Страсна П'ятниця у політичному житті країни почалася неспокійно – Тимошенко вирішила, як вона вважає, навести порядок у системі приватизації, тому, в кращих традиціях рейдерства, захопила ФДМУ. Боротьба почалася не на жарт. Та і в цілому Київ занурився у суєту. Прес-секретар УПЦ КП отець Євстратій каже, що громадянам ліпше було б цей день провести у молитві і сходити до церкви. Про це і Великодні свята він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.

- Отче Євстратію, сьогодні – Страсна П'ятниця. За Вашими спостереженнями, як проходить цей день у Києві?

- На жаль, дуже суєтно: на дорогах страшні пробки, всі метушаться, поспішають, біжать кудись, хоча цей день слід би провести у молитві, у спілкуванні з Богом.

Сьогодні проходять унікальні служби. На середину храму виноситься плащаниця Спасителя, здійснюється обряд її поховання.

- Тобто, Ви б порадили людям сходити сьогодні до церкви?

- Так, тому що повністю зрозуміти значення Святого Воскресіння без розуміння того, що Христос зробив заради нас, набагато складніше.

- Як би Ви порекомендували відсвяткувати Великдень?

- Насамперед треба пам'ятати про те, що це духовне свято. Тобто, при всьому багатстві народних звичаїв і традицій, головне - не забувати, що це все-таки свято Воскресіння Христового, а не свято столу, об’їдання чи випивки. Як і взагалі у житті, все корисно, але у міру. Тому, природно, цього дня слід прийти до храму, бажано на всеношну службу. Вона починається за пів години до півночі і закінчується приблизно о третій ранку. Саме після цього слід освячувати всі свої пасхальні приношення. Для тих, хто далеко живе або хворий, немічний і через старість не може цього зробити, у храмах освячують пасхальні приношення і у суботу ввечері, а також у більш пізній час у неділю. Але хотілося б попросити всіх пожаліти священнослужителів, які довго стояли на службі у Великодню ніч, приходити якомога раніше, а не відкладати на одинадцяту-дванадцяту годину дня. Тим більше, що у Великодній вечір також у храмах проходить богослужіння.

Великодні приношення традиційні – це паска, яка може бути і сирною, крашанки і писанки, а також м'ясні страви – шматок м'яса, сала, ковбаси. Все решта – на розсуд.

- І вино можна також.

- Можна, тому що це невід'ємна частина святкового столу. Але міцні спиртні напої небажано приносити до храму, щоб їх освятити.

- Як Ви вважаєте, чи стали українці частіше ходити до церкви?

- Так, звичайно. Храми наповнюються віруючими, особливо у святкові дні. Мене дуже втішила статистика, яку я прочитав не так давно про те, що майже 40% наших співгромадян у тій чи іншій мірі дотримувалися Великого Посту, а майже 10% дотримувалися його відповідно до встановлених церквою традицій. Це досить високий відсоток. Наприклад, дані російського соціологічного опитування свідчать, що там показники втричі нижчі, якщо не більше.

Це говорить про те, що люди ставляться до церкви і Бога не просто як споживачі - прийти на Паску, посвятити пасхальні приношення, насолодитися пасхальною радістю і мати привід повеселитися, а прагнуть духовно підготувати себе до цього святкування.

- Наскільки, на Вашу думку, духовними є владні лідери України?

- Про всіх не можна це сказати, але, я думаю, більшість - все-таки віруючі.

Наприклад, Президент України, деякі міністри і депутати вчора, у Чистий Четвер, у Володимирському Соборі сповідалися, причастилися. Причому без спеціального афішування, без телекамер. Тобто, це було не на публіку, а за покликом душі.

На жаль, не так багато наших політиків, навіть тих, хто називає себе християнами, можна побачити у храмах у звичайний час, без телекамер, коли вони просто моляться Богу. Хотілося б, щоб було більше істинно віруючих політичних діячів.

- Я так розумію, Ви не вірите у публічну набожність деяких наших політиків?

- Деяких не вірю. Усім «під одну гребінку» не можу давати оцінку. Але можу сказати точно, що для деяких політиків публічність їхнього християнства – це просто частина позитивного іміджу.

- Що б Ви побажали українцям у цей Святий День?

- Я б побажав насамперед пам'ятати про значення Воскресіння Христового. Воно таке, що Христос, воскресши з мертвих, став для всіх людей початком воскресіння. Тепер ми маємо не тільки надію, але й упевненість в тім, що і ми воскреснемо. І буде нелицемірний і праведний Суд в кінці світу, і Господь кожному віддасть за його заслугами. Тому ми повинні відповідально підходити до всього, що є у нашому житті й пам'ятати, що за кожну справу, слово і навіть думку ми відповідатимемо перед Престолом Божим. І що на нас попереду чекає не просто фізична смерть, а воскресіння і вічне життя. Тому потрібно жити на цьому світі так, щоб якомога більше зробити для вічності й оцінювати всі свої дії з її точки зору, а не вигод на цю хвилину. Потрібно розуміти: все, що є навколо нас, окрім Бога, – це тимчасово, і ми все це залишимо, коли прийде наш час відійти із цього життя.

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1203