Замість того, щоб займатися державними справами, вище керівництво України продовжує з'ясовувати відносини. Причому робить це не соромлячись, публічно, на камери – у кращих традиціях української політики. То Тимошенко в ефірі одного з телеканалів розповідає про те, що не фанатіє від Президента. То сам Гаранта, не підбираючи виразів, на засіданні РНБО батожить прем'єр-міністра. Здається, уже ніхто не сумнівається в тому, що війна двох державних мужів перейшла із стадії «шпильок і підколювань» в активну фазу найнеприємніших звинувачень і бойових дій. Народний депутат з КПУ Олександр Голуб вважає, що зараз у Президента є два виходи. Або здатися на милість Тимошенко і задовольнитися якоюсь незавидною, формальною роллю, яку вона йому відведе. Або він повинен максимально дестабілізувати роботу уряду Юлії Володимирівни, зробити усе, щоб вона не змогла виконати свої соціальні обіцянки, дискредитувати її і після цього спробувати знову очолити «оранжевий» електорат. Про це і поточну політичну ситуацію в країні нардеп розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.
- Олександре Володимировичу, як Ви вважаєте, чи буде поточний пленарний тиждень продуктивним?
- Я сумніваюся, тому що криза, яка вибухнула усередині «оранжевого» блоку не вирішена, і ще більше поглиблюється. Тому навряд чи нам у цій ситуації варто сподіватися на нормальну, стабільну роботу парламенту. Оскільки, що б не говорили, але більшість несе відповідальність за те, що відбувається в сесійному залі і за ті закони, які приймаються.
- Зараз голосно говорять, що зміни до бюджету можуть остаточно посварити коаліцію і привести до її розпаду. Як Ви вважаєте, чи може цей тиждень нам принести таку подію?
- Цього не буде, тому що неможливо зруйнувати те, чого немає. Коаліція існує віртуально, номінально, але ніяк не реально. Тому що протиріччя, які політично закладені в протистоянні між Юлією Тимошенко і Віктором Ющенком накладаються на протистояння фінансово-промислових груп, які з одного боку стоять за БЮТ, з іншого боку – за «Нашою Україною». Ці інтереси не стикаються, тому тут не може бути знайдено компроміс. Тобто, якщо навіть Ющенко з Тимошенко на якийсь час можуть зробити вигляд, що у них нормальні відносини, продемонструвати посмішки, рукостискання або обійми перед камерами, то бізнес, який воює за їхніми спинами, зробити це просто не в змозі, оскільки для нього це означає поразку.
- Те, як Ющенко на минулому засіданні РНБО у черговий раз жорстко розкритикував Тимошенко і її уряд, говорить про те, що він не збирається відступати у цій боротьбі і йде у наступ?
- Позиція Президента – це питання його політичного життя. Річ у тому, що рейтинги його політичної сили дуже низькі. Фактично розпад блоку НУ-НС не залишає Ющенку в цій ситуації жодних шансів. Йому потрібно або здатися на милість Юлії Тимошенко і задовольнитися якоюсь незавидною, формальною роллю, яку вона йому відведе, або він повинен максимально дестабілізувати роботу уряду Тимошенко, як її команди БЮТ, зробити усе, щоб вона не змогла виконати свої соціальні обіцянки, хоча це і так неможливо при працюючій економіці, дискредитувати її і після цього спробувати знову очолити «оранжевий» електорат.
- Давид Жванія заявив про те, що Президент робить з депутатів клоунів. Вас особисто не кривдить таке висловлювання?
- Оскільки Жванія знаходиться в блоці, який підтримує Віктора Ющенка, напевно, йому дуже добре відомо, яка роль відведена цим депутатам. Те, що відбувається у парламенті, має чітку логіку дискредитації парламентаризму, яка фактично позбавила б повноважень парламент виконувати свої функції, прописані в Конституції. Безумовно, це лінія Президента, направлена на створення в Україні націоналістичної диктатури. Реально чинний парламент їм не потрібний. А хто при цьому грає роль клоунів, хто жертв, нехай вони між собою розберуться.
- Жванія також назвав Ющенка зрадником. Якщо уже кум робить такі заяви, то, як розвиватимуться події в «оранжевому» таборі найближчим часом?
- Це зайве свідчення того, що і Президент, і «оранжевий» табір, і його блок серйозно «хворі». Розпад, який почався, практично незворотній.
Проблема тільки у тому, що вони свій розпад намагаються перенести на всю країну, на економіку і політику. А те, що відбувається у них усередині, за великим рахунком, не дуже цікаво. Хоча очевидно, що це непривабливо, адже було зрозуміло, хто і навіщо зібрався в цей блок, і хто і навіщо підтримував Ющенка.
- Але ж вони повинні хоч би розуміти, що такі дії можуть привести до розвалу країни?
- Вони чудово розуміють, що роблять. Єдине, що можна спостерігати в країні за результатими їхніх дій – це те, як швидко ростуть в Україні кладовища. Але, повірте, пропорційно швидко ростуть їхні банківські рахунки і активи, які вони «під шумок» кризи прихоплюють у власні володіння.
Це не просто жадність. Доля країни і людей нікого з «оранжевих» не цікавить. Вони це продемонстрували уперше, коли опинилися при владі, практично проваливши економіку і політику. Зараз вони повторюють цей крок, тому що думають тільки про власне благополуччя. Недаремно члени їхніх сімей, як правило, громадяни іноземних держав або ті, хто там навчається, які, напевно, не мають наміру залишатися тут жити. Так чому вони повинні піклуватися про народ і країну?!
- До речі, про громадянство. Ваш колега Грач звернувся до керівництва парламенту з вимогою створити тимчасову комісію ВРУ для розслідування «факту, що свідчить про американське підданство» дружини Президента Катерини Ющенко. Чи потрібно зараз влаштовувати розгляд цього питанні?
- Абсолютно очевидно, що це не особисте питання. Тут йдеться про стратегічну безпеку держави. Взагалі дуже туманно, яким чином американська громадянка Кетрін Клер отримала громадянство України. Адже українське громадянство не припускає громадянство іншої країни. Офіційно відсутні документи про те, що вона перестала бути громадянкою США.
Крім того, діти Ющенка, за словами його прихильників, є громадянами Сполучених Штатів. У цій ситуації Президент, тобто, людина, яка займає вищу посаду в державі, і його сім'я, є чужорідним тілом.
- Але, враховуючи те, що у парламенті більшість «оранжева», чи буде таку комісію створено?
- Це можливо, оскільки «оранжева» коаліція існує тільки номінально. Ті протиріччя й інтереси, які існують усередині більшості, якраз і можуть дати необхідну кількість голосів для створення цієї комісії.
- Олександре Володимировичу, давайте поговоримо ще і про культуру. У п'ятницю Ющенко присвоїв Ані Лорак і Філіпу Кіркорову звання народних артистів України за друге місце на «Євробаченні». Минулого року Андрій Данилко також отримав «срібло», але чомусь не був удостоєний такої нагороди від Президента. Чому Віктор Андрійович настільки виборчий?
- Я думаю, що цей конкурс у жодній з країн не має такого політичного «звучання», як у нас.
На мою думку, це спроба Ющенка на даному етапі примазатися до слави Ані Лорак, щоб позитивні емоції, які у глядачів були у зв'язку з другим місцем України, якимсь чином перенести на себе. Тобто, екстраполювати на свій рейтинг, що похитнувся. Це говорить про те, що справи у нього, дійсно, погані, якщо він вимушений буквально хапатися за соломинку і робити такі сумнівні кроки. А те, що Ющенко несправедливий, що він навряд чи може бути орієнтиром з якихось моральних і культурних принципів, думаю, сьогодні очевидно для 90 % жителів нашої країни.
- Для відновлення справедливості, можливо, слід було б зараз Данилку також присвоїти це звання? Адже очевидно, що він більше «народний», ніж Лорак.
- Звання Данилка, дійсно, народне і не потребує ніяких формальних підтверджень. Воно є і визнане. А те, що сталося з Філіпом Кіркоровим і Ані Лорак – це просто піар-хід з боку Президента. Він їх просто використовував у своїх іграх. Я не думаю, що це повинно приносити їм якесь задоволення.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
