Учора ввечері в столиці вибрали кращий варіант пам'ятника відомому барду Володимиру Висоцькому, якому цього року виповнилося б 70 років. У фінал пройшли п'ять кращих проектів з 18 запропонованих скульпторами.
За словами директора творчої майстерні і одного з ініціаторів установки пам'ятника барду Сергія Ковтуна, рішення ухвалювало не тільки журі, але і прості кияни, які відвідували виставку і залишали записи у «гостьовій книзі». Більшість городян висловилися, що хочуть бачити пам'ятник простим і зрозумілим, без вишукувань, які ніяк не в'яжуться з характером сорочки-хлопця, який жив «на розрив».
Втім, без супротивників установки пам'ятника не обійшлося. «Лічені одиниці виступали проти установки пам'ятника Висоцькому взагалі - стверджували, що краще поставити якого-небудь українця, наприклад, того ж Степана Бандеру, а Висоцького називали «совковим героєм». Проте таких було набагато менше, ніж тих, хто хотів бачити образ барда у Києві», - говорить Ковтун, повідомляє «ЛІГА» з посиланням на газету .«Сегодня»
Цікаве і місце, де з'явиться пам'ятник Висоцькому. Раніше його мали намір встановити на Львівській площі, проте зараз, коли її збираються реконструювати і робити там вихід із станції метро «Львівська Брама», вирішили перенести барда у парк на вулиці Воровського, недалеко від будинку, де жив дідусь співака і актора, також Володимир Семенович Висоцький. Там же, навколо пам'ятника, влаштують майданчик з лавками, на якому молодь і шанувальники творчості метра зможуть зустрічатися і співати його пісні.
Перемогли в конкурсі двоє молодих хлопців, рідні брати, випускники Академії мистецтв, які закінчили її з червоним дипломом, - Андрій і Петро Озюменки. Пам'ятник Висоцькому стане їхнім дебютом. За задумом скульпторів, бард стоїть, спершись на гітару. Робив його Андрій, а Петро виступав критиком - радив, що прибрати, де підправити. «Ми зробили ставку на класику, якою, у принципі, і займаємося, тому що люди, які слухають Висоцького, в основному старшого віку і можуть не зрозуміти вишукувань типу крил, розірваних струн або коней, що мчать, - розповідають хлопці. - І ми не помилилися!». Хлопці обіцяють закінчити роботу до кінця року.
