Політична криза у найвищому законодавчому органі країни досягла свого піку – Президент прямим текстом сказав депутатам, що якщо вони не в змозі домовитися, то хай збираються «з речами на вихід». У кулуарах давно говорять, що у Ющенка на робочому столі є, як мінімум, три варіанти Указу про розпуск парламенту з різними датами. Залишилося тільки вибрати. Судячи з усього, Глава держави з вибором все-таки визначився. Тому завтра на парламент чекає «судний день». Хоча, знаючи нашого Гаранта, можна припустити, що це буде тільки перша серія трилогії. Політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що така заява Ющенка свідчить про те, що вірогідність дострокових парламентських виборів істотно зросла, але це не означає, що парламент буде розпущений у найближчий день. Про це і поточну політичну ситуацію в країні він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
- Володимире В’ячеславовичу, Президент заявив, що якщо до завтра НУ-НС і БЮТ не домовляться про коаліцію, то він розпустить парламент. Сьогодні консультацій немає, в усякому разі, публічних. Виходить, Рада приречена?
- Я б поставив питання так, що вірогідність дострокових парламентських виборів істотно зросла. Але це не означає, що парламент буде розпущений вже у найближчий день. Взагалі зараз для Ющенка ситуація складається нестандартно і, якоюсь мірою, досить вигідно. Він зараз може зіграти на податливості БЮТ, Тимошенко і, принаджуючи їх, як «морквиною», можливістю відтворення коаліції БЮТ і НУ-НС, може вимагати від них подальших поступок і у законодавчому плані, і в інших рішеннях. Інакше кажучи, можна діяти у такому режимі: коаліція може існувати де-факто, спільно голосуючи за ті чи інші питання, і демонструючи бажання відтворити колишній формат парламентської більшості, але де-юре рішення не ухвалюватимуться певний період. Перефразовуючи Троцького, «ні миру, ні війни» - «ні старої, ні нової коаліції», але не розпускати поки парламент.
- Ви говорите про подальші поступки. Сьогодні один із депутатів БЮТ, який побажав залишитися невідомим, заявив, що Балога дзвонив Тимошенко і сказав, що Ющенко погодиться на відродження коаліції БЮТ і НУ-НС, якщо Юлія Володимирівна відмовиться від поста прем'єра.
- Я не ворожитиму, був чи не був дзвінок Балоги, але те, що такого роду пропозиція може виникнути, я не виключаю. В усякому разі, такий варіант може обговорюватися. Крім того, є низка й інших тем – та ж резолюція щодо Грузії чи поява вимог щодо деяких міністрів. Річ у тім, що не йдеться про збереження коаліції, адже 10 днів, які відводяться хай і старим тимчасовим регламентом, давно закінчилися. Йдеться про хоч би формальне створення нової коаліції. Отже, всю процедуру потрібно проходити заново. Тобто, якщо укладається коаліційна угода, то новостворена коаліція має сформувати і новий уряд. Тому може порушуватися питання про прем'єра і склад цього Кабміну. І тут можуть бути висловлені якісь претензії стосовно когось із членів уряду, може бути поставлене питання про зміну того ж, наприклад, Луценка чи когось ще. Отже, тут можливі варіанти.
- Але для Тимошенко посада прем'єра принципова. Невже вона погодиться навіть на таку вимогу?
- Думаю, що ні. Тому я і кажу, що вірогідність виборів залишається досить високою. Для Секретаріату навряд чи буде прийнятна коаліція, при якій Тимошенко залишається прем'єром. Все-таки, схоже, що його цікавить дещо інше, зокрема, заміна Тимошенко на посту глави уряду. З іншого боку, для БЮТ коаліція втрачає сенс, якщо Юлія Володимирівна не буде прем'єром.
Є ще дуже важливий момент. Якщо не буде особистого контакту і компромісу між Тимошенко і Ющенком, коаліція навряд чи відбудеться.
- Але Тимошенко нещодавно сама сказала, що з Ющенком давно не бачиться віч-на-віч.
- Так. Тому це зараз одна із головних перешкод на шляху відтворення демократичної коаліції.
- А БЮТ і ПР ще можуть «зробити» нашвидкуруч коаліцію?
- Після того, що відбулося у четвер, на мій погляд, це малоймовірно. Я повністю не відкидаю цей варіант, але все-таки ми знову побачили не просто розчарування, а саме образи, причому дуже емоційні. У принципі, повернення до якоїсь спільної взаємодії цих двох фракцій можливе тільки у тому разі, якщо для цих політичних сил знову буде актуальна якась спільна загроза з боку Президента. Простий гіпотетичний варіант: оголошуються вибори, але з тих чи інших причин виборчий процес або не може бути завершений, або виникає конфлікт щодо результатів виборів, тобто велика загроза їх зриву, ось у цих умовах дві найбільші фракції ВРУ можуть просто відновити статус і повноваження нинішнього складу парламенту і виступити спільним «фронтом» проти Президента. Ось такий варіант я не виключаю. Але на сьогоднішній день вірогідність їхнього повернення в лоно коаліційного процесу мінімальна.
Ще один варіант: якщо Ющенко якийсь період часу не розпускає парламент, то ПР, яка, можливо, вже сподівається на перемогу на цих парламентських виборах, може занервувати і подумати, що їх спочатку «кинув» БЮТ, тепер Президент – пообіцяв вибори, але їх не оголошує. Тому, звичайно, контакти можуть відновитися. Але у найближчі дні-тижні малоймовірне відновлення коаліційного процесу у такому форматі.
- Ющенко ще сказав, що прийме будь-який формат коаліції, і що якщо вона з'явиться, то він «схилить голову» і подасть нову кандидатуру прем'єра. Це свідчить про те, що Віктор Андрійович, як і раніше, допускає варіант іншого формату більшості, не БЮТ і НУ-НС?
- Він і раніше про це говорив. В даному випадку Ющенко демонструє свою законопокірність, що він готовий прийняти цей вибір. Я б не акцентував увагу на цій тезі, оскільки, по-перше, у Секретаріаті, дійсно, чекали створення коаліції БЮТ і ПР. По-друге, можливо, вони намагалися використати цю ситуацію у своїх цілях для дискредитації БЮТ. Але зараз розігрується інша «карта». Обидві сторони, і БЮТ, і президентська сторона, не хочуть виступати у ролі відповідального за те, що ця коаліція не відбудеться. Тому обидві сторони роблять заяви, що вони виступали саме за демократичну коаліцію, на основі певних принципів, як каже президентська сторона, але партнери ведуть нечесну гру. Тобто, тут навіть нинішні переговори між БЮТ і НУ-НС мають подвійний характер. Поза сумнівом, і з того, і з іншого боку є люди, які щиро хочуть відтворення цієї більшості. Але всі розуміють, що Ющенко і Тимошенко, НУ-НС і БЮТ залишаються конкурентами і політичними противниками. Тому така суперечність нинішніх коаліційних переговорів, швидше за все, не дасть їм можливість завершитися якимось конкретним результатом.
- НУ-НС зараз «тріщить по швах». Якщо будуть дострокові вибори, то ми побачимо якийсь новий пропрезидентський блок? І чи може сам Ющенко його очолити, як кажуть?
- Так, ми не побачимо НУ-НС. У нього закінчується життєвий цикл. Це було тимчасове утворення.
Якщо вибори відбудуться, то президентський «табір» не буде представлений у новій формі. Або буде «Наша Україна» з вкрапленнями інопартійних прихильників Ющенка, які тимчасово вийдуть зі складу своєї партії, – щось подібне було з ПР. Або, що швидше за все, буде створений новий пропрезидентський блок. Як він називатиметься, якою буде його конфігурація, стратегія і тому подібне – це все питання другого порядку, хоча і дуже важливі. Судячи з усього, дійсно, пропонується варіант, при якому Ющенко може очолити такий блок. Але, на мій погляд, це була б для Президента дуже ризикована стратегія. Тому що у разі, якщо цей пропрезидентський блок набирає на виборах менше 10 % голосів, то це може стати індикатором і для прихильників Ющенка, і для його опонентів, що особисто Президент, а не «Наша Україна, отримав вотум недовір'я на виборах. Відповідно, він як потенційний учасник майбутніх президентських виборів, по суті справи, відкидається у розряд «аутсайдерів», тобто вибуває із числа фаворитів. Ось це було б дуже поганим результатом Президента. Тому цей варіант для Ющенка – гра за принципом «ва-банк» - або все, або нічого. Причому ризик програшу дуже великий.
- Допустимо, Ющенко призначає дострокові вибори, які успішно проходять. Якщо конфігурація у парламенті особливо не зміниться, що чекає на Україну – імпічмент Президента чи ще одні дострокові вибори?
- Для того щоб імпічмент відбувся, потрібні скоординовані дії БЮТ і ПР, і щоб у майбутньому складі парламенту вони мали не менше 2/3 голосів.
Якщо конфігурація не зміниться, то, в принципі, парламент може «завмерти» або опинитися у суперечливій ситуації. На мій погляд, чим ближче до президентських виборів, тим складніше буде створити дієздатну і ефективну парламентську коаліцію. Оскільки провідні фракції парламенту так чи інакше будуть пов'язані з можливими учасниками президентських виборів, і створити коаліцію з потенційних конкурентів буде дуже складно. Тоді парламент, у кращому разі, працюватиме у режимі ситуативної більшості. А розпускати його ще раз – вже безглуздо. Інша справа, що провідні парламентські сили можуть погодитися на тимчасовий технічний варіант і коаліції, і уряду. Я не виключаю, що після виборів може бути порушене питання про формування такого Кабінету Міністрів, який би очолив політик, який не братиме участі у президентських виборах.
- Хто це може бути?
- Це вже інше питання. Це предмет домовленостей політичних сил. Мається на увазі, щоб жоден із потенційних фаворитів не зайняв прем'єрський пост. Цей варіант може обговорюватися. Інша справа, відбудеться він чи ні.
Далі, допустімо, якщо конфігурація ВРУ хай трохи, але зміниться. Наприклад, якщо ПР отримає на кілька відсотків більше, ніж торік, або трохи поліпшать свої показники Блок Литвина і КПУ. Тоді у ПР з'явиться шанс створити свою коаліцію. Це теж може істотно змінити ситуацію у парламенті і, природно, створити передумови для формування нового уряду. Тому тут річ не в тому, наскільки кардинально зміниться структура парламенту, адже вона може змінитися і не дуже істотно, але цього буде досить, щоб сформувати нову коаліцію і новий уряд.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
