Суспiльство

Герасим’юк: Депутати не повинні бути заочниками

Герасим’юк: Депутати не повинні бути заочниками

У п'ятницю, незважаючи на мляві спроби опозиції продовжити сесію, спікер парламенту Арсеній Яценюк все-таки відправив депутатів на відпочинок. Правда, не можна сказати, що на заслужений, враховуючи останні голосування. Зокрема, за зміни до держбюджету, які так смачно провалила коаліція. Народний депутат з НУ-НС Ольга Герасим’юк вважає, що парламентарії, незважаючи на звучні заяви про позачергове засідання, повернуться до цього питання вже на наступній сесії. Про це і багато чого іншого вона розповіла в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.

- Ольго Володимирівно, друга сесія парламенту шостого скликання завершилася. Чи можна назвати її продуктивною?

- Якщо враховувати, що не прийняті зміни до державного бюджету, то сказати, що вона була продуктивною, важко. Крім того, не прийняті важливі закони. Я підкреслю, що закон про престижність шахтарської праці і закон про дорожній рух були провалені нашими опонентами за політичними мотивами. Це також не може радувати.

Проте слід зазначити, що вдалося прийняти багато законів. Наприклад, комітет з питань європейської інтеграції, в якому я працюю, незалежно від того, що відбувається в сесійному залі, постійно проводив засідання. Ми розглядали законопроекти, ратифікації, які необхідні для нашої країни. Так найбільш продуктивно працювали окремі депутати. Я можу сказати про себе і своїх товаришів. Ми допомогли нашим виборцям, починаючи з перекриття дахів, газифікації населених пунктів, закінчуючи вирішенням проблем підприємців і села.

Також нашою перемогою я вважаю, що парламентська асамблея Ради Європи на своєму останньому засіданні визначилася з доповідачем по темі Голодомору в Україні. Крім того, наша делегація, яку очолював депутат ВРУ Білорус, на ОБСЄ добилася ухвалення резолюції щодо Голодомору. Тобто, було зроблено багато позитивних речей, про які не слід забувати.

Хотілося б звернути увагу і на те, що нам вдалося відстояти уряд. Хоча голосування було досить ризикованим. Тепер потрібно відстояти економіку і бюджет нашої країни, який поки залишився без змін.

- Коли голосували за резолюцію недовіри уряду, у Вас особисто які були почуття і відчуття – вистачить голосів чи ні?

- Скажу відверто, я була упевнена, що ми переможемо. Я взагалі завжди схильна думати позитивно, тому що вважаю, що думки матеріальні.

У цілому заявка була досить серйозною. Але я була упевнена, що демократична коаліція знайде механізми, щоб захистити уряд. Хоча, звичайно, були різні прогнози, тому був присутній певний відсоток ризику. Але ми були готові до того, що все одно ми зможемо відстояти свої позиції.

Про переформатування коаліції не може бути й мови. Тому ми змогли захистити Кабмін. Незважаючи на те, що у нас завжди ведеться дискусія, але у відповідальний момент ми можемо об'єднатися.

- На вашу думку, чи можливе проведення позачергового засідання парламенту для того, щоб прийняти зміни до бюджету? Чи вони розглядатимуться в залі вже восени?

- Я думаю, це питання буде відкладено до осені. Ми проголосували регламент, де чітко сказано, що розгляд буде у вересні.

- Але чому не об'єднали два законопроекти про зміни до держбюджету – президентський і урядовий?

- Це прекрасна ідея, до якої ми схилялися. Якраз у п'ятницю ми до цього були готові. Але у нас були стислі терміни. Для того, щоб розглянути всі пропозиції, нам потрібно було більше часу.

Обговорення триває. Я думаю, оскільки ми зараз не прийняли ці зміни, то тепер уряд розподілятиме кошти за старим бюджетом. Швидше за все, це відбуватиметься у «ручному режимі». Тому доведеться брати на себе контроль за цим.

- А як Ви відноситеся до ініціативи Яценюка, який заявив, що з вересня електронна система голосування «Рада» працюватиме в спеціальному режимі функціонування, який передбачатиме особисту присутність у сесійному залі кожного депутата?

- Мені здається, це правильне рішення. Депутати повинні завжди фізично бути присутніми в залі і особисто відповідати за своє голосування. Так заведено у світі. Потрібно рухатися в цьому напрямі, щоб забезпечувати безпосередню, а не віртуальну роботу депутатів.

Правда, я знаю і систему неявки, яку використовують у парламентах інших країн. Вона також може бути корумпованою.

- Але чи почнуть депутати щодня ходити на роботу? Наприклад, той же Ахметов з'являється в парламенті тільки раз на рік.

- Не тільки він. Багато таких депутатів, які тільки числяться, а виконують абсолютно інші функції, незаконодавчі.

Я вважаю, в парламенті повинні бути ті люди, які безпосередньо працюють і в комітетах, і в округах, і в залі.

- Тобто, Ви розраховуєте на відповідальність кожного депутата?

- Безумовно. Так повинно бути. Парламентаризм повинен набувати цивілізованих форм. Депутати не повинні бути заочниками.

- Ольго Володимирівно, чи будете Ви відпочивати?

- Відпустку я використовую хіба що, як зміну діяльності. Зараз я їжджу по округах.

Крім того, я займаюся зйомками фільму, присвяченого темі Голодомору в Україні. Його концепція дуже важка і забирає багато часу. Ми з друзями заснували Всеукраїнський благодійний фонд «Жива правда», який займається суто питаннями Голодомору. Для мене це дуже амбітна мета, яка пов'язана з моїм життям, і є однією з «магістральних» у моїй діяльності.

Плюс, потім почнуться зйомки програми «Без Табу», оскільки потрібно буде починати новий сезон.

Потім я планую поїхати до Пекіна, щоб підтримати нашу Олімпійську збірну.

Між усім цим, звичайно, я спробую виділити якийсь тиждень для того, щоб поїздити по Україні. Здається, це оптимальний відпочинок – можна в рамках однієї країни побувати і на морі, і на озерах, і в горах.

- Тобто, Ви любите активний відпочинок, а не лежати на пляжі?

- Я не люблю валятися на пляжі, тому що мені здається, що планета крутиться, щось робить, а я просто на ній лежу.

- Ходять чутки, що пару місяців тому в Австрії у Вас в магазині вкрали сумку з усіма документами і грошима. Це правда?

- Так, це правда. Виявилось, жінка в своїй сумочці носить ціле життя. Украли все, що у мене було – паспорт, картки, телефони, гроші і особисті речі. Я тоді ще не розрахувалася за готель і повинна була летіти в Україну. Для мене це було випробування. Я схильна вважати, що такі речі посилаються людині для того, щоб вона перевірилав, на що здатна. Я перевірила себе і своїх друзів. Знайшлися люди, які мені позичили гроші, і я змогла розрахуватися з готелем. Наше посольство у вихідний день змогло допомогти мені повернутися додому. А поліція пообіцяла, що все знайде.

Я додому приїхала якраз у день народження свого сина. Я змогла привести йому подарунок, тому що встигла його купити. Це були кеди. Якщо враховувати, що у мене вкрали, уявіть, як вони виросли в ціні.

- А сумку знайшли?

- Поки що ні. Але мені допомогли дуже швидко зробити новий паспорт, тому я навіть змогла поїхати у наступну поїздку. Так трапилося, що я після приїзду повинна була їхати в іншу країну. Відповідно, відсутність документів робила це неможливим. Але треба сказати, що все можливо, коли у тебе є підтримка. Я думаю, найголовніше: можна втратити все, але знати, що у тебе є 100 друзів, і все у тебе буде гаразд. Як у прислів'ї: «Не май 100 рублів, а май 100 друзів».