч Москва-Київ.
- А як Ви вважаєте, чи варто було проводити такі масштабні заходи?
- В умовах кризи, в яких знаходиться Україна, всі витратні заходи недоцільні. Але сам той факт, що українці пам'ятають цей кошмар 1932-1933 рр., вирішили відновити цю дату і віддати дань пам'яті полеглими – це правильно.
Мені здається, Росія повинна зробити те ж саме. Річ у тому, що в Росії з голоду померло дуже багато людей, і якщо ми не хочемо, щоб трагедія повторювалася, краще пам'ятати свою історію і не забувати її.
- Як Ви ставитеся до того, що в суботу Дмитро Медведєв проігнорував цю подію?
- Я вважаю помилкою те, що Медведєв не приїхав. Це неповага до загиблих. Звичайно, він розуміє, що причина Голодомору не в росіянах або українцях, а в бандитському сталінському режимі, і що з голоду померли і росіяни, і українці, і казахи, і білоруси, і євреї. Це спільна трагедія, тому вона не може роз'єднувати, а повинна навпаки бути чинником взаєморозуміння.
- Борисе Юхимовичу, а коли Вас скоротили з посади радника Ющенка, як Ви до цього поставилися?
- Я сприйняв це з гумором, тому що мене скоротили в мій день народження два роки тому. Я не турбувався і не плакав.
Я був радником на громадських засадах, і, в принципі, українському бюджету не завдавав збитку, а навпаки - інвестував у туристичних бізнес України, оскільки літав на українських літаках. Але так вирішив Президент. Єдине, треба розуміти, у тому числі й Ющенку, що в Росії не так багато людей, які доброзичливо ставляться до України, тому треба не втрачати прихильників. Це така порада на майбутнє.
