Щодо тексту майбутньої «Угоди про асоціацію» між Україною і Європейським союзом залишається досить багато розбіжностей. У той же час, дипломати заявляють, що прагнуть наповнити документ практичним змістом. За словами міністра закордонних справ Люксембурга Жана Ассельборна, ЄС хотів би значно поглибити економічні відносини, а також співпрацю щодо енергетичної безпеки.
Як повідомили джерела, наближені до переговорів, головна дискусія між міністрами закордонних справ ЄС йшла навколо формулювань. Міністри, зокрема, сперечалися, як варто називати Україну в майбутній угоді про асоціацію «європейською нацією» чи «європейською державою» - тобто визнавати її географічну чи політичну приналежність до Європи. Втім, до єдиної думки так і не прийшли, - передає «УНІАН».
У той же час, з приводу приєднання України до Євросоюзу позиція міністрів була більш визначена. «Зараз більшість держав ЄС не хотіли б надавати Україні європейську перспективу», - сказав міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн. За приєднання Києва до ЄС виступили балтійські країни, а також Польща. Люксембург, Бельгія, Нідерланди й Іспанія виступили різко проти. Не у захваті від такої ідеї й Німеччина, але Берлін віддав перевагу менш категоричній позиції. У підсумковому документі засідання наголошується, що міністри не хочуть зараз передбачати майбутню форму відносин Києва і Брюсселя.
