Затулін: Ющенко мене демонізує

«Бої без правил» в українській політиці набирають обертів. Ющенко і Тимошенко, не церемонячись, «б'ють» один одного не тільки «в брову, а й в око». А виборчий процес так і не може толком початися. Обговорюючи ситуацію, що склалася, багато експертів і політологів сходяться на думці, що саме Леді Ю прагне зірвати вибори, оскільки не хоче втрачати «тепле місце» і знову виносити свою легендарну розкладачку із прем'єрського кабінету. А скандально-відомий російський колега наших «слуг народу», директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін вважає, що саме наш Президент запланував операцію «Зрив дострокових парламентських виборів». Про це та оцінку поточної ситуації в Україні він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.

- Костянтине Федоровичу, Ви сказали, що рішення про можливе закриття філії Інституту країн СНД може бути ухвалене тільки судом. Позов уже подано?

- Я цього не знаю. Я, як ви розумієте, не займаюся поданням позовів до судів України про закриття української філії. Про це треба запитати тих, хто вчора заявляв про необхідність закриття його, тобто, пана Наливайченка, керівника Служби безпеки України.

- Якщо позов буде подано, чи можна сподіватися на об'єктивне рішення суду, адже Ви бачите, що у нас зараз відбувається у судовій гілці влади?

- Я не тішу себе надією стосовно об'єктивності українських судів. Я думаю, що судова система на Україні скомпрометована не менше, а, може, навіть і більше, ніж більшість владних інститутів. Приклад у цьому показував і показує Конституційний суд.

Мій особистий досвід спроб добитися правосуддя на Україні говорить мені про те, що суди схильні до впливу з боку адміністрації. І як мені здається, не варто покладати великі надії на об'єктивний розгляд справ. Але у будь-якому разі я впевнений у тому, що ми постараємося привернути увагу до цього процесу для того, щоб затії його організаторів, якщо вони підуть цим шляхом, були якомога більше і наочніше випукло-очевидні. Насамперед йдеться про підстави, за якими нас наразі намагаються репресувати. Я маю на увазі під словом «нас» моїх українських колег, з якими я повністю розділяю долю.

- Враховуючи, що в.о. глави СБУ - людина Президента, виходить, саме Ющенко веде з Вами «холодну війну»?

- Безумовно. А це було і раніше. Власне, у мене ніколи і не було сумнівів у тому, що за цим стоїть Президент України. У мене достатньо багато свідків, у тому числі й з оточення Ющенка, оскільки воно також балакуче, як і Служба безпеки України. Я знаю про ставлення особисто до мене. Це перетворилося на «пунктик» Президента України, і якщо говорити конкретно про мене – він демонізує і мене, і перебільшує мій вплив на події. Але тут вже нічого не поробиш. Ми знаємо, що Віктор Андрійович взагалі схильний до такого роду сприйняття, не тільки у зв'язку зі мною. Для багатьох, я думаю, за межами України «тривожним дзвінком» прозвучало те, що Президент країни звинувачує публічно главу уряду у державній зраді. Не соромлячись робить це, повторює, наполягає на цьому, виходить з цього і, повторюю, робить це публічно. Є певний сорт звинувачень, які або мають бути доведені, або не можуть бути сказані. Звинувачення у державній зраді, якщо воно виходить від Глави держави на адресу глави уряду, – це потрясіння для самої країни і для суспільства. Як ми бачимо, Віктор Андрійович не зупиняється, його всі ці обставини не хвилюють.

- А як Ви у цілому розцінюєте нинішню політичну ситуацію в Україні?

- Як дуже тривожну. Мені здається, що ситуація, яка склалася, говорить про те, що позачергові вибори стають все ж таки неминучими. Я не думаю, що БЮТ вдасться утримувати позицію оскарження виборів. Хоча терміни виборів можуть бути підкориговані у зв'язку з усіма цими діями. Але самі по собі вони стають неминучими з кількох обставин. По-перше, немає відповіді на питання: а що може бути у разі, якщо вибори будуть скасовані, і чи можливе досягнення якоїсь більш-менш міцної більшості у ВРУ? По-друге, ціла низка партій вже включилися у передвиборчу боротьбу, і заявлено про проведення з'їздів, які мають затвердити списки кандидатів. По-третє, у основних фракцій парламенту, можливо, за винятком БЮТ, «чемоданний» настрій. Є на Україні політичні сили, які зацікавлені у тому, щоб заявити про себе, не будучи представленими у нинішньому складі ВРУ, і вони, звичайно, «за» участь у будь-яких виборах, тому що у «цій» Верховній Раді вони не мають ні представництва, ні можливостей. Все це, разом узяте, призводить до того, що позачергові вибори будуть проголошені. Є, звичайно, справді сумніви у тому, що вони відбудуться, будучи оголошеними. Вони можуть не відбутися просто тому, що високою є планка визнання виборів такими, що відбулися.

- Тобто, вибори можуть бути зірвані?

- Про це я і кажу. Я якраз маю на увазі те, що Президент Ющенко проголошенням позачергових виборів вирішує одну задачу – усуває парламент, при якому Юлія Тимошенко, принаймні, на початковому етапі отримала підтримку і стала прем'єр-міністром. Але у нього немає ніякої зацікавленості у парламенті взагалі. З цієї точки зору розігнати парламент, скориставшись шансом, що підвернувся, безумовно, на користь Ющенка, а ось зібрати новий – ні.

- Виходить, якщо вибори будуть зірвані, то це станеться з вини Ющенка?

- Я думаю, він зробить все можливе. Я не впевнений, що цього разу у Ющенка все вийде, оскільки у цьому буде зацікавлений тільки він. Всі решта якраз зацікавлені в тому, щоб взяти участь у виборах. І оскільки у Ющенка і його політичної сили немає великих шансів на серйозне представництво у парламенті, то з боку Президента і його співробітників буде зроблено максимумом того, щоб зірвати явку як таку. Безумовно, будуть дотримані всі ті технології, свідками яких ми вже були. Тобто завищення явки на Заході Україні, відповідно, перешкоджання волевиявленню під усілякими приводами, використовуючи різні витончені приводи, які надає недосконале законодавство, зриву виборів на Сході та Півдні України. Тобто як завдання-максимум – зірвати вибори взагалі, як завдання-мінімум – постаратися штучно підвищити явку на Заході Україні і знизити явку на Сході та Півдні України.

- Кому з українських політиків Ви симпатизуєте?

- Знаєте, за останні роки я пережив чимало розчарувань у своїх симпатіях. Можу сказати, що, безумовно, симпатизую тим політичним силам, які виходитимуть із реальностей російсько-українських відносин і необхідності їх зміцнювати.

Я думаю, що наразі є величезна проблема зміни політичних поколінь і висунення нових лідерів, нових політичних проектів на Україні. На жаль, на цих виборах навряд чи відбудеться те, потреба у чому відчувається, витає в атмосфері українського політичного життя - позачерговий характер, відсутність можливостей серйозної підготовчої роботи, заява нових політичних сил.

- Чи правда, що Кремль робить ставку на Тимошенко?

- Ні, це неправильна позиція. У Кремлі сьогодні не роблять жодної ставки на когось. У Кремлі розуміють, що однозначні ставки на Україні неможливі. Неприйняття російсько-українських відносин Ющенком у внутрішній політиці - ось щодо цього можна не сумніватися. А щодо того, чи роблять там ставку на Тимошенко чи на Януковича, чи на когось ще – у нас взагалі, не тільки у Кремлі, сподівалися на те, що Україну не буде кинуто у черговий катаклізм, і що в парламенті знайдуться і сила і воля для того, щоб протистояти спробам знову ввергнути країну у політичний хаос. Як ви знаєте, цього не сталося, і розчарування тут є. Я б зараз не покладав однозначну вину за це ні на Віктора Януковича, ні на Юлію Тимошенко, ні на БЮТ, ні на ПР. Кожна політична сила опинилася наразі не на висоті власних інтересів і не змогла досягти в результаті домовленостей, які дозволили б запобігти розкручуванню конфлікту. Мені здається, що те, що я зараз говорю про себе і позицію Росії, є загальнозрозумілим, і ця позиція сама по собі може бути названа проукраїнською. На дворі вирує економічна криза, країни Європи, РФ вживають серйозних зусиль для утримання під контролем фінансово-економічної ситуації, а в Україні влада діє за принципом «чим гірше, тим краще». Тобто можу повторити думку одного з наших політологів: «Якби Віктору Ющенку в якийсь момент доповіли, що економіка України розвалилася повністю, то склалося б враження, що Глава держави був би радий тому, що в цьому випадку у нього виник би ще один додатковий привід звинуватити уряд Тимошенко». Ми в Росії не стикаємося з такою логікою, як і з бажанням нашкодити власній країні, які демонструє сьогодні Президент України. Я це кажу не тому, що він проти нас виступає і весь час ризикує російсько-українськими відносинами і що він публічно звинуватив прем'єра у державній зраді, не з якихось інших причин, а саме у зв'язку з тим, що вона нібито про щось домовляється з Росією, але і тому, що ми собі просто не уявляємо, як може 50-мільйонна держава жити під керівництвом людини, яка щоразу ризикує і стабільністю, і єдністю, і, якщо хочете, територіальною цілісністю.

- Щоб Ви порадили українському народу в ситуації, що склалася?

- Я раджу українському народу проявити терпіння, і якщо вибори будуть оголошені, прийти на них, щоб зірвати плани тих людей, які хочуть залишити країну взагалі без парламенту. Також раджу українському народу взагалі якнайшвидше перегорнути цю сторінку, якщо йдеться про бажання українців на Заході та Сході країни залишитися у складі однієї цілої держави. Є відома і достатньо жорстка приказка: «Нації, як і жінці, не прощається хвилина слабкості». Ось якщо український народ у цьому випадку дасть «запудрити» собі мізки і спокуситься на якісь дешеві пропагандистські пояснення, то я заздалегідь оплакую і подальшу долю України, і долю української держави як такої, тому що темпами, які прискорюються, збільшується розкол усередині країни - не стільки навіть тема вступу чи не вступу України в НАТО, а вже тим більше в ЄС, скільки кинута Президентом Ющенком тема переписування історії – особливо коли йдеться про події недавнього історичного минулого. Йдеться про ставлення до ОУН-УПА, і бандерівці є, можна сказати, прямим приводом для громадянського протистояння, яке може перетворитися на громадянську війну. По суті, Президент Ющенко відродив ізотерми, за якими Україна в роки громадянської війни і в царській імперії – після її розвалу, в роки ВОВ - ділилася на частини. І як ми пам'ятаємо, у громадянську війну свою правоту сторони відстоювали зі зброєю в руках. Тобто він просто підштовхнув до того, що зараз Україна балансує на межі. Дійсно, депутати, політичні діячі зацікавлені у своєму збереженні у політичній еліті. Вони якось прагнуть пом'якшити цю ситуацію, але громадяни України, в основному, радикально налаштовані. Якби з'явився вождь, який покликав би їх на барикади і мав при цьому авторитет, то я не виключаю, що це могло б статися. І ці вибори в такому разі привід для того, що наступних позачергових виборів може не бути.

- Костянтине Федоровичу, коли ви востаннє були у нас?

- Я востаннє був 23 липня в аеропорту міста Сімферополя, після чого був успішно депортований до Російської Федерації. Через тиждень після цього мені дозволили в'їзд на Україну – це була помпезна нота з боку України, що це нібито робиться як крок доброї волі і так далі. Пройшло 20 днів, я за цей час не встиг з'їздити до України, як мені знову це заборонили. Ось я і зараз «заборонений».

- А коли збираєтеся знову?

- Я серйозно можу зібратися на Україну, коли Віктор Андрійович серйозно збереться із неї.