Минулого тижня в Україні знову панували звичні уже хаос, розбрід і хитання. У крупних обласних центрах відключали гарячу воду, а делегації із регіонів вибивали у Києві своєчасну подачу газу до опалювального сезону. Януковича терзали непевні сумніви, Тимошенко сама собі суперечила, а Ющенко отримав ляпас від дружнього народу.

Але про все по порядку. Як ви вже зрозуміли, звітні сім днів так і не подарували нам нового формату коаліції. Більше того – навіть ніяких хоч трохи виразних позначок у цьому напрямі не послідувало. Сторони все так же звинувачували один одного у небажанні домовлятися і потерпали від просто-таки маніакальною підозрілістю. Мовляв, поки ми тут білі і пухнасті, за нашою спиною силами Х і Y ведуться переговори про створення нової більшості.

Зі справді сенсаційною заявою виступив лідер Партії регіонів Віктор Янукович. «Я не Ванга і не можу передбачити розвиток ситуації. Давайте наберемося терпіння і дочекаємося результатів переговорів. Вони завершаться через 20-25 днів», - відкрив секрет Полішинеля Віктор Федорович.

Я ось, чесно кажучи, давно підозрював, що покладені на формування нової коаліції 30 днів будуть «відпрацьовані» повністю. Тобто навіть якщо існують домовленості про союз ПР+БЮТ, або ж про дострокові вибори – все одно тягнутимуть до останнього. Хіба мало що за цей час може статися? Це, знаєте, як у ЗАГСах – неможливо з бухти-барахти прийти і розписатися. Треба подавати заяву мінімум за місяць (і тут теж місяць - збіг?..) Раптом наречена за цей час зустріне іншого жениха? Або навпаки, жених зустріне іншу наречену. Ви тільки не подумайте чогось, я про жениха і наречену тільки як приклад навів, і нікого конкретно на увазі не маю.

Янукович, до речі, у тому ж інтерв'ю сказав приблизно таке: «Сподіваюся, мені вдасться ухилитися від президентської посади». Що примітно: не далі як днів десять тому Віктор Федорович заявляв діаметрально протилежне: мовляв, «я приречений балотуватися у Президенти». І як його після цього розуміти? Значить, на вибори (президентські) він все-таки піде, але на перемогу не розраховує, так чи що? Ну, знаєте… Це вже прямий технічний кандидат якийсь виходить. Мовляв, іду на вибори, щоб відтяпати півпроцента голосів он у того громадянина, у третьому ряду, сьоме місце справа. Цікаво, під чию дудку збирається танцювати Федорович? Невже на перемогу Тимошенко працювати буде?..

Не знаю, як ви, а мене завжди розчулювала наявність у Верховній Раді різного роду артистів. Причому артистів як у прямому, так і в переносному розумінні. Взяти хоч би й ту ж Руслану. Або Вакарчука-молодшого. Навіть страшно подумати, яку користь вони принесли нашій державі, будучи народними депутатами!..

А ще у нас є така пані, як Білозір. Я, чесно кажучи, не є шанувальником її творчості і навіть не знаю, про що вона співає. «Ой, на горі два дубки, два дубки» - це вона? Просвітіть, будь ласка. А я вам тим часом розповім дещо про парламентське життя знаменитої співачки. Загалом, минулого тижня вона зробила депутатський запит до СБУ з приводу законності чартерних рейсів, якими у серпні літала прем'єр Тимошенко.

Поза всяким сумнівом, цим своїм запитом Білозір відпрацювала усі витрачені на неї як народного депутата бюджетні гроші. Взагалі, завжди розчулювало, як ці громадяни звинувачують один одного у тому, що хтось там не сплатив парковку, або проїхався у метро без жетона. Відразу таке завивання у пресі починається! Адже ціна питання – сущі копійки. Це вам не завод «прихватизувати».

Тимошенко, треба віддати їй належне, зуміла витягнути цей смеш. «Мені дуже шкода, що Оксана Білозір, яку я дуже поважаю як співачку (ось ми і дізналися про улюблену співачку Юлії Володимирівни – А.В.), яку я дійсно ціную як патріота, почала співати на музику і вірші пана Балоги».

Треба ж, і тут їй Балога ввижається. Я б на місці глави СП видав прем'єру якусь грамоту. Як-не-як, вона йому регулярно робить безплатний піар. Пам'ятаєте? «Що б не говорили, аби говорили…»

Віктор Андрійович тим часом знову літав у США. Щось він туди зачастив. Цього тижня, до речі, теж поїде. Нічого не поробиш, служба така. У нинішній свій візит Президент одночасно цілувався з ще одним гостем Нью-Йорка, своїм кумом Саакашвілі та великим «другом» Росії, кандидатом у президенти Маккейном. Сторони запевняли один одного у взаємній любові та дружбі, а також у необхідності швидкого вступу України і Грузії у НАТО. У свою чергу, гостинні господарі до приїзду Ющенка підгадали визнання палатою представників конгресу США «сталінського голодного геноциду - голодомору». Чому Віктор Андрійович був, зрозуміло, невимовно радий.

А ось ще одна дружня Україні країна, Ізраїль, визнати «голодомор» відмовилася. І це не дивлячись на всі старання Ющенка у цьому питанні. Адже він, мабуть, навіть стіну Плачу цілував у надії, що ізраїльтяни визнають!.. Але ні. Не визнали. Заявили приблизно таке: голод-то, без сумнівів був, але актом етнічного геноциду не був.

Ну, що сказати? Кажуть же, є у світі справедливість. Пам'ятаєте, не так давно Ющенко запевняв Ізраїль у тім, що від рук ОУН-УПА у роки війни не потерпів жоден єврей. І

він-таки сподівався, що ізраїльтяни після цього визнають «голодомор»? Наївний!..

Утім, горе Ющенка – ніщо у порівнянні з тривожними очікуваннями жителів української столиці. Взимку на них чекає нашестя бомжів з усіх регіонів нашої країни. Ні, це не пов'язано з достроковими виборами і приїжджі – зовсім не активісти якихось політичних партій. Просто мер Києва Черновецький у черговий раз виявив у себе справді патологічну любов до людей без певного місця проживання і заявив, що столичні власті нададуть допомогу всім, хто приїде до них у гості цієї зими.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи не побоюються власті міста, що взимку до Києва з'їдуться бомжі з усієї України, Черновецький відповів: «Київська влада буде про них обов'язково піклуватися так, як це прописано у Конституції». При цьому він нагадав, що Лев Толстой свого часу теж пішов з дому.

Відразу згадалася розповідь Остапа Бендера про те, як йому в одному місті довелося пробути тиждень Ісусом Христом. Він тоді начебто навіть нагодував п'ятьма хлібами кілька тисяч віруючих. А взагалі – треба перечитати Конституцію. Ви не пам'ятаєте, в якій там статті про бомжів і Толстого пишуть?..

Кохаймося!

Завжди ваш

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1597