Біля станції метро «Тараса Шевченка» завершилися розкопки особливої історичної значущості.
Прокопуючи 200-річний шар сміттєвого звалища на місці зруйнованого заводу по вулиці Межигірська, 85, археологи виявили дно озера, а під ним - сліди стародавнього міста. Схоже, північна смуга древнього Києва нарешті визначається - адже досі вчені не могли дізнатися про неї із літописів.
Археологічні розкопки на Межигірській стали можливі лише нинішнього літа. Серед білого дня тут з гуркотом і хмарою пилу знесли завод «Керамперліт». На місці столітньої цегляної будівлі мають намір побудувати 24-поверховий офісний центр, повідомляє «Комсомольська правда» - Україна».
Перш ніж будівельники зайнялися фундаментом, археологи вивчили грунт. «Схоже, саме у цій частині Подолу, на межі з Оболонню, почало зароджуватися життя Києва», - стверджує керівник археологічної експедиції Дмитро Шевченко.
За його словами, спочатку перед археологами з'явився шар сміття метрів у вісім (місце слугувало звалищем два століття поспіль!). Услід за сміттям знайшли дно стародавнього озера, позначеного на картах XIX століття. Озеро називали по-різному: Чорне, Чорнець, Чернець. Здавалося, нижче озерного дна нічого бути не могло. Але ні! Прокопали ще на метр - і у підошві колишнього водоймища виявили сліди чорного гумусу, що зберігає сліди людської життєдіяльності.
Там знайдено огорожі (межові кілочки), а також дорогу, протоптану людьми і тваринами, колії від возів. Вона вела від Оболоні у бік Верхнього і Нижнього валу.
«Висловлюється припущення, що територія на Межигірській у певний момент (швидше за все, у пізнє середньовіччя) була освоєна. Тобто там ліси не шуміли. У сусідній траншеї ми знайшли цікаві споруди. Мабуть, не житлові. Ймовірно, це була пристань або крепи, які укріплювали схил, - резюмують археологи.
Внизу яру знайшли дерев'яну споруду і дорогу, яку колись активно використовували.
Учені наблизилися до розгадки, де ж знаходиться «київське столпіє», яке вважається північною межею «матері міст руських». Столпіє – своєрідний частокіл, укріплення з відповідною інфраструктурою (баштами, вежами) - тягнулося від Дніпра до гори Кисельовки.
«Після розкопок на Межигірській ми дійшли висновку, що, швидше за все, північна стіна староруської столиці була у районі вулиць Юрковської, Оболонської або Щекавицької. На сьогоднішній день Межигірська, 85, на археологічній карті Києва вважається найпівнічнішою точкою стародавньої столиці», - підсумував Дмитро Шевченко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
