Про перші результати боротьби місцевих градоначальників з гральним бізнесом стало відомо після звіту про виконання бюджету Львова за перший квартал 2008 року.
Як повідомив директор департаменту економічної політики Львівської міськради Олег Іщук: «У цьому кварталі бюджет Львова недоотримав 1091 тис. грн від грального бізнесу. Практично всі підприємці, які працюють у сфері грального бізнесу цього року взяли торгові патенти не в місті, а реєструвалися на прилеглих територіях».
«Тому місто втратило цю суму податкових надходжень» - резюмував Олег Іщук. Нагадаємо, що вже декілька років мер Львова Андрій Садовий (як і мер Києва Леонід Черновецький) веде боротьбу з гральним бізнесом.
Львівські результати явно дисонують з тенденцією стабільного зростання податкових надходжень від грального бізнесу в цілому по Україні. У 2007 році держбюджет отримав 29 млн. грн. від видачі ліцензій на організацію діяльності по проведенню азартних ігор, а до місцевих бюджетів (від видачі торгових патентів на проведення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу) поступило 588 млн. грн. Ця сума зіставна із закладеними до бюджету 2008 року держвитратами на Фонд соціального захисту інвалідів, - передають «Подробности».
Ростуть і обороти грального бізнесу. За підрахунками аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers, загальний світовий оборот цієї галузі до 2011 року досягне $144 млрд., а щорічний приріст світової гральної індустрії складе 7,2%. Недивно, що багато країн прагнуть лібералізувати гральне законодавство, щоб стимулювати розвиток цього бізнесу на своїй території. Так, після обмежень, що існували з 1968 року, на ведення грального бізнесу, в 2005 році Великобританія прийняла закон, що послабив стандарти регулювання, що дозволило вдвічі збільшити податкові надходження від цього виду бізнесу.
Українські мери часто йдуть іншим шляхом. Замість того, щоб створити законодавчі умови для обмеження доступу неповнолітніх і збільшити державний контроль за галуззю і відповідно бюджетні надходження, вони просто намагаються його заборонити. Проте специфіка грального бізнесу полягає в тому, що його заборона, подібно до введення «сухого закону», не веде до зникнення азартних ігор. У всіх країнах, де вводилася така заборона, він приводив до скорочення податкових надходжень і розквіту організованої злочинності, а ніяк не до зникнення самого явища. Тому країни навчені гірким досвідом, такі як Італія, ініціюють ухвалення законів, що легалізують гральний бізнес, при одночасному посиленні державного контролю.
Певні висновки можна зробити і з процесів в сусідній Росії. Після прийняття закону «Про державне регулювання діяльності по організації і проведенню азартних ігор» частина суб'єктів федерації, не чекаючи 2009 року, обмежила або заборонила гральний бізнес. Це за останніми даними Федерального казначейства, скоротило об'єми надходжень на 4 млрд. крб., не дивлячись на зниження плану збору податків до 30,3 млрд. крб.
