Україна сподівається, що Парламентська асамблея Ради Європи дасть належну оцінку Голодомору 1932-1933 років. Як повідомляє прес-служба Глави держави, це підкреслив заступник глави Секретаріату Президента Андрій Гончарук під час зустрічі з представниками Комітету ПАРЄ з питань моніторингу.
Гончарук виразив надію української сторони на те, що ПАРЄ підтримає ініціативу інших впливових міжнародних організацій, зокрема ООН і ЮНЕСКО, і дасть належну оцінку Голодомору 1932-1933 років. Заступник глави Секретаріату ознайомив представників ПАРЄ з відповідним листом Президента України Віктора Ющенка, адресованим голові ПАРЄ Луїсу Марії де Пуча.
Основними темами розмови заступника глави Секретаріату з представниками ПАРЄ також стали: проведення в Україні конституційної реформи, забезпечення незалежності судової влади і антикорупційна політика, - повідомляє «УНІАН».
Коментуючи конституційну реформу, Гончарук нагадав про створення Національної конституційної ради, яка при представництві всіх політичних сил парламенту працює над концепцією конституційних змін. У результаті така реформа повинна забезпечити чіткі правила взаємодії найвищих органів державної влади, а також місцевого самоврядування.
Крім того, недавнє прийняття Верховною Радою Закону «Про Кабінет Міністрів України» є прикладом виконання українською стороною зобов'язань щодо необхідності ухвалення базових конституційних законів. У цілому ж, налаштованість української влади продовжувати реалізацію конституційної реформи є свідченням серйозного відношення до рекомендацій ПАРЄ.
Представники Комітету також поставили питання щодо позачергових виборів у Києві. Це питання було поставлене в контексті антикорупційних зусиль української влади. Оцінюючи їх підсумки, заступник глави Секретаріату передав позицію Президента України, яка полягає в тому, що вони мали демократичний характер і адекватно відображають вибір киян.
В Україні вже вдруге проходить засідання провідних комітетів Парламентської асамблеї Ради Європи. Минулого року в Києві відбулося засідання Комітету ПАРЄ з політичних питань. Нинішнє засідання для України – непересічна подія і свідчення обопільної зацікавленості в збереженні високого рівня існуючих двосторонніх відносин.
