Літня спека остаточно заморозила українську політику. Депутати «зализують» свої рани на курортах та у санаторіях. Проте прем'єр-міністр Юлія Тимошенко не дає їм спокою і хоче перервати довгождані відпустки народних обранців.
Поки депутати ніжаться на сонечку, Україну закрутило у вихорі православних баталій. До нас приїхав Вселенський Патріарх, який толерантно заявив, що зацікавлений у створенні помісної української церкви.
Свою оцінку цим подіям, а також новому витку протистояння між Президентом Віктором Ющенком і прем'єром Юлією Тимошенко в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у дав директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський.
- Як Ви оцінюєте результати святкування у Києві 1020-ліття Хрещення Київської Русі? Чи були сенсації у заявах патріархів?
- У цілому я оцінюю цю подію, як критичний момент у новій українській історії. Я думаю, що таких серйозних передумов нового розколу православ'я не було вже багато років. Тому те, що говорив Вселенський Патріарх, частково заспокоїло суспільство і понизило градус напруженості.
Фахівці не були впевнені в тому, що Вселенський Патріарх не скаже, що пора вже виходити із омофору Російської православної церкви, і він готовий надати українській православній церкві Київського патріархату і автокефалам канонічність після певних кроків. Але цього не сталося. І дипломатія, і бажання зберегти єдність у православному світі перемогло, і все закінчилося, на мій погляд, більш-менш благополучно, хоча перспективи неясні. Є зацікавленість розкольників у тому, щоб отримати канонічний статус за допомогою Варфоломія.
У православній церкві, не дивлячись на те, що Константинопольський Патріарх називається Вселенським, немає першого патріарха, усі патріархи рівні. У цьому сенсі спроба представити і ЗМІ, і особисто Ющенка приїзд Вселенського патріарха як приїзд неначе «Вселенського Папи», - це порушення всіх канонів. Приймали обох патріархів нерівноцінно, хоча їхній статус однаковий. Це церкви-сестри, Константинопольський і Московський патріарх абсолютно рівні, їм має бути забезпечений рівний статус прийому.
На мій погляд, ми виступили в очах православного світу як дикуни.
- Чи можливо у нинішніх умовах скликати на цьому тижні позачергове засідання ВР, як того хоче Юлія Тимошенко?
Сам факт закликів абсолютно природний. Прем'єр-міністр зацікавлена у тому, щоб були внесені зміни до бюджету, і не говорити про це, не проявляти турботу начебто неправильно. Тимошенко робить свою роботу. У той же час вона чудово розуміє, що зібрати депутатів до кінця серпня не вдасться, тому нічого з цього не вийде.
У будь-якій країні уряд відповідає за бюджет, а у нас Президент Ющенко хоче зробити так, як він вважає за правильне. Це означає, що без домовленостей з фракціями меншості проголосувати за бюджет все одно не вдасться.
- Нещодавно Кабмін звинуватив Президента у масовому блокуванні свідомо правомочних рішень Кабміну. Коли закінчиться протистояння Ющенка і Тимошенко?
Це протистояння закінчиться тоді, коли Віктор Андрійович піде на «політичну пенсію». Іншого просто неможливо собі уявити. Ющенко міг би усвідомити, що у нього немає шансів отримати другий президентський термін, і піти на компроміс з Тимошенко. Проте останні виступи Президента ясно показують, що він абсолютно непримиренний стосовно Тимошенко. Для нього категорично неприйнятна ця кандидатура, і підтримувати її на президентських виборах він не буде. Тому компромісний варіант уявити неможливо.
Є інший варіант, який легше собі уявити. Це коли Партія регіонів остаточно переконається у тому, що домовитися з Ющенком відповідним для них чином неможливо, і вони підуть на переговори з Тимошенко про створення коаліції. Крім того, вони можуть домовлятися про спільний варіант Конституції. Тоді Ющенко опиниться поза грою, будь-яке його рішення може долатися. З часом еліти зрозуміють, що з Ющенком все зрозуміло, і розвернуться у бік необхідності домовлятися з суб'єктом, хай тимчасового, але стратегічного союзу з наведення ладу в країні.
- Днями Ющенко заявив, що Тимошенко піде на вибори президента. Це можна вважати офіційним «розлученням» коаліції?
- Остаточне «розлучення» коаліції вже давно відбулося. Фактично після того, як стало ясно, що Ющенко і його Секретаріат не просто конкурують з урядом, а ведуть війну проти Кабміну, звинувачуючи його в усіх смертних гріхах, зокрема, зраді національних інтересів.
Говорити про продовження якогось союзу або коаліції не випадає. Ясно, що його вже не існує. Питання тепер у тому, як конфігуруватиметься політичний простір перед президентськими виборами. Я, як і раніше, впевнений у тому, що найкращий для України варіант – це скасування всенародних президентських виборів. Сподіваюся, що незабаром це стане спільною позицією політичної еліти, і будуть внесені зміни, які позбавлять Президента нинішніх повноважень, а також прийметься рішення про обрання його у парламенті або у додатковому якомусь органі, куди входять не тільки депутати, але і, припустимо, представники областей, приблизно так, як обирається президент Німеччини. У цьому якраз суть і тема порядку денного наступного політичного сезону.
Тема конкуренції між Ющенком і Тимошенко стає другорядною, оскільки немає ніяких перспектив для того, щоб вирівняти їхні електоральні ресурси. Тимошенко, навіть якщо вона ще втратить частину підтримки у зв'язку зі складною економічною ситуацією, все одно матиме вдвічі більший рейтинг, ніж у Президента. Якщо Ющенко хоче з ганьбою вийти на «політичну пенсію», то він конкуруватиме з Тимошенко. Якщо змириться і знайде форму, як коректніше піти, тоді для нього, принаймні, залишається якесь місце, яке не так дискредитує його як колишнього Президента.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
