Девальвація рубля неминуча, а значить, Росію може очікувати повторення подій 1998 року, - прогнозують найбільш песимістично налаштовані економісти. У понеділок їм вторить низка великих російських і західних газет, зазначаючи також, що індекси на двох головних російських біржах наприкінці минулого тижня впали так, як останній раз опускалися в 1997 році.
У той же час уряд РФ як і раніше посилено заперечує «песимістичний сценарій» розвитку подій. Керівники Центробанку і російського уряду пообіцяли на минулих вихідних не допустити різкої девальвації і різких коливань рубля.
Зокрема, кореспондент The Financial Times Чарльз Кловер проаналізував, що зараз відбувається в російській економіці. У бесідах з великими бізнесменами і членами уряду він проводить паралелі з кризою десятирічної давності і з'ясовує, які можливі політичні наслідки кризи.
За словами Чарльза Кловера, порівняння з 1998 роком, коли рубель втратив 75% своєї вартості, у розмовах з російськими мільярдерами виникають все частіше. Ще в серпні, коли фондовий ринок упав у відповідь на події на світових ринках і на війну в Грузії, здавалося, що російська економіка неприступна. «Це зовсім не 1998 рік», – можна було тоді почути від банкірів і бізнесменів. Росія була впевнена в своїй здатності подолати цей невеликий фінансовий шторм за допомогою своїх величезних, третіх у світі золотовалютних запасів і «накачаного» нафтою активного торгового балансу. Тепер же картина змінилася.
Цього місяця, зазначає журналіст видання, Центральний банк ввів заходи щодо запобігання спекулятивним атакам на рубель, але аналітики задаються питанням: скільки російські власті зможуть виступати як субститут іноземних інвестицій?
Криза у фінансовому секторі вдарила і по реальній економіці: підприємства скорочують робочі місця або навіть закриваються, покупці не здатні платити постачальникам, а в олігархів інша проблема – їм, можливо, доведеться віддавати частину своїх активів державі як плату за надані антикризові кошти.
Чи буде дефолт у Росії і що в цьому випадку трапиться з Україною, ForUm запитав у експертів і політиків.
Науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволод Степанюк вважає, що дефолта в Росії не буде. За його словами, РФ – це єдина країна в світі, яка не має зовнішнього боргу, крім того, вона має дуже великі золоті резерви, якщо перерахувати їх на душу населення.
«Девальвація рубля пов'язана з тими ж причинами, що і в Україні. Капітал покидає РФ і повертається в країну свого походження – США. Це тимчасове явище. Російський уряд правильно робить, що не утримує свою валюту і примушує спекулянтів купувати долар за рублі дорожче, ніж він насправді коштує», - розповів експерт.
Економіст підкреслив, що якщо ситуація в Росії погіршає, це вплине на Україну.
«Будь-які складнощі у фінансовій системі приводять до складнощів розрахунків між суб'єктами реальної економіки. Оскільки Україна велику частину всього, що вона виробляє, продає Росії, то у разі кризи в РФ, проблеми в українській економіці можуть посилитися. Але я думаю, що фінансової кризи в Росії не буде», - зазначив Степанюк.
Депутат від БЮТ, глава комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін також вважає, що дефолт у Росії зараз неможливий.
«Він можливий тільки тоді, коли зобов'язання по публічних і корпоративних боргах, виражених в іноземній валюті, перевищують доходи в цій валюті за той же період. Дефолта не може бути тому, що в Росії позитивний торговий баланс. Плюс до всього є стабілізаційний фонд Національного російського банку.
Збільшення попиту на американську валюту в Росії викликане не економічними чинниками, а бажанням вивести короткострочні вкладення зарубіж», - розповів депутат.
Нардеп зазначив, що уряд Росії веде переговори про кредитування уряду Ісландії. Він підкреслив, що у разі виникнення проблем, РФ повинна була б заспокоїти свій валютний ринок.
«1998 рік – це незрівняні масштаби економік, тоді була інша ситуація. Зрозуміло, що чим менше в Росії купуватимуть українську продукцію, тим гірше відчуватимуть себе наші експортні галузі. Все-таки РФ займає для нас друге місце в товарообігу після Європейського Союзу. Буде погано нашим торговим партнерам, буде погано й нам», - підкреслив Терьохін.
Депутат від НУ-НС, заступник глави Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна вважає, що ситуація в Росії в десятки разів гірша, ніж в Україні.
«Викликано це падінням цін на нафту. Експерти прогнозують, що ціна на нафту продовжить падати. Реально настає технічний дефолт бюджету. Оскільки в РФ весь системний бізнес пов'язаний з державою, вони ризикують ще глибше «упустити» економіку», - розповів депутат.
Нардеп упевнена, що на українську економіку це вплине, як один із зовнішніх чинників.
«Це приведе до зменшення купівельного попиту на ринку, який для України важливий. У нас досить об'ємний експорт до Росії. Це додатково вдарить по нас з погляду звуження можливих ринків, а значить, падіння попиту на нашу продукцію», - заявила Ляпіна.
Народний депутат від ПР Михайло Чечетов вважає, що ніякого дефолта в Росії не буде.
«Нам би жити так, як живе Росія. Зараз американці бояться одного, що в результаті фінансової кризи виграє дві країни: РФ і Китай. Їх позиції значно зміцняться тоді, коли позиція США ослабшає. Після кризи Росія буде ще сильнішою країною», - зазначив депутат.
Нардеп підкреслив, що Україна дуже вразлива.
«Ми більше залежні від Росії, ніж у цілому від світу. Ми зв'язані енергоносіями. Тому чим кращі будуть наші відносини, тим більше ми будемо захищені від світової кризи. Якби ми підтримували дружні відносини з РФ, Росія могла б залишити нам газ по 170 доларів. А так указом президента плата за газ з першого грудня підвищується на 35%», - заявив Чечетов.
Народний депутат від Партії регіонів, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Юрій Каракай заявив, що за оцінками експертів, повторення дефолта можливе в багатьох країнах Європи, зокрема в Росії й Україні.
«Якщо порівнювати структуру економіки, то, безперечно, дефолт у Російській федерації можливий. Але, швидше це трапиться в Україні. Наша економіка менш розвинена і має з огляду на багато причин менше запасу міцності. Будь-які проблеми в російській економіці відіб'ються на Україні. Близько 27% нашого експорту йшло до кризи в РФ. Якщо піде сильний обвал економіки в країнах СНД, він трапиться і в нас», - підкреслив Каракай.
Нардеп від КПУ, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету Алла Александровська вважає, що в Росії не настане дефолт.
«Хоча зовнішні умови зараз ще гірше, ніж у 1998 році, РФ має хороший досвід. Її уряд вживає всі заходи. Крім того за ці десять років Росія змінилася. Її економіка зміцнилася, створені особисті резерви. Загроза дефолта існує, але, я думаю, РФ успішно з нею справиться», - зазначила депутат.
Нардеп підкреслила, що в Україні є російський бізнес, російські підприємства, але їх не дуже багато.
«Я не думаю, що якщо вони переживатимуть складну ситуацію, це якось вплине на Україну. Ми взагалі почали запускати більше європейських інвесторів. Їхній стан більшою мірою зможе вплинути на ситуацію в Україні. Крім того, наш значний банківський капітал є європейським. Російський капітал тут представлений слабко. Тому проблеми Росії навряд чи позначаться на Україні», - заявила Александровська.
Економічний експерт Євген Ніколаєв упевнений, що в Україні на складну ситуацію в політичній сфері накладається цілий ряд економічних негативів. За його словами, це криза в металургії як головній експортоутворюючій галузі, породжене цим подальше зростання дефіциту торгового балансу, зниження іноземних інвестицій, свідомі дії ряду «гравців» по створенню проблем у банківській сфері, скорочення на підприємствах, хронічно неоптимальна і малопрогнозована економічна політика уряду і так далі.
«Всі ці процеси виявляються вже зараз, але пік їх впливу, мені здається, настане у 2009 р. Наступний рік стане для України найскладнішим. Те, як ми його пройдемо, покаже наші реальні можливості і визначить перспективу розвитку на подальші декілька років. Адже криза – це завжди важке лікування економіки, створення умов для її нового ще динамічнішого розвитку. Але ціною таких «ліків» є спад», - зазначив експерт.
Економіст підкреслив, що в найближчі два тижні стане зрозуміло, якими будуть перші кроки щодо пом'якшення кризи, що відбувається.
«Судячи з усього, першою буде стабілізована банківська система. Далі настане черга металургів. А ось наскільки будуть зачеплені й захищені інтереси пересічних людей, пов'язані із зростанням безробіття і зниженням їх реальних доходів, – поки що неясно. Питання в тому, як сильно у зв'язку з кризою і з необхідністю надання підтримки виробничій сфері буде ущемлена соціальна політика, які ресурси залишаться в уряді на цей напрям діяльності. Уже звучать попередження про те, що час прискореного збільшення зарплат, пенсій і соцдопомоги минув. Але повільне зростання цих виплат, відсутність їх збільшення і їх зниження – це три інші доступні у нинішніх обставинах варіанти проведення соціальної політики, з яких і доведеться вибирати», - підсумував Ніколаєв.
