Українські політики нагадують футбольних уболівальників. Останні свято вірять у те, що їм і лише їм доступне «правильне» розуміння футболу, а саме: який склад, тактика і стратегія виявляться виграшними в конкретному матчі. При цьому хорошими тренерами стають чомусь одиниці.
У політиці – те ж саме. Запитай будь-якого нардепа – який формат нової коаліції виявився б найсприятливішим для України – і він тут же озвучить свій заповітний варіант. А потім ще битиме себе в груди, доводячи, чому він у даному випадку Д`артаньян, а всі решта – представники секс-меншості. Інший телеглядач наслухається з десяток-другий таких ось українознавців і не знає потім, кому вірити. Усі так доладно співають...
Не знаю як вас, а мене минулого тижня найбільше потішив Литвин. Після того, як Яценюк офіційно оголосив про розпад коаліційної більшості у Верховній Раді, Володимир Михайлович, який досі ніяк себе не проявляв, раптово ожив і наговорив з три короби всякої всячини. Мабуть, гра у нейтральність перестала приносити екс-спікеру свої плоди, і йому довелося визначатися – з ким жити далі. Литвин поступив більш ніж розсудливо і оголосив, що його фракція може прилучитися до якої завгодно коаліції. НУНС+БЮТ? Будь ласка. ПР+БЮТ? Ноу проблем!..
Загалом, послухавши Литвина, я зробив висновок, що в природі не існує такого формату коаліції, до якого він не захотів би приєднатися. Це по-нашому! Але ще краще вичікувати до останнього, щоб за п'ять хвилин до кінця битви перейти на сторону переможця. У 2004 році після другого туру президентських виборів багато хто так і робив. Тобто, просто сиділи склавши руки і спостерігали. Як виявилось, правильну стратегію вибрали. Багатьох з цих людей я знаю особисто – одні зараз працюють фахівцями з євроатлантичної інтеграції, інші старанно перекладають українською мовою «Діамантову руку» й «Іван Васильович змінює професію» (актуальна назва, між іншим). Оцінити плоди їхніх праць можна, включивши телевізор. «Не треба Льоліку, не треба!..».
До речі. Наш гарант, незважаючи на виключно складну внутрішньополітичну ситуацію, таки зміг приділити увагу своїй улюбленій темі. По-перше, Віктор Андрійович зустрівся з міністром освіти й науки Вакарчуком. І запропонував останньому запровадити в школах і вузах новий предмет – «українознавство». Хоча ще невідомо, хто кому запропонував. Вакарчуку в цьому відношенні також палець у рот не клади... Загалом, вони один одного зрозуміли. Говорять, що услід за «українознавством» введуть «українофільство», «українолюбство», а також факультативний курс «москалезнавство». Причому разом з останнім читатиметься предмет під складною, але волелюбною назвою «Альтернатива природному газу як засобу для опалювання житлових будинків»…
Далі – ще більше. Ющенко «завітав» на нараду з проблем вищої освіти. І «відірвався» там сповна. Спершу зажадав 100% українізації вузів. І заявив, що йому особисто мало того, що лише кожен другий підручник в країні виданий українською мовою – потрібно, щоб усі були на «мові» (навіть підручники англійської?..). «Давайте позбавлятися від колоніальної залежності і бути гідними громадянами своєї держави», - сказав Президент і додав: «Ви маєте задоволення жити в цій країні». «Ви» – це він ректорам, якщо хто не зрозумів.
Не знаю, які там задоволення випробовують ректори від житія в цій країні. Можливо, що й еротичні також. А ось міністр оборони Єхануров - той, напевно, захоплюється мазохізмом. Оскільки при кожній слушній нагоді повторює: наша армія – найбідніша в Європі. При цьому Юрій Іванович спочатку скаржиться на недофінансування, а потім пропонує створити «Держдепартамент по утилізації боєприпасів і реалізації надмірного майна Міністерства оборони». Як? Ми ж думали, в армії уже все розкрадено. Але ні. Виявляється, щось ще залишилося. І ось це саме, що залишилося, воно, безсумнівно, збиткове. А значить, його скоріше потрібно продати. І на виручені від продажу гроші, звичайно, фінансувати армію. Мені це нагадало анекдот про російський бізнес. Це коли спочатку треба вкрасти цистерну спирту, потім її продати, а на гроші від продажу купити багато-багато горілки.
Втім, Єханурову ще можуть перепасти деякі крихти з бюджету. Адже ВВП ж росте! Держкомстат на тижні повідомив нам цю радісну новину. Аж 7,1% за січень-серпень поточного року в порівнянні з тим же періодом року минулого! Радійте, громадяни – уряд працює не дарма. Убили сільське господарство? Нічого, купимо бразильську свинину. А що у нас там з вітчизняною металургією? Процвітає? Ну, недовго їй залишилося. Відкриємо кордони для китайського пресування і справа в капелюсі. Головне – щоб ВВП ріс. На папері. У холодильниках ВВП чомусь не росте.
Між іншим, минулого тижня багато громадян України стали на 5% багатші. Я про тих, у кого заощадження зберігаються в американській валюті. Долар виріс аж до 5 гривень на покупці. Адже ось як щастить уряду Тимошенко! І бензин при ній подешевшав, і долар зміцнився. Тепер українці, принаймні, знатимуть, у чому тримати свої гроші. Вже явно не в гривні.
Прикол тижня. Скривджений на всіх і вся міністр внутрішніх справ Луценко (скривджений тому, що його «Народну самооборону» нікуди не беруть) запропонував свій варіант збереження демократичної коаліції. Виявляється, для цього необхідно – увага! – законодавчо зобов'язати Президента України Віктора Ющенка якнайскоріше одружити свого сина Андрія. І тоді, за розрахунками Юрія Віталійовича, гарант «більше уваги приділятиме своїй невістці, а не Тимошенко і коаліції».
Ні, ну геній просто! Шкода, що він більше говорить, ніж робить. А ось його тепер уже недруг – власне, сам Президент – втілює свою геніальність у конкретних справах. Наприклад, на цьому тижні Віктор Андрійович нагородив одного з суддів Конституційного Суду України орденом «За заслуги» III ступеня. Виникає запитання, за які такі заслуги? Не знаю, не знаю... Напевно, за якісь особливі. А можливо, це не за минулі заслуги, а за майбутні? Ну, знаєте цю фішку – нагородити «про всяк випадок». Тепер ось якби сталося повторення 2004 року – і соромно буде людині зраджувати з орденом на грудях того, хто цей орден вручив. Хоча з них буде...
Коротше кажучи, забавна справа – вивчати життєвий шлях знатних українознавців. Я ось тут збираюся як маленький бізнес відкрити про них книжкову серію за типом ЖЗЛ. Як думаєте, купуватимуть?..
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом