Журналісти і редактори збуджено плескають у долоні. Піарники не без задоволення підраховують майбутні бариші. Фахівці із зовнішньої реклами гарячково шукають нові незайняті місця, куди можна вклеїти обличчя великих дядьків. Все свідчить про те, що в Україні скоро будуть вибори. І не важливо, будуть це позачергові вибори до Верховної Ради чи ж чергові – президентські. До будь-яких із них часу залишилося зовсім небагато.
Хоча першими, судячи з усього, будуть вибори у Раду (дострокові, зрозуміло). Оскільки події минулого тижня наближали їх, як могли. А винен, звичайно ж, спікер парламенту Яценюк. Це він у понеділок сказав, що дострокові вибори в Україні неможливі. Наврочив!..
Та ще як наврочив: Партія регіонів продемонструвала, що у разі потреби не погребує ситуативним союзом із БЮТ (раніше це вже довели комуністи, які «підписалися» під перевибори мера Києва). Що, природно, не сподобалося Секретаріату Президента і самому Президентові.
А як все добре починалося для пропрезидентського НУНСу! «Нашоукраїнці» навіть прапор Грузії у сесійний зал притягли. І, звичайно, сподівалися ухвалити «правильну» постанову щодо подій у Південній Осетії. Не вийшло. І, як мовиться, раз із самого початку не задалося – чекай біди.
Так і вийшло. Кириленко і компанія показали, чиє місце біля вікна, а чиє – біля самі знаєте чого. «Оранжеві», природно, образилися і побігли скаржитися Президентові. Тим часом Рада успішно продовжила свою роботу, не помітивши втрати однієї з фракцій.
Почали депутати з того, що спростили процедуру президентського імпічменту. Потім прокатали Наливайченка на посаду голови СБУ. Останній так і залишився усього лише «в.о.». А ще Рада внесла зміни до закону про СБУ, запропонувавши, щоб главу цієї спецслужби призначав парламент.
Ой, що почалося! НУНС тут же заявив про конституційний переворот і, трохи зачекавши, заявив про вихід із коаліції. Яценюк відмовився підписувати «неконституційні» акти. Литвин щось там сказав про узурпацію влади двома політичними силами. І заодно нажахався законопроектом бютівця Терьохіна про підвищення прохідного бар'єру до Ради з 3% до 10%. «Це буде трагедія для України», – заявив Литвин.
Їжакові зрозуміло, що і для самого Володимира Михайловича не потрапляння до наступної Ради стане трагедією.
Ще приємно було спостерігати, як Президент і прем'єр обмінюються телевізійними зверненнями до громадян. Спочатку Віктор Андрійович у прямому ефірі обурився «зрадою БЮТ», а потім і Юлія Володимирівна розповіла населенню України про те, хто їй заважає жити. За дивним збігом обставин, цим «кимось» став саме Президент, який, на думку Тимошенко, так хоче стати ним повторно, що готовий будь-якими методами усунути сильну конкурентку.
До речі, у риториці Тимошенко вже не було звичних раніше тирад на кшталт «я вірю у чесність і розсудливість Президента, але його оточення заважає мені працювати» (як приклад пригадаємо хоч би непорозуміння з Порошенком). Схоже, прем'єр вирішила, що вже настав час відмежуватися від такого ненадійного союзника, як Віктор Андрійович. Тим більше, що президентський рейтинг Ющенка, за останніми соцопитуваннями, на рівні 5%. Це як у тому анекдоті: «Лікарю, я житиму? – А сенс?..»
Можливе переформатування коаліції із заміною НУНС на ПР – тема дуже цікава. Особливо якщо врахувати, що Луценко зі своєю «Самообороною» дуже хоче під крило до Тимошенко. А це – мінус дві букви у самому НУНСі, та без варіантів - швидка політична смерть останнього. Далі – більше. У нового союзника БЮТ, в особі ПР, теж не все так гладко. По-перше, не всім регіоналам подобається хай і ситуативний, але все-таки союз із Юлею. По-друге, минулого тижня Партія регіонів втратила видного «бійця» (як вона сама себе назвала) – Богатирьову. Раїсу Василівну виключили із партії за проамериканські заяви, зроблені нею під час візиту до США. Колесников, якого називають «шефом» Богатирьової і другим після Ахметова спонсором ПР, дуже з цього приводу обурився. Мовляв, як можна було виключати таку, ммм, жінку?! Та ми з Рінатом Леонідовичем просто зобов'язані зробити все, щоб повернути її в партію!!..
Ну, сказав і сказав. Регіоналам ніщо не заважає розіграти спектакль з виключенням Богатирьової, укоріненням її в «Єдиний центр» і подальшим контролем і тієї, і іншої сторін Місяця відразу. А критика на адресу Януковича лише засвідчить громадськості «наявність в партії альтернативних поглядів і підходів до розв’язання проблем, плюралізму думок і демократичних процедур». Ну-ну.
Або вже якщо розвалюватися, то з музикою. Той же самий Колесников наприкінці тижня здивував усіх, відкрито назвавши свого однопартійця Табачника «казнокрадом» і «розкрадачем музейних експонатів». Знаючи врівноваженість Бориса Вікторовича і його «сім разів відміряй, один раз відріж», це більше ніж цікаво. Ну, ось уявіть собі: людина фінансує партію і, значить, зацікавлена в тому, щоб партія ця була успішною, користувалася довірою населення і тому подібне І навіщо у такому разі Колесникову виносити сміття з хати? Дивно це якось, не вважаєте?..
Утім, подібних склок вистачає у будь-якій партії. І Партія регіонів у цьому плані - не виняток. Хоча в ній-то якраз все більш-менш передбачено й уніфіковано. Чого не скажеш про такі проекти, як «Наша Україна», де чи не кожен учасник претендує на роль ватажка. Утримувати таких громадян в одній команді здатні лише геніальні політики. Яких, однак, у цьому випадку не знайшлося.
Багато чого ще сталося за тиждень. ЗМІ жаліли Ахметова, який за літо внаслідок усіляких там криз втратив аж 27 мільярдів гривень. Балога звинувачував Тимошенко в тому, що вона нібито замовила його вбивство (у мережі навіть ксерокопії листа Балоги Наливайченку викладали. Відправник зазначав, що його ось-ось мають відправити на той світ одним із трьох способів: отруїти, інсценувати ДТП або ж застрелити чи підірвати). Нарешті, Міністерство освіти в особі Вакарчука-старшого дозволило гомосексуалістам і лесбіянкам викладати в українських школах. Ви мене вибачите, але це останнє якось у голові не вкладається. Міносвіти що, «откат» від мережі гей-клубів отримало?..
А ще в Україну приїжджав Дік Чейні. Віце-президент США разом з Ющенком вшанував пам'ять жертв «голодомору» і відчайдушно брехав місцевим ЗМІ про «одностороннє застосування Росією сили на Кавказі». А ще Чейні порадував публіку, заявивши про те, що «українці перестали бути рабами». Ющенко так проникся візитом високого гостя, що у слові у відповідь відразу ж звинуватив Москву в розвалі коаліції і висловив побоювання щодо подальшого перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Чейні «доповіддю про виконану роботу», судячи з усього, залишився задоволений.
А як думаєте, на коли ж все-таки призначать дострокові вибори? Мережеві дотепники поки що пропонують чотири дати: 31 грудня, 1 січня, 29 лютого і 32 травня.
Кохаймося!
Завжди ваш
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом