Якщо на сараї з дровами побачите слово з трьох літер – не вірте. Там дрова і тільки дрова. А ось якщо вам скажуть, що в Україні «сповільнилися інфляційні процеси» - вірте. Бо сказала це сама (!) Юлія Тимошенко. А Юлія Володимирівна у нас, як відомо, слів на вітер не кидає. «20 найменувань продуктів харчування почали дешевшати» - це майже дослівна цитата. Не біда, що при цьому інфляція за квітень склала 3,1% (Турчинов прогнозував «усього» 3%; до речі, наша інфляція – рекордна серед країн СНД). Головне, що уряд у нас розумний і красивий. Правда, трохи наївний. Вважає нас, «пересiчніх громадян», дуже розумними. А ми - дурні ще ті. Здогадуватися не вміємо. Тому і просимо слізно пелічити нам конкретно – що за продукти почали дешевшати. А то виходить як з тим листом харківської «інтелігенції», яка вимагала негайного «вичавлення» з України всіх російськомовних громадян. Там, загалом, ішов текст листа, а під ним, скромненько так, два слова: «328 підписів». І все. Хто підписував – одному Богові відомо. Ні-ні, ви вже, будьте люб'язні, назвіть усіх поіменно. Країна повинна знати своїх, мне-е-е, героїв. Ми вже знайдемо, чим їх нагородити.
Забавні процеси відбуваються нині у Тернопільській області. Тамтешній діяч з розкішним прізвищем Чижмар, який з безглуздої випадковості працює губернатором, виступив з, не побоюся цього слова, видатною ініціативою. І якщо навіть ініціативу цю зарубають на корню, Чижмаря вже за один лише її прояв слід представити до вищої державної нагороди (якої саме держави – не скажу). Коротше, цей Чижмар запропонував карбувати монети з портретом С. Бандери. «Ми вже ведемо переговори з НБУ», - заявив у свою зоряну годину тернопільський губернатор.
Ось молодець який! Ні тобі ліфти лагодити, ні дороги ремонтувати – відразу Бандеру на монети. Знає дядько, за що у Києві похвалять, а за що - ні. Радимо панові Чижмареві не розмінюватися на дріб'язки. І паралельно з Бандерою готувати ескізний проект пам'ятника рейхсфюреру СС Гіммлеру (його можна змалювати з популярного радянського актора Н. Прокоповича). А що? Раз підлеглому – можна, то чом би і начальство не увічнити?..
Цікаво, з чого б це Ющенко заборонив губернаторам їхати на килим до Тимошенко. Вже в усякому разі не через монети з головами українських колабораціоністів. Причому не просто заборонив, а обіцяє звільнити всіх, хто порушить цю царствену заборону. Негоже, мовляв, у мене за спиною різного роду переговори вести. І ми тієї ж думки – нічого прихильникам Тимошенко у Києві збиратися. І так від пробок життя немає. Хай краще собі якийсь «скайп» поставлять чи корпоративний чат заведуть. Турчинов адміном буде. Користувача «Vitya» тут же забанять. Про всяк випадок…
Цей самий «Vitya», до речі, наламав немало дров минулого тижня. В принципі, нам не звикати, але він постійно чимось дивує. Якщо хто не зрозумів – йдеться про Президента. Віктор Андрійович не втомлюється радувати справжніх шанувальників його талантів. Від кого, як не від нього, ми могли б дізнатися, що, виявляється, німці, окупувавши Київ, насамперед «розстріляли євреїв і воїнів УПА». Особисто я не чекав від гаранта такої каверзи. Подумав – може, це я старий став, почав історичні дати плутати. Загалом, промашка вийшла. УПА створили навесні 1942 року, коли німці встигли як слід обжити столичні квартири. Та і розстріляних насамперед у Бабиному Яру пацієнтів київських психіатричних лікарень за всього бажання не віднесеш до воїнів УПА. Або, можливо, всі вони були євреями? Як завжди, виступ Президента залишив більше питань, ніж відповідей.
Утім, це ще що. «Українці боролися в різних арміях, але вони боролися проти спільного ворога - нацизму, за спільну мету, за честь і свободу Батьківщини, за щастя свого народу», - заявив Ющенко, виступаючи перед ветеранами у Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» у Києві 9 травня. «Героїчний опір фашистським загарбникам чинили мужні борці за незалежність України - воїни УПА», - сказав Президент, і його тут же обсвистали. Зробили це ті, хто своїми очима бачив, як «воїни» УПА «боролися за щастя свого народу». А саме: прив'язували грудних немовлят колючим дротом до дерев, розпорювали животи вагітним і зашивали туди котів, відрізували носи, вуха тощо. Адептам культу УПА рекомендую ознайомитися з довідкою СБУ за 1993 рік. Із неї ви дізнаєтеся багато нового про своїх кумирів, причому всі відомості будуть підкріплені точною вказівкою того, де, в якому томі та на якій сторінці в архіві зберігається той чи інший документ. Загалом, з такими союзниками і ворогів не треба. Як на мене, Президентові ще пощастило, що його всього лише обсвистали. Шкода все-таки, що ветерани вже старенькі і не можуть дати по шиї синові громадянина, який приохотився до хорошої німецької кави. Як завжди, вся надія на молоде покоління.
Хоча надії мало. Надто багато сил кинуто на те, щоб це молоде покоління обдурити. Ні, про ідіотські підручники під редакцією пана Кульчицького я зараз говорити не буду – про це вже достатньо написано. А ось такий елемент формування громадської думки, як соцопитування, – про них я зараз скажу. Все скажу.
Коротше кажучи, якийсь центр Разумкова провів (цікаво, на чиє замовлення) дослідження на тему «Чи вважаєте ви День Перемоги великим святом?» Ні, наводити результати я не буду, тому що вважаю це опитування не просто маренням, а найтиповішою провокацією. Мета її – зганьбити святе для нас свято. Змусити нас сумніватися у величі тієї Перемоги. Показати, що не вважати День Перемоги святом – це «нормально». Та ж бо ні. Ненормально це. Адже ми не проводимо опитування серед дітей, кого вони більше люблять – маму чи тата? Та будь-яка нормальна дитина лопаткою по фізіономії дасть після такого питання! Втім, від центру Разумкова іншого чекати не доводиться. Один лишень їхній вихованець на посту міністра оборони чого вартий. Хоч би назву змінили, чи що, а то якось незручно перед людьми…
А ось за кого я минулого тижня порадів, так це за грізний український флот. В акваторії Севастопольської бухти в неділю пройшов військово-морський парад і свято, присвячене 225-річчю Чорноморського флоту Росії. У заходах було задіяно 30 бойових кораблів, 10 допоміжних суден. Від ВМФ у святі взяли участь аж 2 (два) кораблі - великий (ну дуже великий!..) десантний корабель «Костянтин Ольшанський» і судно розмагнічування «Балта».
Так, друзі. Наявність у складі нашого флоту судна розмагнічування різко підвищує наші шанси на успіх у разі початку третьої світової війни. Ворожі адмірали помруть з реготу, ледве помітивши грізну посудину, що кидає їм виклик. Якщо ж сили «Балти» помножити на потужність підводного човна «Запоріжжя» (дуже схожого на справжній), то Україні саме відбирати в Англії титул владичиці морської.
Пропоную спершу захопити Мальдіви. Там немає сала, але хоч би тепло.
Кохаймося!
Завжди ваш
