Відомий вислів «Говорячи про мир, будь готовий до війни» влучно характеризує справжній стан справ в українській політиці. Як тільки над Верховною Радою в черговий раз замаячила загроза позачергового розпуску, представники практично всіх парламентських сил заявили про те, що прикладуть максимум зусиль для того, щоб парламент 6-го скликання не повторив сумну долю попереднього скликання. І додавали: але до виборів ми все одно готові. Судячи по гостроті подібної риторики, позачергового походу до виборчих урн уже цієї осені українцям уникнути, схоже, не вдасться.
Розвал коаліції демократичних сил, що офіційно відбувся 16 вересня, дає Президенту Віктору Ющенку привід занести «дамоклів меч» над парламентом. Хоча у депутатів, згідно Конституції, є ще цілий місяць на те, щоб відвести цей караючий клинок, вони вважають за краще перестрахуватися і вже зараз готуватися до перевиборів. Принаймні, про те, що масштабна підготовка до позачергової виборчої кампанії вже почалася, на цьому тижні відкрито або мовою натяків повідомили представники більшості парламентських сил. Тим часом, ті ж спікери не заперечують, що перевибори ще можна відвернути, головне – адекватно провести політичні консультації про можливі варіанти формування парламентської коаліції. Саме цим – політичними консультаціями – і мають намір прикриватися весь, відведений за Конституцією, місяць партії, мобілізуючи в той же час свій електорат і розконсервовуючи джерела фінансування майбутньої кампанії.
Причин же, через які позачергове волевиявлення все ж таки може відбутися, насправді дві.
Причина № 1. Загроза президентській формі правління.
Після 2 вересня Віктор Ющенко виразно відчув, що йому, що називається, почали закручувати гайки. Ухвалення ряду законопроектів, направлених на урізування владних повноважень Глави держави, посилили бажання Президента покарати тих, хто покусився скрутити процес відновлення втрачених ним, після набуття чинності політреформи, важелів управління країною. Тут же з Банкової був відданий наказ (деякі депутати-нунсівці це побічно підтверджували, а Тимошенко заявляла про це відкрито) про знищення коаліції демократичних сил і проведення перевиборів. Гарант навіть, якщо вірити джерелам у БЮТ і ПР, підготував відповідний указ, який повинен бути оприлюднений у середині жовтня. Хоча, на думку Володимира Литвина, Президент не стане чекати так довго. «3-го жовтня буде місяць, як у Верховній Раді відсутня коаліція, а всі розмови про 10 днів не мають ніяких підстав, тому що Конституція цього не передбачає», - заявив він, запевнивши, що Віктор Ющенко може оприлюднити указ про розпуск Верховної Ради на початку наступного місяця.
Нічого дивного в такому коректуванні термінів насправді немає. Поява ще більшої кількості законопроектів, які прямо або опосередковано погрожують Главі держави втратою владних повноважень, примушує його не відкладати справи в довгий ящик. Апогеєм може стати прийнятий учора в першому читанні законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконний розпуск парламенту.
Причина №2. Провал спроби створення нової парламентської коаліції.
Зараз найреальніший з можливих союзів у Верховній Раді – більшість за участю БЮТ і Партії регіонів. Будь-яке інше поєднання присутніх у парламенті партій і блоків, незважаючи на всю непередбачуваність української політики, все ж таки малоймовірне. Так, спроба використовувати Блок Литвина для порятунку коаліції БЮТ і НУ-НС безславно провалилася. Так само як і закамуфльоване прагнення НУ-НС створити «широку коаліцію» з Партією регіонів. Про своє небажання входити в більшість, де присутній будь-який з «демократичних» блоків, заявив лідер КПУ Петро Симоненко. НУ-НС і БЮТ, у свою чергу, навряд чи створили б союз, у якому як партнери були б присутні комуністи. Була вірогідність формування більшості БЮТ-ПР-«Народна самооборона», але лідер останньої, Юрій Луценко, досить жорстко заявив про неможливість існування такого тріумвірату.
Тим часом, представники Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів на публіці демонструють неприйняття свого вірогідного об'єднання, що абсолютно не заважає їм досить узгоджено голосувати в парламенті за багато резонансних законопроектів. Так, Віктор Янукович заявив, що він не прихильник коаліції з БЮТ, але піде на такий союз, якщо знайде підтримку у своїх виборців. А депутат від Блоку Юлії Тимошенко Андрій Шкіль повідомив, що вже ведуться переговори про створення нової більшості з усіма фракціями, виключаючи НУ-НС і КПУ. Якщо взяти до уваги, що послуг Блоку Литвина ні БЮТ, ні Партія регіонів особливо не потребують, то можна констатувати, що переговорний процес йде між двома найбільшими парламентськими силами. Це, зокрема, підтвердив і лідер блоку свого імені Володимир Литвин, заявивши, що про створення коаліції БЮТ-ПР суспільство проінформують наступного тижня.
Що ж може перешкодити формуванню такого складу парламентської більшості? Найбільш розтиражована причина – неузгодженість програмних принципів бютівців і регіоналів. Як відомо, Партія регіонів, крім того, наполягає на наданні російській мові статусу другої державної, а Блок Юлії Тимошенко – категорично проти цього. Проте ця проблема, так само як і інші перепони на зразок позаблокового статусу України, цілком вирішувана. Принаймні, в БЮТ уже заявляли про те, що заради заощадження нинішнього складу Ради і створення дієздатної коаліції вони готові винести спірні програмні питання «за дужки». Тепер справа регіоналів погодитися на цю пропозицію, хоча і завуалювавши його «волею виборців». Значно серйозніша нестиковка у владних амбіціях - як обох партій у цілому, так і їхніх лідерів, зокрема. Юлія Тимошенко досить жорстко заявила, що покидати посаду прем'єра в найближчому майбутньому не збирається. Тим самим, лідер блоку свого імені дала зрозуміти, що союз з регіоналами в парламенті можливий лише у разі відмови Віктора Януковича від претензій на посаду глави Кабміну. Спочатку ця позиція викликала неприйняття в стані регіоналів, які, апелюючи великим представництвом у Верховній Раді, вважали, що ця посада повинна відійти їм. Проте потім з'явилися повідомлення, що в Партії регіонів згодні розглядати варіант із збереженням посади керівника уряду за Юлією Тимошенко. Отже, напруженість у цьому питанні у разі гострої необхідності також може бути знята.
Абсолютно інші, і багато в чому, значно важливіші причини, по яких БЮТ і ПР не створять коаліцію, криються ось у чому. По-перше, формалізувати свої союзницькі відносини в парламенті не вигідно ні тій, ні іншій силі, оскільки їхні лідери з високою часткою ймовірності вже через рік вступлять у боротьбу один з одним за найвищу посаду в Україні - президентську. До того ж, брати на себе якісь зобов'язання перед виборцями, а потім їх виконувати невигідно БЮТ. Адже, йдучи на коаліцію з НУ-НС, Юлія Тимошенко сотовариші вже обіцяла виборцям «золоті гори» в своєму «Українському прориві». Чи виконані ці обіцянки? Питання риторичне. Але у випадку з відверто невдалим союзом з пропрезидентським мегаблоком Юлія Володимирівна могла списати свою неспроможність на інтриги партнерів по коаліції, які «заважали їй працювати». Йдучи на коаліцію з Партією регіонів, нинішній прем'єр виразно розуміє, що виконувати обіцяне їй все-таки доведеться – коаліційний договір і жорсткий контроль з боку партнерів зобов'язуватиме. Відступиш від нього – і можна позбутися солідної підтримки виборців. Тому БЮТ і ПР набагато зручніше жити разом у «цивільному шлюбі», віддаючи 300 і більше голосів за важливі законопроекти. Це, зокрема, підтвердив і віце-спікер Микола Томенко, заявивши, що «нинішній склад парламенту може діяти, щонайменше, до президентської виборчої кампанії без формалізації коаліції».
По-друге, не створивши більшість, БЮТ і Партія регіонів змусять Президента розігнати парламент і оголосити позачергові вибори до Верховної Ради. Для обох партій це досить зручний варіант як підвищити своє представництво в головному законодавчому органі країни, так і зменшити вплив Глави держави на парламент шляхом скорочення депутатських мандатів пропрезидентської партії або блоку. А про те, що представництво «Нашої України» в наступному скликанні Верховної Ради значно зменшиться, говорять цифри свіжих соціологічних даних.
Виходячи із згаданих вище причин, можна зробити висновок - зараз в країні все готово до проведення дострокової виборчої кампанії. Не дарма ж учора Верховна Рада більшістю голосів проголосувала за те, щоб наступного тижня заслухати інформацію Центральної виборчої комісії про формування державного реєстру виборців. І абсолютно невипадково і Віктор Янукович, і Юлія Тимошенко заявили про готовність йти на вибори, а фракції БЮТ і Партії регіонів у парламенті зареєстрували проект закону, що припускає введення двотурової системи парламентських виборів. У разі ухвалення цього законопроекту нинішнім складом Верховної Ради, дострокові парламентські вибори можуть стати своєрідною «російською рулеткою» для декількох парламентських партій, передусім – для пропрезидентської. Є відчуття, що саме для неї виборець приготує «бойовий патрон».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом