Кожен День Перемоги незмінно піднімає болюче для України питання: статус ветеранів УПА. Віктор Ющенко, в своєму зверненні 9 травня виразив надію на те, що ветерани Великої Вітчизняної війни і воїни Української Повстанської Армії подадуть один одному руки. Але ветерани ВВВ у свою чергу обсвистали цю заяву.
ForUm запитав у експертів, чи можливо примирити ворогуючі сторони?
Депутат від НУ-НС Ярослав Кендзьор, вважає, що з дійсних фронтовиків радянської армії мало хто залишився в живих, вони склали свої голови на передовій.
«Так трапилося, що одні пішли в ешелони повстанської армії, інші в радянську армію. З дійсних фронтовиків радянської армії мало хто залишився в живих, вони склали свої голови на передовій. Більшість тих, хто сьогодні, обчіпляний медалями, ходить на всі паради – це учасники загонів НКВД, які знищували мирне населення, полювали за органами українських повстанців. Між такими людьми примирення неможливе. Це показало останнє святкування 9 травня, коли Президентові варто було тільки пригадати героїчну боротьбу ООН УПА, як послідувало люте шипіння по печерському пагорбі. Спостерігаючи за такою реакцією ветеранів НКВД, думаю, поки це покоління природним шляхом не відійде, ніякого примирення не трапиться. Можливо, до цього і не потрібно прикладати зусилля», - заявив депутат.
«Бютівець» Юрій Гнаткевич також погоджується з тим, що мирити воїнів ВВВ і воїнів УПА не треба.
«Коли проводили примирення в Іспанії, мирилися іспанці, а в нас люди, які продовжують виступати проти УПА, – це окупанти. Примиряти корінних воїнів і окупантів безперспективно», - відзначив депутат.
Член Партії регіонів Вадим Колісниченко допускає примирення між людьми, які офіційно є воїнами-повстанцями і діяли за мандатом українського уряду.
«Це підрозділ Бульби Боровця, а не бандити Шухевича, який був на служінні у фашистів. Чим цікавий Бульба Боровець? Це людина, яка отримала мандат українського уряду, який було сформовано в період складання повноважень уряду Грушевського. Цей уряд діяв до 1992 року, коли передавав свої повноваження новообраному Президентові Кравчуку. Бульба Боровець не був задіяний у лиходійствах проти мирного населення і не співпрацював з фашистами», - заявив депутат.
Колісниченко підкреслив, що примирення можливе з тими, проти кого не було кримінальних справ, і хто був реабілітований.
Комуніст Спиридон Килінкаров відзначив, що коли йдеться про примирення двох протиборчих сторін, то тут можна говорити про примирення.
«Є переможці, є переможені, які підписали акт капітуляції, тут проблем немає, примиритися можна. Що стосується зрадників, то я дуже сумніваюся в тому, що люди готові пробачити зраду. Передусім, потрібно запитати ветеранів ВВВ, чи готові вони миритися з тими, хто стріляв їм у спину. У мене мурашки біжать по тілу, коли я думаю про те, що радянський солдат доповз на череві до самого Берліна, а йдучи додому в свою сім'ю, він отримав кулю в спину. Прощати таке неможливо», - підсумував Килінкаров.
Експерти ж сходяться з думкою, що об'єднати зараз воїнів ВВВ і УПА неможливо. Директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко відзначив, що у кожної із сторін свої стереотипи, кожен живе своїм світоглядом, який формувався ще в епоху їх молодості.
«Я думаю, якщо когось і вдасться примирити, то тільки на індивідуальному рівні, декілька десятків чоловік, але не масово. Зараз потрібно думати про те, щоб розбрати між ветеранами Червоної армії і ветеранами УПА не вилилися в протистояння між їх внуками. Саме на це повинна бути направлена діяльність політиків. Мирити ветеранів – це невдячна справа», - заявив Бондаренко.
Директор Інституту філософії НАНУ, доктор філософських наук Мирослав Попович, вважає, що примиряти воїнів Великої Вітчизняної війни і воїнів УПА можна, але для цього потрібна загальна платформа. Поки що, за словами експерта, з жодного боку такої платформи немає.
«До тих пір, поки воїни УПА носитимуть на акції і мітинги портрет Бендери, а ветерани ВВВ – портрет Сталіна, примирення неможливе. Давно пора орієнтуватися на майбутнє, а не на минуле. Необхідно обговорити, проаналізувати цю проблему, а не робити її політичною метою», - сказав політолог.
«Ніколи примирення в світі між ветеранами не означало, що реабілітується Гітлер. Німці не йшли на примирення під прапорами свастики, а ми намагаємося пронести прапори, які у минулому були прапорами розбрату. Потрібно, щоб усі сторони визнали свою провину в тій кривавій історії, яка була. Тільки тоді можливі розмови про примирення», - підсумував Попович.
