Голодомор в Україні у 30-х роках 20-го століття не можна вважати геноцидом українського народу, - заявив посол Росії в Білорусі Олександр Суріков.
«Голод тих років охопив Радянський Союз, незважаючи на національну й етнічну приналежність, тому і мови йти не може про його нібито цілеспрямованість на український народ», - підкреслив посол на прес-конференції в середу в Мінську.
Він зазначив, що відповідальність за продовольче забезпечення лежала не на центральній владі, а на місцевих властях. Більшою мірою, в масових репресіях зайву завзятість проявляла місцева влада, охоча отримати ордени, - сказав російський дипломат.
За його словами, українські партійні й каральні органи виявилися найбільш нещадними виконавцями політики розкуркулення по відношенню до власного народу, внаслідок чого в Україні загинуло понад 3 млн. селян, - повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на запитання журналістів, посол повідомив, що його сім'я також зіткнулася з голодомором: в Україні жили його бабуся й дідусь, у яких у той час з голоду померло півсім'ї.
У посольстві Росії зазначили, що теза про голод в Україні як «про плановану Москвою акцію геноциду» використовувалася США в ідеологічній війні проти СРСР, а «офіційний Київ продовжує посилено впроваджувати в суспільній свідомості ідею відповідальності сучасної Росії за «голодомор - геноцид українців».
«Позиція Росії в цьому питанні однозначна й зрозуміла: голод 30-х років - це трагедія всього радянського багатонаціонального народу. Виходячи з цього, російська сторона й далі не має наміру миритися з антиросійською по суті кампанією стосовно подій 30-х років, а спроби вільного трактування історії й використання їх для розпалювання міжнаціональної ворожнечі розцінюються як недружній акт відносно Росії і знущання над пам'яттю мільйонів загиблих радянських людей», - підкреслюють у посольстві Росії в Мінську.
