Я завжди, коли мова заходила про неймовірну інертність громадян України, говорив: та ви почекайте вердикти виносити, вони себе ще покажуть! Хоча останнім часом навіть у мене були сумніви. Якось дуже мляво було все. Але година пробила і маятник, дійшовши до крайньої точки свого відхилення, гойднувся у зворотний бік.
А все чому? Тому що не можуть одні громадяни, що називається, «на постій» насилувати інших громадян. Коли-небудь повинна настати «оборотка», як у футболі. Он, монголо-татарское ярмо аж двісті років було, і що тепер? Пережили. Адже тим, хто жив в ту епоху, воно напевно здавалося вічним.
Отже, давайте ближче до тіла. Тиждень пройшов під знаком Нацради. Є такий у сузір'ї Козерогів, якщо мені пам'ять не зраджує… Ці дивні дядьки, які там працюють, у черговий раз вирішили показати всім, які вони круті. І заявили, що з 1 листопада в кабельних мережах України не буде російських каналів. Вони (канали?.. дядьки?..) нібито до чогось там неадаптовані.
Зрозуміло, що про такі речі як конвенцію про права людини, мовні хартії і тому подібне монстри з Нацради не згадують. Є думка, що вони навіть не знають про їхнє існування.
Приємно, що цей видатний почин не залишився нарешті без уваги широкої громадськості. І не лише тієї її частини, що вважає за краще на таких новинах робити піар, собі любимим. Мовляв, ми, партія така-то, «рішуче засуджуємо...» і так далі. Ні. Мова йде про рух мас. Знизу, так би мовити. Як тільки Нацрада видала свій черговий хіт, в UA-неті тут же народився рух опору. Невідомими і, треба зазначити, вельми небайдужими громадянами, була запропонована ідея заспамити Нацраду обуреними листами. Причому як по електронній, так і по звичайній пошті. Адже ще є телефон...
Коротше кажучи, за наявною в мене інформацією, співробітникам Нацради таки обірвали телефон і завалили телеграмами (цікаво, в них можна писати нецензурні слова?..). І – о диво! – цей напівнаціоналістичний (хоча, який до біса напів?..) орган поступився натиску громадськості, погодившись продовжити переговори з каналами з метою «досягнення взаєморозуміння» і тому подібне.
Що не говори, а це маленька перемога нашого цивільного суспільства. Ще одна така перемога – лист, який на минулому тижні написали на адресу Президента Ющенка ветерани СБУ. Знаєте, це символічно, коли в листах подібного роду зводять до мінімуму дипломатичність і прямо вказують, хто є «ху» (спасибі містеру Горбачову за цю безсмертну фразу). Так от, Ющенка в листі прямо обізвали фашистом. Погодьтеся, не кожен наважиться. Тим більше – ветерани СБУ. Здавалося б, сиди собі смирно, отримуй відомчу пенсію і не ляпай язиком. Але ж ні...
Далі – ще більше. На тижні в Києві і обласних центрах відбулися різні акції на підтримку реабілітації УПА. Паралельно відбулися й акції протесту проти такої реабілітації. І, треба зазначити, що «тренди» цього року явно не на користь націоналістів. У тому ж Харкові міліція прямо заявляла журналістам, що, якби був такий наказ, із задоволенням би намилила шию любителям УПА. А в Одесі і зовсім народився безсмертний діалог між майором міліції і безіменним націоналістом. Останній, тікаючи від вдячних одеситів, знайшов собі притулок у «бобику». Звідки, відчуваючи себе в безпеці, крикнув переслідувачам: «Слава Україні!» (очевидно, бажаючи ще більше заохотити останніх). На що тут же отримав відповідь від майора: «Та рот закрий уже!..». Ноу коментс.
Ну а київська міліція і зовсім здивувала. Зрозуміло, що охороняти хід таких організацій, як «Патріот України», не всяка нормальна людина захоче. Особливо, якщо ці «патріоти» одягнені в камуфляж зі свастикою і дуже хочуть піти туди, куди їм йти не слід. Уже скільки разів пояснювала міліція керівникам цього «маршу», що на Хрещатику зібралися ліві і в цілях суспільної безпеки «патріотам» туди йти не варто. Ні, не послухали. І навіть спробували прорвати міліцейський кордон силою (хтось з націоналістів навіть порснув у ментів з газового балончика). Треба було бачити, з якими радісними обличчями правоохорнці відповіли на цей випад. «Патріотів» тут же поклали мордою в асфальт і через деякий час забрали у відділення. Як, власне, і повинно бути в нормальній багатонаціональній країні, народи якої не прихильники ідеології переваги якоїсь однієї нації над усіма решта.
А в цей час в Україні йдуть вибори. Нібито як… Узагалі, цікава зворотна сторона виборчого процесу. Ну, ви зрозуміли, про що я. Суддю, який припиняє дію указу Президента про призначення дострокових виборів, відвезли в «чорному воронку». А потім Віктор Андрійович видає указ про ліквідацію опального суду і створення замість нього двох нових судів. БЮТ тут же кидається на захист «старого» суду, а Тимошенко виходить у телевізійний ефір з пропозицією… відмовитися від дострокових виборів і створити – увага! - «коаліцію захисту від всесвітньої фінансової кризи»!.. При цьому пропонує всім фракціям парламенту до неї увійти.
Зачекайте, а як же бути у такому разі з указом про розпуск Ради? Спустити в унітаз? Котові під хвіст? Пошматувати в машинці для знищення документів? Спалити? Ну гаразд, припустимо. А що робити з тиражем офіційної преси, яка вже повідомила про розпуск? Вилучити? Так для цього доведеться по квартирах ходити. Адже можуть не тільки не пустити, але і по шиї дати – запарили ви, мовляв, зі своїми виборами…
Тим часом прем'єр-міністр Тимошенко скаржилася, що дострокові вибори заважають їй узяти в МВФ кредит на 14 мільярдів доларів для боротьби з економічною кризою в Україні. І слава Богу – скажемо ми. Це ж треба придумати – зайняти таку кількість грошей (а по суті – два вагони зеленого паперу), віддавати які доведеться зовсім іншим людям. І потім – де гарантії? Аргентина он свого часу вже скористалася «рецептами МВФ». І отримала дефолт. Ми також цього хочемо?..
Хоча ось банкір і цукерковий король Порошенко прогнозує, що ніякого дефолта не буде (Єльцин у 98 році те ж саме говорив за три дні до дефолта). Навпаки – бензин подешевшає в два рази, а слідом за ним подешевшає і все решта. Ага, як же. Так ми й повірили в те, що українські буржуї добровільно погодяться на зменшення своїх прибутків. Вивчайте матчастину, мосьє Порошенко!..
І, нарешті, СБУ на тижні знову відмітилась у справі боротьби з «російським імперським шовінізмом», пообіцявши закрити українську філію Інституту країн СНД. А ще вічний в.о. глави цього відомства Наливайченко заявив, що якійсь там проросійській організації в Криму дали на сепаратизм аж 500 тисяч доларів. Угу, як же. Та вони б там з'їхали з глузду від радості. Адже, хто в темі, знає, що ці громадяни не отримують від міфічних дядьків з Кремля ні копійки. Путін і Медведєв – дуже жадібні люди, виявляється. На відміну від американців, які гроші на всякі там «фонди демократії» не жаліють. Може, це від того, що у росіян гроші реальні, забезпечені нафтою і газом? А Штатам що – надрукував кілометр-другий доларів, і вперед...
Загалом, коли говорять, що українські партії і блоки збираються витратити на позачергові вибори близько мільярда доларів, я особливо не хвилююся. Гроші-то все одно несправжні. І голоси, видно, будуть такими ж.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом