Авторові невідомі країни, де б у мирний час регулярно горіли й вибухали склади з боєприпасами. Виняток із правил – державне утворення під назвою «Україна».
Тут постійно щось стається. То танк у будинок ненароком жахне, то літак з туристами випадково зіб'ють. Загалом, з українськими вояками не сумуватимеш. Ще свіжі у пам'яті вибухи на складах біля Новобогданівки. Тоді говорили, що це чиста випадковість, і подібне не може повторитися у принципі. Однак – повторилося. І, як ведеться, вдруге історія постала перед нами у вигляді фарсу.
Місто Лозова, що у Харківській області, до недавнього часу було звичайним населеним пунктом. Тепер його знає вся країна. Минулого тижня під Лозовою загорілися склади з боєприпасами. А їх, як говориться, спробуй загаси. Ви коли-небудь пробували гасити ящик з гранатами? Ось. Тепер уявіть, що там їх не ящик, не два, а дідько зна скільки (редакція знає точну цифру, але військові таємниці ми не видаємо. Можемо хіба що продати за схожою ціною – А.В.).
Що робити? Все геніальне просте. Спершу – евакуювати із міста 60 тисяч чоловік. Потім – набрехати у пресі про те, що причиною пожежі стало загоряння прилеглого лісового масиву. Чому набрехати? Та тому, що немає там такого масиву. Хто не вірить – може карту Харківської області подивитися. І потім, як ви вважаєте, де зберігають боєприпаси? Невже просто неба, та ще й у лісі? Все ж таки є думка, що зберігають їх під землею. І навряд чи там, під землею, можуть рости ліси. Хіба що коріння.
Знаєте, я ось версію підпалу з метою дискредитації вищого українського керівництва з обуренням відмітаю. По-перше, тому що воно (керівництво) і без того себе дискредитувало, причому дуже давно. По-друге, безглуздо палити склади з боєприпасами, коли міністр оборони просить збільшити військові витрати, а президент пропонує закласти до бюджету наступного року 5 мільярдів на нові види озброєння.
Цікаво, що напередодні НП з цього складу вивозилися боєприпаси. Кажуть, що не абикуди, а прямо до Грузії. Офіційні особи цю інформацію, природно, спростували. Але факт вивезення підтвердили. Тільки замість Грузії назвали іншу країну – Чад. Це в Африці, якщо хто не знає. Гендиректор «Укрспецекспорту» так і сказав: мовляв, вивозили, щоб «відправити їх нашим партнерам з Чаду».
«Партнери з Чаду» - це хіт тижня, як на мене. No comments.
Якось занадто багато бід останнім часом обрушилося на Україну. Інфляція, вибухи, повінь. До речі, про повінь. Пам'ятаєте, як із нас збирали по 10 гривень, щоб «усім миром» допомогти потерпілим? Багато тоді на цю фішку повелося. І як показали подальші події, абсолютно марно. Бо гроші пішли не тільки на подолання наслідків стихії.
Минулого тижня Україна надала Грузії гуманітарну допомогу загальною вартістю приблизно 8 мільйонів доларів. Це трохи більше 37 мільйонів гривень, якщо по нинішньому курсу рахувати. Непогано, непогано. А ще кажуть, що у нас «немає коштів». Як бачимо, «кошти» є. Тільки ось інфляція чомусь замучила, і на боротьбу з повінню гроші доводиться просити у народу. Воно і зрозуміло: якщо просити на допомогу режиму Саакашвілі, можуть і не дати. А можуть і дати, але не гроші.
І все ж таки не всі ваші «телефонні» грошики відправили до Тбілісі. Дещо дісталося тим, хто потерпів. Ті, у свою чергу, були просто щасливі, що їм дали хоч щось. І на знак подяки вирішили назвати одну з вулиць у селі Петрилів, що на Івано-Франківщині, ім'ям Віктора Ющенка. На думку місцевих чиновників, саме президент активно сприяв роботі з ліквідації наслідків стихії (наприклад, відвідував затоплені підвали – А.В.).
Ну що сказати? Мабуть, яка допомога – такий і «масштаб» подяки. А вже за жителів Петриліва можна тільки порадіти. Особливо за тих, хто живе на тій самій вулиці. Це ж тепер скільки мороки – в усіх документах, починаючи з паспорта, домашню адресу змінити! Але кому цікаві їхні проблеми?..
Ще новина. Уряд з подачі президента одноголосно (хто б сумнівався!..) прийняв постанову, якою обмежив свободу пересування Чорноморського флоту Росії. Прийняв – і розтрубив про це скрізь, де тільки можна. Чутки про якусь там постанову дошли і до президента «сусідньої державы». Але він чомусь не тільки не злякався, а навпаки – дуже навіть зрадів. Тобто сміявся від душі. А потім на повному серйозі заявив, що ЧФ РФ підкоряється тільки йому і нікому більше. І що ніякі укази місцевих властей не можуть бути «крутішими» за міжнародні угоди. Наші дипломати з цього приводу сильно скрипіли зубами. І планували страшну помсту.
Слушна нагода помститися з’явилася, коли російська сторона запропонувала провести політичні консультації. Хто хоч трішки знайомий з основами міжнародної дипломатії, знає, що це звичайна дипломатична робота і «нічого такого» у цих консультаціях нема. Але нашим тільки привід дай. Делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ Костенком свій візит до Росії скасувала. А чому, власне? Як! Ви ж визнали незалежність Південної Осетії і Абхазії! Та хіба можемо ми після цього до вас їхати?!..
Сміх та й годі. Ну, відмовилися. Ну, виставили себе ідіотами в очах «міжнародного співтовариства». А далі що? Якщо ви такі круті хлопці, то, сказавши «а», кажіть «бе». Заявляйте про повний розрив дипломатичних відносин (як це зробила, наприклад, Грузія). А то якось несерйозно виходить – тут ми дружимо, а ось тут – ні.
Янукович, до речі, незалежність ПО і Абхазії підтримав (невже вибори так близько?..). А ось Тимошенко – не підтримала. Так само як і Ющенко з Яценюком.
Останній, між іншим, навіть при тому, що Верховна Рада перебуває на канікулах, встиг відмітитися. Під час візиту до Івано-Франківська (о, дивовижне місто!..) спікер запропонував запровадити в школах викладання «ідеологічних предметів». Ну, щоб дітвора знала про «видатних українців і їхню роль у розвитку української держави і світової культури». Цитую пана Яценюка: «Наші діти повинні знати про те, хто лідер нації, і хто ним був».
Отак. Записні борці з «тоталітарним минулим» нерідко виявляються талановитими учнями. Хоча особисто я не проти, щоб діти знали «лідера нації» у, пробачте, обличчя. А також ознайомилися з результатами його (лідера) медичного обстеження. Адже нам цікаво, на що хворів, скажімо, Наполеон? Ось. Більше смачних подробиць. І обов'язково потрібно запровадити в усіх школах курс юного бджоляра. Оскільки «ти лідером нації можеш не бути, але бджолярем бути – зобов'язаний!..»
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом