Тимошенко vs Балога = скасування Ющенка

Старт нового політичного сезону в Україні видався сенсаційним. Перший же день роботи третьої сесії Верховної Ради позначився кількома резонансними подіями, які зламали уповільнений політичний процес в країні. Отже, вчора: фактично розвалилася парламентська коаліція демсил, тстався ситуативний союз Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів, зусиллями якого було прийнято кілька, здавалося б, непідйомних законопроектів, а також відбулося затвердження заступників спікера парламенту. Втім, перші дві події навряд чи б відбулися, коли б не палке бажання гарячих голів із Секретаріату Президента неодмінно породити внутрішньополітичну кризу, яка, судячи з поведінки високопосадових чиновників із Банкової, вкрай необхідна Президентові Віктору Ющенку для… банального самоствердження.

Підстав стверджувати, що скандал, який вибухнув у стінах українського парламенту і який супроводжувався виходом із сесійного залу представників «Нашої України – Народної самооборони» і спікера Арсенія Яценюка, після чого послідувало симетричне голосування коаліційної фракції БЮТ і опозиційної Партії регіонів з деяких резонансних законопроектів, був спровокований у надрах президентської канцелярії, предостатньо. Події попередніх тижнів наочно демонстрували - на Банковій серйозно готувалися відстоювати електоральні позиції Президента, які помітно похитнулися останнім часом. Не секрет, що впродовж перших шести місяців 2008 року Віктор Ющенко із завидною послідовністю і завзятістю робив одну помилку за іншою, фактично знищуючи імідж державного діяча вищого рангу, що і так не ввдбувся. Чого тільки варті невмотивоване блокування виконання програми приватизації, яка була заморожена за велінням Ющенка, і спроби паралізувати процес внесення змін до державного бюджету України. Апофеозом такої незрозумілої діяльності Гаранта стала його свідомо жорстка і однобока позиція з приводу ситуації на Кавказі, яка викликала хвилю обурення серед населення країни. В результаті український Гарант опинився у дуже неприємному становищі «свого серед чужих і чужого серед своїх». Що називається, догрався. Дані останніх соцопитувань красномовно свідчили – рівень довіри українців до Президента країни впав до катастрофічної позначки, якої, до речі, не досягав за 10 років свого правління рейтинг попередника Віктора Ющенка на посту Глави держави - Леоніда Кучми.

Природно, такий стан речей не влаштовує ані Гаранта, ані його оточення. Щоб виправити практично патову для себе ситуацію, Віктор Ющенко і його прихильники наважуються йти на крайні заходи. А саме – на створення штучної кризи, наслідком якої стало б потрясіння і подальше переформатування українського політикуму. Можливо, шляхом проведення позачергових парламентських виборів. А може, просто зміною коаліції і уряду. Зрозуміло, що у цієї кризи має бути першоджерело – якась дія чи персона, яка б ініціювала цю дію. Цією персоною була обрана Юлія Тимошенко – саме прем'єр, за задумом Банкової, мала стати «дівчинкою для биття», на яку згодом можна було б покласти вину за внутрішньополітичну кризу в країні. А заразом - за інфляцію, розвал економіки. Та за все. Врешті-решт, в останні місяці Віктор Ющенко вустами Віктора Балоги (пам'ятаєте вислів Президента «Балога – це я!»?) критикував Тимошенко щомиті, щохвилини і щодня, життєрадісно вішаючи на неї всіх собак. А нещодавно у СП договорилися і до звинувачень у державній зраді, а це вже не жарти.

Яку переслідували мету скандальні звинувачення на адресу глави уряду, що пролунали у середині серпня із вуст представників Секретаріату Президента? Чи то забезпечити плацдарм для гучного звільнення Тимошенко з прем'єрів. Точно так, як і у 2005-му році, але цього разу вже не з формулюванням «не справилася», а з більш жорсткими звинуваченнями. А може, спровокувати Тимошенко на певні неадекватні дії, зокрема – і на ініціацію виходу БЮТ із коаліції за участю пропрезидентської «Нашої України – Народної самооборони». Парламентська більшість, як уже стало очевидно для всіх, у тому числі й для її безпосередніх учасників, давно припинила ефективну роботу. Але визнати факт недоцільності подальшого перебування БЮТ і НУ-НС у стані цього протиприродного союзу не вистачало сміливості ні у Юлії Тимошенко (як формального керівника коаліції), ні у Віктора Ющенка. Обидва політики розуміли: винести вирок демкоаліції – означає зрадити інтереси електорату, який голосував за неї. А це загрожувало ініціаторові розвалу парламентської більшості великими рейтинговими неприємностями. А це напередодні старту президентської кампанії, самі розумієте, чревато. Тому на Банковій вирішили зробити все, щоб відповідальною за розвал коаліції зробити саме Тимошенко. А потім із чистою совістю чи то створити нову коаліцію, наприклад, з ПР і НУ-НС, мотивуючи це «державною необхідністю», чи то ще щось придумати. Врешті-решт, у фантазії Балоги ніхто в країні не сумнівається.

Пригадайте, хто запустив версію про можливий розвал демократичної більшості у Верховній Раді вже у перші дні роботи чергової сесії парламенту? Віктор Балога. У заяві керівника Секретаріату Президента, оприлюдненій на офіційному сайті Глави держави у понеділок, 1 вересня, було кілька натяків на можливий розвал коаліції, причому - з подачі прем'єр-міністра. Крім звичних уже нападок на БЮТ і його лідера, Балога озвучив імовірні шляхи розвитку ситуації у парламенті. Серед них – можливе переформатування коаліції та утворення її нового формату за участю Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів.

Ще одним передвісником коаліційного колапсу стало анонсоване минулого тижня, але потім раптово скасоване позачергове звернення Президента Віктора Ющенка до парламенту. Глава держави, видно, мав намір оприлюднитии свою позицію щодо резонансних зовнішньо- і внутрішньополітичних питань. Проте робити цього не став. Більше того, Гарант не наважився навіть прийти до Верховної Ради у день її відкриття. Як прокоментувала цей демарш Президента його прес-секретар Ірина Ванникова, «Ющенко готовий виступити у парламенті після входження ВР у нормальний режим роботи». Під нормальним режимом роботи Гарант, судячи зі слів Ванникової, мав на увазі ухвалення парламентом постанови щодо ситуації у зоні грузино-осетинского конфлікту, а також відновлення більшістю виконання коаліційної угоди. Тобто, Віктор Ющенко заздалегідь знав, що Рада постанову про конфлікт на Кавказі не прийме, а коаліція працювати не буде.

Словом, Банкова доклала максимум зусиль, щоб підготувати благодатний грунт для виникнення масштабної політичної кризи.

Ось тільки злегка не врахували, що Тимошенко вже не хоче бути дівчинкою для побиття зразка 2005 року, коли її легко і красиво можна було турнути із Кабміну. Цього разу вона пішла на випередження і в період літнього затишшя підготувала демарш.

Учора зранку НУ-НС ініціювала проведення Ради коаліції, на яку винесла питання про ухвалення спільного варіанту постанови щодо ситуації у зоні грузино-осетинского конфлікту. Причому варіант цей дублював позицію Президента, яка, повторюся, була неоднозначно розцінена в Україні. Наївно було б вважати, що БЮТ не відмовиться потурати інтересам Глави держави. Відмову представників пропрем'єрської фракції брати участь у засіданні Ради коаліції голова фракції НУ-НС В’ячеслав Кириленко розцінив як змову БЮТ з Партією регіонів. Природно, що представники Блоку Юлії Тимошенко ці нападки партнерів по більшості відкинули. Тут же приспів зі своїм коментарем і Віктор Балога, який в унісон з Кириленком звинуватив БЮТ і Партію регіонів у підготовці конституційного перевороту. Під цим гучним словосполученням глава СП мав на увазі ініціативу названих фракцій голосувати за спрощення процедури імпічменту Президента України, що, на думку Балоги, може призвести до «формування і закріплення двопартійної системи, скасування посади Президента». Потім пісню про ренегатство з боку БЮТ підтримав і спікер парламенту Арсеній Яценюк, який пішов на безпрецедентний вчинок – на знак протесту залишив засідання сесії, віддавши кермо влади своєму новообраному першому заму Олександру Лавриновичу.

Створивши таким чином колапс у роботі Ради, пропрезидентська фракція, по суті, розв'язала руки БЮТ і Партії регіонів для ситуативного голосування щодо внесених у порядок денний сесії резонансних законопроектів. Так, після демаршу «ну-нсівців», парламентарії, які залишилися у залі, прийняли зміни до Закону «Про Кабмін» (звузивши повноваження Гаранта і розширивши їх для прем'єра), «Про Службу безпеки України» (фактично вивівши СБУ з-під юрисдикції Президента і перепідпорядкувавши її Верховній Раді), а також подолали вето на Закон про тимчасові слідчі комісії ВР. Уночі на екстреному засіданні фракція НУ-НС проголосувала за вхід із коаліції. Рішення підтримали 39 із 64 депутатів фракції, зокрема, – і спікер парламенту Арсеній Яценюк. За регламентом коаліції, рішення про вихід зі складу більшості набуває чинності на одинадцятий день після його ухвалення.

Поки важко спрогнозувати, як пройдуть ці дні до юридичного визнання припинення діяльності коаліції. Напевно, Банкова використовуватиме можливість реінкарнації більшості у своїх цілях. Один із можливих варіантів розвитку подій такий: пропрезидентські сили постараються добитися від БЮТ відмови від подолання вето (яке, однозначно, накладе Віктор Ющенко) на прийняті вчора закони. В обмін на це СП може гарантувати Юлії Тимошенко збереження прем'єрського крісла. Якщо ж цей варіант не пройде, Раду, швидше за все, чекає розпуск, а країну – позачергові вибори. Ясно одне – спровокував Тимошенко на ситуативне об'єднання з ПР і марш-кидок проти Президента виключно сам Президент. Руками Віктора Балоги. Втім, ясно й інше – скандальне 2-е вересня у Раді занурить Україну у чергову довгограючу політичну кризу. Словом, визначеної мети – поставити Україну на межу чергового внутрішньополітичного катаклізму – Віктор Ющенко добився. Схоже, тільки це у нього виходить блискуче.