В Україні, як і в Росії, дві біди: дурні й дороги. Якщо до перших вже якось звикли, то дороги дратують українців все більше. Часті затори і кілометрові пробки викликають здивування: чому власті нічого не роблять? Додало масла у вогонь і раптовове збільшенні тарифів на громадський транспорт.
Як розв’язати наболілі проблеми Києва кореспондентові ForUm’у розповів директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
- Ціни на громадський транспорт піднялися у чотири рази. По-Вашому, це обгрунтовано?
- Щоб відповісти на це питання, треба роз'яснити, звідки транспортники беруть гроші. Кошти вони отримують двома шляхами. Перший: через квитки, які продаються пасажирам, другий: через дотації із міського бюджету. Громадський транспорт, за винятком маршруток, комунальний. Він належить киянам. Те, що транспортники не доотримують через продаж проїзних квитків, їм мають платити із бюджету. Гроші до бюджету беруть із кишені тих же киян. Київська влада не компенсує транспортникам недостачу через дірки у бюджеті у три мільярди гривень.
Комунальний тариф – це питання компромісу. Ціна має бути такою, щоб людина могла її заплатити. У метро їздять люди не з найвищим рівнем доходу. Зараз городянин може без збитку для себе заплатити 50 копійок чи гривню, але дві гривні на всіх видах громадського транспорту – це шок.
- Чи варто було вводити тарифи так різко?
- Наведу один приклад. Олександр Омельченко 18 разів підвищував плату за житлово-комунальні послуги. Це було невідчутно тому, що він робив це потихеньку і на різні послуги у різний час. Кияни навіть не знають такого факту. Те, що робить київська влада зараз, говорить про те, що у неї нема ні серця, ні розуму. Крім того, тарифи треба було піднімати раніше, а не перед виборами.
- 2 гривні - це завищена ціна?
- Звичайно. Собівартість проїзду – 1 гривня 70 копійок або 1 гривня 80 копійок. Якби пасажири платили гривню, а з міського бюджету виділялося 70 копійок, це було б нормально.
- Не так давно Президент підписав закон, яким підняв штрафи за порушення на дорогах. Чи помітне якесь поліпшення?
- Нововведення набудуть чинності у середині цього місяця. Безумовно, ефект це дасть, але він був би набагато більшим, якби ввели цілий комплекс заходів. По-перше, правила дорожнього руху застаріли. Вони не відповідають реаліям. У Києві мільйон автомобілів. Кожен четвертий житель має машину, а дороги залишилися такими, як були.
По-друге, треба міняти організацію руху. Необхідно запроваджувати односторонній рух, будувати кільцеві траси, які б обходили центр. У нас всі дороги йдуть через Хрещатик. Куди б ви не їхали, ви потрапите у центр. Проект нової Окружної дороги - це повна дурниця. Жоден водій не поїде 25 кілометрів до Окружної, потім 10 кілометрів по ній і 25 кілометрів – назад.
По-третє, система штрафів не повинна давати можливості для корупції і хабарництва. Необхідно створити внутрішні перевірочні служби у ДАІ. Якщо міліціонера вуличного помітили у хабарництві, він повинен бути звільнений без вислуги років і пенсії.
Крім того, штрафи не мають дратувати водіїв. Часті зупинки міліцією псують настрій водієві на цілий день. Водій з поганим настроєм – це дуже небезпечно, на дорозі він має бути врівноваженим і спокійним.
Можливо, нам потрібно вводити таку систему штрафів, як у Європі. Працівником ДАІ виписується квитанція за порушення і кладеться на лобове скло автомобіля. Раз на рік водій проходить техогляд і оплачує всі ці квитанції. Ніхто не повинен примушувати водія платити відразу ж. Також ці правопорушення не повинні завалювати суди.
- Коли варто чекати змін?
- Я б не чекав змін від людини, яка розганяє ДАІ заради дешевого популізму з надією, що йому зааплодують усі водії. У ДАІ знають досвід європейських країн, і могли б організувати все правильно. Але ми маємо те, що маємо.
- За оцінками експертів, Україна відстає на один рік від виконання програми реконструкції і будівництва доріг у рамках підготовки до Євро-2012. Ми встигнемо підготувати дороги?
- У нас є хороша практика корекції планів. Якщо плани відкорегують, то ми встигнемо. Що стосується відставання на один рік, то це дуже оптимістична точка зору. Напевно, Україна відстає на одне сторіччя від Заходу. У Німеччині ще за часів Гітлера на громадських роботах побудували найкращі дороги в усій Європі.
- Політики пропонують залучати людей у будівництві доріг, щоб розв’язати проблему безробіття. Це допоможе?
- Чом би й ні. Ми нічим не гірші американців, які зробили подібне під час Великої депресії. Українці бувають у Європі і знають, які там дороги. Наприклад, в Італії на трасах через кожних 50 метрів розташовані так звані «кишені». Якщо з машиною щось трапилося, можна докотити її до «кишені» і зупинитися там, нікому не заважаючи. Але стан машин там такий, що «кишенями» користуються рідко.
Але хто займатиметься в Україні будівництвом доріг? Я не бачу у нашої влади політичної волі для виконання непопулярних рішень. Політики тільки обіцяють, роздають заощадження, пайки, піднімають пенсії. Але йти на кроки, які мають довгострокову перспективу, ніхто не збирається.
Ганна Гончаренко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
