Піскун: Тимошенко може залишитися Кларою Цеткін

Укотре на попередньому пленарному тижні парламенту не вдалося продуктивно попрацювати – «регіонали» заблокували трибуну, вимагаючи від коаліції, як завжди, дотримуватися Конституції, законів і тимчасового регламенту. Більшість пообіцяла задуматися над цим питанням, заздалегідь проконсультувавшись з Президентом і прем'єром, і спокійно пішла на тритижневий «відпочинок». Тим часом «холодна війна» за межами головного законодавчого органу країни почала набирати нові обороти – Ющенко звинувачує Тимошенко у всіх смертних гріхах і навпаки. Народний депутат з ПР, екс-генпрокурор України Святослав Піскун вважає виходом з ситуації, що склалася, об'єднання «помаранчевих» з «біло-блакитними», КПУ, Блоком Литвина і відхід Юлії Володимирівни в опозицію. Це буде на благо і на користь нашої держави - України. Про це і поточну політичну ситуацію в країні Святослав Михайлович розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.

- Святославе Михайловичу, майбутні три непленарні тижні будуть присвячені політичним консультаціям парламентаріїв з Президентом і прем'єром. Як Ви вважаєте, чи вдасться знайти компроміс?

- Здається, життя вже показало, що ця коаліція нездатна на плідну роботу. Очевидно, що її треба міняти. Друге питання, чи буде нова коаліція, і хто увійде до її складу? Над цим треба працювати Президентові, прем'єр-міністрові, Партії регіонів, КПУ і Блоку Литвина. Я, наприклад, не знаю такої політичної сили з більшості, з якою б сьогодні могла об'єднатися ПР. Ми це не можемо зробити з ідеологічних міркувань.

Швидше за все, існуюча коаліція розпадеться, і в парламенті з'явиться ситуативна більшість.

- Але тоді Президент має право призначити дострокові вибори.

- Так, можливо, восени будуть дострокові парламентські вибори. Ми до них готові. Хоча, я думаю, що це «лихоманитиме» державу і український народ, не підніме рейтинг жодній політичній силі і не виключено, що на цих виборах до парламенту може пройти політична партія, яка до сьогоднішнього дня була взагалі не затребувана. Можливо, це будуть або крайні ліві, або крайні праві.

- «Чорна конячка»?

- Цілком. Якщо відверто, народ України розчарований у тих партіях, які сьогодні при владі. Їм уже не довіряють. І ми, в якійсь мірі, не виправдали довіри своїх виборців тим, що в якісь моменти спасували. А «помаранчевий» табір, я вважаю, взагалі себе дискредитував.

- У такому разі, яка вірогідність, що президентська «Наша Україна» потрапить до парламенту?

- Такої вірогідності немає. Взагалі потрібно піднімати прохідний бар'єр, і тоді суспільство перетвориться на двопартійну систему, де одні будуть при владі, а другі – в опозиції.

- Але ж очевидно, що, якщо підняти прохідний бар'єр, то цими силами будуть ПР і БЮТ. Чому не об'єднатися зараз? Як показує досвід, Тимошенко завжди вміла домовлятися з Януковичем.

- Ми не можемо об'єднатися апріорі. Ми можемо з ними голосувати з якихось окремих питань, які стосуються загальнолюдських цінностей, стратегії розвитку держави, соціальних показників. Ми готові підтримати будь-які пропозиції, які направлені на користь народу і України, від кого б вони не виходили – від Тимошенко, комуністів чи ще кого.

- Говорять, уже на сьогоднішній день існує домовленість між ПР і БЮТ про підвищення прохідного бар'єру до 11%. Це правда?

- Мені про це нічого невідомо. Я взагалі опустив би прохідний бар'єр до 1%, щоб у парламенті були представлені всі політичні сили.

- А чи не буде парламент ще гірший, ніж зараз?

- Ні. Просто депутатам доведеться шукати більше точок для об'єднання. Ось у цьому і є сенс коаліції. Великого розуму не треба, щоб створити більшість, коли у одного 30, а в іншого – 40 %. А ось створити коаліцію з 5-7 партій, у яких по 3-5 % - це цікаво.

- Блок НУ-НС складається з дев'яти партій. Ось яскравий приклад того, що через різні ідеології їм важко порозумітися з тих або інших питань.

- Значить, неправильні ідеології. Якщо ідеологія не передбачає об'єднання, а направлена на роз'єднання, то вона не потрібна. Тому ці 9 партій отримали такий результат на попередніх виборах.

- Можливо, причина в тому, що у них немає сильного лідера?

- Прийде час, коли народ України не орієнтуватиметься на особу. Тому що кожен політик, у першу чергу, артист. Політикам можна спокійно привласнювати звання «заслуженого артиста України». Вони дуже часто навіть забувають, що брехали вчора, зате точно знають, що брехатимуть завтра. Тому що існує схема обману народу: говори більше неправди, а раптом тобі один раз повірять.

- Погодьтеся, у такому разі найзаслуженіша артистка – Тимошенко.

- Звичайно. Жінки завжди були кращими акторами, ніж чоловіки.

- А хто найближчим часом може її переграти?

- Це зробити може тільки той, хто дуже довго гратиме з нею в парі, а потім у потрібний момент її кине.

- Ющенко?

- Я думаю, так. У них такий бренд: «Ми разом». А окремо вони ніхто. Ющенко і Тимошенко разом одурювали український народ і пов'язані цим до кінця життя. Все те, що було проголошене на Майдані, не збулося навіть на 0,1 %. А чого коштувало одне тільки гасло: «Бандитам - в'язниці!»? А хто бандити? Ті, хто не «помаранчеві»?!

- Але спробували ж зробити бандитами того ж Кушнарьова, Колесникова.

- Ви правильно говорите: пробували зробити бандита, а треба було його знайти. Справжніх бандитів ніхто не шукав, а робили їх з чесних людей. Після цього «помаранчеві» зробили так, що таким людям довелося змінити свою думку про владу, розчаруватися в ній і не піти на вибори. Після чого вони довели ситуацію до того, що економіка почала «танцювати» і стагнувати. Коли ми прийшли, поправили її, нас знову зняли політики, які в черговий раз обдурили народ. Наприклад, ми всі пам'ятаємо, як на Майдані Ющенко, Тимошенко та інші трималися за руки і присягалися у вірності ідеалам «помаранчевої» революції. Пройшло два з половиною роки, і ці ідеї не тільки стали осоружні частини цих політиків, але і навіть ідеологічно їм шкідливі. Тому вони змінили не тільки ідеї, але і колір, прапор і гасла. Таким чином, від «помаранчевої» ідеї у «біло-червоних» залишилося тільки одне – страшне жадання влади за будь-яку ціну.

- Янукович, йдучи з поста прем'єр-міністра, розповів анекдот про «три конверти». Перший і другий Тимошенко вже відкрила. Напевно, їй пора готувати третій?

- Зараз не час. Я вважаю, що цьому Кабінету Міністрів треба дати можливість ще попрацювати. Не можна збивати на злеті. Хай злетять.

- Говорять, Тимошенко зараз сама добивається відставки.

- Піти зараз – це для неї єдино правильний вихід. І стратегічно він виправданий. Але якщо вона зараз це зробить, то, їй буде дуже важко підніматися. Тимошенко розчарувала своїх виборців – не стала загальнонаціональним лідером, а залишилася вузько-заангажованим політиком, прив'язаним до Майдану. Юлія Володимирівна повторила помилку Ющенка – вона не об'єднує, а роз'єднує народ України. Історія не прощає таких помилок, і народ також. Ми дуже довго билися за незалежність і цілісність нашої країни, щоб ці завоювання покласти на вівтар амбіціям двох-трьох чоловік.

- Соціологи і політологи стверджують, що, якщо вона саме зараз піде, то стане наступним Президентом України.

- Соціологи, може, краще знають, але я вважаю, що все залежить від того, хто змінить Тимошенко. Якщо Юлія Володимирівна піде, а прийде людина ще гірша, ніж вона, то тоді Тимошенко – Президент України. А якщо прийде команда, яка зможе повернути ситуацію в інший бік, цього не відбудеться.

- ПР – це та команда?

- Нашій партії потрібно переглянути кадрові потенціали. Мені здається, у нас не до кінця використовуються люди, які не народжені в Донецьку. На відповідальні пости в уряд, в партію потрібно привертати людей з ментальністю центральної і західної України.

-Наприклад, Вас?

- У мене є своя ніша. Мене не можна нікуди привертати, тому що я – прокурор. Я бачу своє покликання в захисті прав людини і держави.

- Ви говорили, що в 2010 році повернетеся в крісло Генпрокурора. Це пов'язано з президентськими виборами?

- Зокрема.

- Тобто, Ви вважаєте, що Президентом стане Янукович?

- Я б цього дуже хотів, тому що він ніколи б собі не дозволив вимовити вголос такі слова: «Не виконуйте рішення судів» або розпустити парламент незаконним Указом, або ухвалювати рішення на благо партійних інтересів, але при цьому на шкоду народу України. Він ніколи не дав би команду знімати мера столиці тільки тому, що комусь не подобається його обличчя або тому, що це записано в домовленості двох партій. А якщо завтра в коаліційній угоді напишуть розстріляти всіх лисих, які живуть в Україні або в Києві?! Виконуватимемо? Ні. А мера, вибраного народом, знімати просто так – це можна. Якщо влада звикла плювати на закони, то вона плює на будь-який закон, як би він не називався – Конституція, закон про вибори, про столицю, про охорону здоров'я. Це входить у звичку. При тому, в цьому питанні я абсолютно не виню Президента. Я глибоко впевнений, що юристи Секретаріату Президента вводять Віктора Андрійовича в оману, і в майбутньому слідство покаже – чи роблять вони це навмисне, або через злочинну халатність. Не можна маніпулювати ні духом, ні «запахом» Конституції. Її і законів потрібно строго дотримуватися.

- До речі, про Конституцію. Чому БЮТ дав «задній хід», коли ви домовилися і підготували постанову про створення парламентської комісії?

- БЮТ рятував свою «шкуру». У даному випадку ідеологія поступилася боязню опинитися не біля «корита». Коли настав час «Ч» і стало зрозуміло, що завтра коаліції не буде, і половина БЮТ і НУ втратять свої портфелі, відразу пропали всі ідеологічні переконання. Адже були люди, які за ідею йшли на смерть, висаджували царів, сиділи у в'язницях. Ідея була вище будь-яких матеріальних або інших благ. На жаль, у БЮТ таких людей немає. Вони «схопили в зуби» портфель і використовують його «за призначенням».

- Комісія буде створена?

- Звичайно, вона повинна бути створена. Що це за рада при Президентові, в якій невідомо хто працює?! Ця комісія повинна бути відкритою і прозорою.

Річ у тому, що парламент – це та «каструля», в якій «вариться борщ» під назвою Конституція. Не можна всім народом «варити цей борщ», може вийти зовсім інше «блюдо».

Чому це питання не можна вирішувати на референдумі? Ось, наприклад, я зберу ініціативну групу, і ми на референдум винесемо таке питання: «Чи потрібно повертати Україні статус ядерної держави?». Я впевнений, що 90% населення напишуть, що потрібно для того, щоб оборонятися від різних нападів, які можуть трапитися з нашою країною. Адже для нас віддати ядерну зброю було рівносильним тому, що єгереві в лісі в оточенні вовків віддати рушницю. Народ України не мав права цього допустити! Існують світові погрози, а ми роззброїлися. Потрібно розуміти, що немає такого договору, який не міг би бути розірваним. Тому питання про повернення ядерного статусу країні, як я говорив, буде підтримане 90% населення. А ми зможемо виконати це бажання народу? Ні. От чому з подібними питаннями потрібно бути акуратним і обережним. Це дуже тонкий механізм.

Важливо, як на референдумі буде поставлено питання. Наприклад, один напише: «Чи потрібний Україні жорсткий, принциповий і чесний Президент, що об'єднує націю, чи їй потрібний роз'єднаний парламент, який декілька років не може домовитися?». Як ви думаєте, за що поставлять галочку люди? Звичайно, за Президента, тому що вони не розумію, що завтра у цієї жорсткої, принципової і чесної людини буде прізвище Гітлер.

- Не дарма Тимошенко в Брюсселі заявила про те, що вона підтримує парламентську форму правління.

- Абсолютно правильно. Повинна бути парламентська республіка. Президента б обирали всенародно, але його права були б обмежені. Не дай Бог, щоб доля моєї сім'ї і моїх дітей залежала від волі однієї людини! Мої діти не повинні думати, в якому настрої прокинувся Президент. Я не маю на увазі конкретної людини. Я не приймаю узурпацію влади одним інститутом, при цьому прізвище його глави не має значення.

- Очевидно, що Ющенко цю ідею не підтримає.

- Звичайно. Але через півтора роки закінчується перший термін його правління. Приходить час підводити якісь підсумки. І настане час, коли народ з нього запитає: «Вікторе Андрійовичу, закінчується 5 років Вашого правління, що Ви зробили? Ви зруйнували Конституційний суд, який ухвалює незрозумілі рішення, Генеральну прокуратуру, парламент, створили в країні економічну кризу, не відродили духовності нації, не вирішили питання з російською мовою, не провели демаркацію кордонів, не забезпечили територіальну незалежність країни. Врешті-решт, Ви не побудували жодної дороги, жодного моста. Ви навіть не відродили Батурин і Запорізьку Січ. Тому нашим дітям нікуди поїхати і вивчити історію України. Зате ці 5 років були інтриги, провокації і уряд Тимошенко, який привів до інфляції. Ви - батько цього Кабміну. Двічі Ви її призначали і двічі помилялися. Скільки разів потрібно ще наступити на ці граблі, щоб зрозуміти, що цього не можна робити?!».

- Складається враження, що Ющенко намагається переплюнути Кучму, який щороку собі міняв прем'єра...

- Якщо Ющенко дотягне до прямих президентських виборів, у нас в Києві буде три, а то і чотири Майдани: «помаранчевий», «біло-червоний», «біло-блакитний» і комуністичний. Добре, що в столиці є 4 великих площі – Площа Незалежності, Європейська, Привокзальна і Софіївська. І ці Майдани кричатимуть, свистітимуть, шумітимуть, лупитимуть один одного, потім разом питимуть горілку, ночуватимуть у наметах, будуть одружуватися і розлучатися. Слава Богу, люди хоч би зароблять гроші, вкрадені у них олігархами всіх мастей.

- Але Майдан-2004 – це мирна акція, а зараз народ може провести справжню революцію.

- Так, і знайдуться провокатори, які укинуть у натовп гранату, і все почнеться - буде надзвичайний стан, будуть введені внутрішні війська і національна гвардія, і тоді виборів не буде.

- Такий сценарій розробляється на Банковій?

- Ні, це я просто фантазую. Але я законник і знаю одне: там, де порушується закон, починається анархія, в якій кожна людина може відстоювати свої права, і де може бути застосована зброя.

- Якась невеселкова картинка вийшла. А яким може бути позитивний сценарій розвитку подій?

- Ющенко повинен об'єднатися з Партією регіонів, Блоком Литвина і комуністами, а Юлія Володимирівна - піти в опозицію. У такому разі, ми втрачаємо електорат на Сході, а Віктор Андрійович – на Заході, що нам і йому невигідно. Але заради суверенітету України ми повинні створити коаліційний уряд, до складу якого увійдуть представники 4 фракцій, – НУ-НС, ПР, КПУ і Блоку Литвина. Зробивши це, ми зобов'язані поліпшити законодавчу, соціальну і економічну ситуації. І, можливо, внести зміни до Конституції. Але не на користь однієї особи.

- Тобто, Україна залишиться парламентсько-президентською республікою?

- Нічого страшного. Головне – розділити повноваження.

- Тимошенко йде в опозицію. А народ у нас любить скривджених і нещасних. Таким чином, наступним Президентом стає саме Юлія Володимирівна.

- Ну і що?! У неї вже не буде тих прав, які навіть має Віктор Андрійович. У такому разі вона може і не піти на вибори і залишитися вічним опозиціонером – Кларою Цеткін. Юлія Володимирівна – прекрасний опозиціонер, вона «замочить» будь-яку владу. Їй некомфортно у владі, тому що вона – революціонер по духу.

- І в першому і в другому наших сценаріях програє Ющенко?

- В країні немає вічних посад. Особисто Віктор Андрійович нічого не програє – він побув Президентом, отримав величезний політичний досвід, тому може піти працювати на високу посаду в ООН або в ЄС.

- Але йому ж хочеться бути Президентом України!

- Хай буде, але він повинен це заслужити.

- Я так розумію, Ви допускаєте, що Віктор Андрійович може залишитися на своїй посаді за підтримки ПР?

- Так, якщо він зараз підтримає Партію регіонів, відновить історичну справедливість і стане об'єднувачем нації.

Але я особисто вважаю, що Президентом повинен бути Янукович. Тому що я – за зміну правителів. Якщо чесно, я впевнений, що Кучмі не треба було знаходитися на посаді два терміни. Ніхто не повинен бути Президентом більше 5 років. Кожна зміна влади дає народу надію на краще. А, як відомо, надія вмирає останньою!