Чи потрібна Україні парламентська республіка? Президент, мабуть, вважає, що ні. Люди досвідчені прирівнюють майбутні його повноваження з владою королеви Англії, тільки щось Главу держави зовсім не манить цей почесний статус. А проющенківська «Наша Україна» так нервує, що навіть заявляє про розвал коаліції. Однак, як говорить нардеп із БЮТ Валерій Писаренко, боятися-то нічого: короля, тобто Президента, не залишать голим. «Він буде у нас одягненим», - запевняє він.
Що ж таке ця конституційна реформа – батіг чи пряник для України? Які плюси і мінуси її проведення? Чи не розірве вона і без того не зовсім міцну коаліційну дружбу? Про це ForUm’у і розповів Валерій Володимирович.
- Як ви вважаєте, що або хто зараз загрожує існуванню коаліції?
- Мені здається, що зараз коаліції можуть загрожувати тільки наступні президентські вибори у 2010 році та амбіції, які з кожним днем збільшуються у кандидатів на цей пост.
- Арсеній Яценюк неодноразово підкреслював, що завдяки саме йому коаліція поки що існує. Спікера ВРУ можна назвати рятівником демкоаліції?
- Я б не став підтримувати спікера у цій заяві. Мені здається, що все-таки на сьогоднішній день коаліцію зберігає, скоріш, позиція БЮТ: наше нереагування на ті випади, які щодня звучать у бік уряду, сформованого, до речі, не тільки Тимошенко, але і всією демократичною коаліцією.
Якби Яценюк чітко складав порядок денний і включав ті питання, які на сьогоднішній день справді хвилюють усіх членів демократичної коаліції, то він, дійсно, міг би укріпити коаліцію.
- І спікер Верховної Ради, і прем'єр-міністр України не виключають можливості проведення дострокових парламентських виборів. Що може поставити жирний хрест на існуванні ВРУ VI скликання?
- Перевибори, які сьогодні «висять» над Верховною Радою VI скликання, будуть відмітними хоч би тим, що йтиметься не про саму необхідність розпуску членів парламенту у зв'язку з його недієздатністю чи якимись корупційними скандалами, а це будуть перевибори, пов'язані з необхідністю зміни системи влади і викликані змінами до Конституції. Іншої причини для перевиборів, окрім цієї, я поки не бачу.
- Нестор Шуфрич називає дату для перевиборів парламенту - 30 вересня. Вона реальна?
- Шуфрич, скоріше, мав на увазі дату можливого рішення про перевибори. Але я б сказав трішки з уточненням – рішення про перевибори може бути ухвалене не раніше 26 листопада, коли фактично склали присягу депутати VI скликання. Це той день, коли може бути порушене питання про перевибори, але у будь-якому разі, знову повертаючись до того, що підставою будуть і можуть бути тільки конституційні зміни, я вважаю, що навряд чи це буде вирішено восени цього року. Мені здається, що, все-таки, це буде пізніший період.
- Юлія Тимошенко сподівається, що після великодніх свят ВРУ проголосує за зміни до Конституції, після яких Україна стане парламентською республікою, і у нас все «буде, як у Німеччині». Чи дійсно цей проект закону повинен розглядатися першочергово, як каже прем'єр?
- На сьогоднішній день ще немає цього законопроекту. Зараз важливо, наскільки активно попрацюють народні депутати в округах і комітетах за ці три тижні. Якщо будуть напрацьовані такі пропозиції, які можуть бути внесені вже з першого пленарного тижня до парламенту, то, в принципі, позиція прем'єра цілком реалістична до виконання і, я думаю, що можна говорити про затвердження конституційних змін у першому читанні.
- Цією конституційною реформою «БЮТ, «регіонали» і комуністи сьогодні хочуть остаточно відібрати повноваження у Президента і передати їх партійним фракціям парламенту і якомусь «канцлерові», який цими фракціями призначатиметься», як про це говорить В’ячеслав Кириленко?
- БЮТ не збирається передавати президентські повноваження ніякому канцлерові.
Щодо того, що у Президента хтось щось відбирає. Президент користується своїми повноваженнями тільки впродовж того терміну, на який його обирають люди, і, враховуючи те, що вся влада в Україні належить народу, її розподіл не повинен турбувати ту чи іншу особу. Якщо окремих осіб турбує те, скільки вони мають повноважень, то це вже називається узурпацією влади.
У Тимошенко немає сьогодні якихось претензій на президентські повноваження, більше того, згідно з тими ідеями, які висунуті нашою політсилою, сама посада Президента не ліквідовується. Мова йде про посилення ролі парламенту.
Якщо говорити про відносини прем'єр-міністра і Президента, то істотно повноваження прем'єра не збільшуються. Єдине – ми нарешті поставимо крапку в питанні повноважень і взаємин між цими вищими посадовими особами, ми зробимо так, щоб більше ніколи не було суперечок щодо того, хто чим займається в цій країні.
- Є думка, що після конституційних змін повноваження Президента будуть порівнянні з повноваженнями королеви Англії. Як ви думаєте, Ющенко погодиться на «статус англійської королеви»?
- У нього буде, як мінімум, статус англійського короля.
Хочу зазначити, що на сьогоднішній день англійська королева має немало способів впливу на політичне життя в країні. Але ми говоримо про те, що президентська вертикаль влади залишається із значними повноваженнями, такими, як гарантування виконання положень Конституції різними гілками влади. Більше того, ми наголошуємо на необхідності залишити за Президентом можливість розпуску парламенту, а це досить сильне повноваження щодо контролю законодавчої влади. Крім того, у Президента залишаться повноваження щодо призначення окремих високопосадових осіб в уряді тощо.
Ми забезпечимо, щоб посада Президента, зрештою, не залишилася «голою». Президент у нас буде «одягнений» і з достатніми повноваженнями для здійснення своїх функцій.
- Які плюси і мінуси ви бачите у переході нашої держави до парламентської форми правління?
- Ті конституційні зміни, які набули чинності у 2006 році, вже призвели до того, що де-юре Україна вже стала парламентською республікою. На жаль, де-факто ще не розмежували повноваження тих інституцій, які сьогодні також беруть участь в управлінні країною. Через це ми отримали проблеми, з якими боремося уже два роки. Саме тому, я думаю, що головним позитивом цих змін буде те, що чітко буде розмежовано, хто за що відповідає і хто що робить.
Ми чітко розмежуємо повноваження законодавчої, виконавчої і судової гілки влади. Судова влада буде реально незалежна від інших гілок влади, але при цьому вона не залишатиметься безкарною. Виконавча влада відповідатиме за економіку, і при цьому інші, навіть не органи влади, а якісь технічні установи, не розповідатимуть, де треба зменшити ВВП або збільшити інфляцію. Ми зробимо все, щоб парламент спокійно працював у законодавчій зоні і не був щодня «під дамокловим мечем» тієї чи іншої державної особи, яка може прокинутися у поганому настрої і його розпустити.
На цих питаннях буде поставлена велика жирна крапка, і тоді, я сподіваюся, громадяни України перестануть дивитися засідання ВРУ як мильну оперу, і ми перейдемо до того, що увага людей буде приділена на передачі, не пов'язані з політикою.
- Скільки, по-вашому, ще триватиме президентсько-прем'єрська війна? Яке її логічне завершення?
- Всі, напевно, помітили, що зараз іде не президентсько-прем'єрська війна, а війна свити Президента, яка боїться втратити контроль над чиновниками, отриманий в результаті доступу до «тіла» Президента. На місцях вони займаються корупційною і злочинною діяльністю. Ця свита кидає тінь на Президента і поступово натягує залізну завісу між Ющенком і Тимошенко.
Я думаю, що Тимошенко не допустить того, щоб дії цих «почтових тусовок» призвели до колапсу її відносин з Ющенком. Більше того, ми зробимо все, щоб пролити світло на ту пітьму, в якій опинився Президент. Я розумію, що він просто не завжди може помітити те, наскільки неадекватно готуються його документи, що спонукає його підписувати неконституційні укази, наприклад, указ про Семенюк. Сьогодні Тимошенко залишається найголовнішим борцем за гарні відносини з Віктором Ющенком.
- Іван Стойко заявив, що «Наша Україна» порушуватиме питання про розпуск коаліції у разі створення у Верховній Раді Тимчасової спеціальної комісії з напрацювання змін до Конституції. Що ви можете сказати з цього приводу?
Я не чув про те, що Іван Стойко є спікером від «Нашої України». Мені здається, що якщо така заява мала з'явитися, її слід було б озвучити як мінімум лідерові фракції, і лише після засідання НУ-НС. Знаєте, коли дує вітер, дерево стоїть, а гойдаються окремі його гілки. Те ж саме відбувається з демократичною коаліцією. Але я впевнений, що це дерево стоятиме до кінця VI скликання.
Сьогодні немає ніяких підстав для того, щоб парламентську коаліцію було розпущено. Та і ким вона може бути розпущена? Я б хотів подивитися на тих 37 депутатів НУ, які зможуть підняти руку і вийти із демкоаліції. Звичайно, є окремі люди, які намагаються розгойдати ситуацію всередині, але це не такий сильний вітер, який міг би пригнути наше «дерево» до землі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
