Щорічно 12 червня Російська Федерація відзначає своє головне свято - День Росії. Це святкування у 1994 році заснував Борис Єльцин. Не дивлячись на юний вік свята, відзначати його в Україні звикли на широку ногу! І скликати гостей у пафосний палац «Україна».
Погода, звичайно, росіян підвела: якраз перед початком урочистостей почалася страшна злива, та ще й з громом і блискавками. Швидше за все, тому гостей свята при вході до палацу не зустрічав, як було обіцяно, Національний академічний духовий оркестр України. Та і як тут зустрінеш, якщо ллє, як із відра?!
Багато гостей вирішили перестрахуватися, щоб не запізнитися, і прийшли заздалегідь. Тільки ось невдача: вони-то прийшли, але раніше 17.00 їх не впустили, так що довелося стояти і чекати заповітних п'яти годин на вулиці. А рівно у час Х почалося дефіле почесних гостей. Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко, який прийшов одним із перших, сказав журналістам, що «прийшов до друзів». « Хочу їх обійняти і привітати, адже Росія – це братська нам держава», - сказав він. Не встигла черга із журналістів порідшати біля Симоненка, як з'явився сам Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін.
Посол почав приймати поздоровлення. Наскільки це все-таки виснажлива справа! Особливо якщо ланцюжок відвідувачів і гостей такий щільний і довгий. У гості до Чорномирдіна прийшли всі: Леонід Кучма з дружиною (колишня перша леді прийшла на високій шпильці, з якою вдягнула спідницю трохи нижче коліна), Богдан Данилишин, Нестор Шуфрич, Олексій Плотников, Олександр Кузьмук, Василь Горбаль, Ігор Суркіс, Анатолій Кінах, Микола Азаров, Сергій Ківалов, Ірина Геращенко, Петро Симоненко, Олександр Мороз, Ніна Карпачова, Віталій Кононов. Прийшли і представники дипломатичного корпусу: посол США в Україні Вільям Тейлор, посол України у РФ Костянтин Грищенко та інші. Помічені у натовпі були також Сергій Бубка, Вікторія Гресь, Дмитро Гордон, Ян Табачник, Володимир Моїсеєнко.
Особливу увагу привернула до себе делегація від Партії регіонів – «регіонали» прийшли всі разом, однією великою компанією, і спочатку трималися разом.
Дарили послові РФ в Україні в основному квіти, але не тільки. Цікавим презентом, що викликав у присутніх неоднозначні відчуття, була лялька а-ля вуду дуже дивного вигляду з вишитим узором замість обличчя.
Вітальна частина тривала довго. Що поробиш, Віктор Сергійович вирішив проявити себе хорошим господарем, тому і стояв до останнього. Для закінчення церемонії прийому поздоровлень довелося навіть початок концерту трохи затримати: ввічливий жіночий голос ще о 17.40 почав запрошувати усіх пройти до залу, але тільки через півгодини всі запрошення прийняли. До тіла Черномирдіна журналісти так і не змогли дістатися – настільки привітний з гостями, посол запитання четвертої влади проігнорував і відразу ж пішов упевненою ходою до залу на другому поверсі.
Сам зал був символічно одягнений у російсько-український одяг. Цетральна його частина була українським прапором: блакитне небо і жовті поля пшениці, а з боків висіли торшери з прапорами Росії, на яких просвічувався Кремль. Як тільки Чорномирдін зайняв своє місце, з'явився екс-глава Української держави Леонід Данилович і сів поряд.
Почалася концертна частина. Ведучою програми була запрошена народна артистка України Тетяна Цимбал. Стартувало все з гімну, точніше, гімнів: спочатку присутні покинули сидячі місця і встали під звуки гімну РФ, а потім, не встигнувши сісти, українського. Слово взяв Чорномирдін: «Дорогі друзі! Щиро дякую вам за згоду відзначити разом з нами День Росії – державне свято нашої країни», - почав він. А далі були ремарки і про історію Росії, і про її сильну президентську республіку, і про економіку, і про підтримку середнього класу, який швидко зростає, і про успіхи у внутрішніх сферах. Одним словом, похвалився усім, чим міг. Пригадав (і за це - окреме спасибі) й Україну: «Російська Федерація, як і раніше, розглядає Українську державу як свого стратегічного партнера». Проте Чорномирдін зазначив, що у той же час у сьогоднішніх російсько-українських відносинах існують складні питання. «Хоча вони не настільки складні, наскільки ми їх ускладнюємо», - підкреслив представник росдипкорпусу. Завершив свій виступ Віктор Сергійович побажаннями добра, благополуччя, щастя і любові.
І почався концерт. Уся його програма «Край Оренбурзький – край козачий» складалася із композицій лауреата Всеросійських і міжнародних конкурсів Оренбурзького державного академічного російського народного хору. На суд і втіху гостей були представлені не просто вокально-інструментальні композиції, окремі пісні й танцювальні мініатюри, але цілі вистави, подібні до видовищ під час святкувань, гулянь або обрядових дій.
Фото Володимира Синдєєва
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
