Історія підписання Україною першої угоди на підставі Закону «Про розділ продукції» несподівано актуалізувалася. Виступаючи у Верховній Раді на заході під назвою «Година уряду», Юлія Тимошенко повідомила народних обранців, що «національний скарб» України – а саме українські «шельфи» – були віддані одній компанії, яка, нібито, зареєстрована в офшорі на чотирьох студенток. Прем'єр послалася на Держфінмоніторинг як джерело такої інформації і запропонувала парламенту в майбутньому вислухати уряд з цього питання і «ухвалити рішення». Зрозуміло, яке рішення пропонується до прийняття по відношенню до компанії, ім'я якої і так і не прозвучало.
ЗМІ, що звернули увагу на заяву прем'єра, разом зробили висновок, що мова йде про компанію Vanсo International Ltd (Бермудські Острови), яка не так давно підписала з Україною в особі Кабінету міністрів «Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря». Як ми згадали вище – це перша угода в історії України, підписана в строгій відповідності із Законом «Про розділ продукції». Забавно, що в тому ж виступі Тимошенко жорстко уклала, що інвестори повинні притягуватися до України «виключно на підставі «Закону про розділ продукції».
У «Венко» прийняли заяву про студенток на свій рахунок, оскільки вони – єдина недержавна і зарубіжна компанія, яка сьогодні має право на дослідження і буріння свердловин на українському шельфі. Проте, схоже, віднеслися до цього спокійно. «Я допускаю, що це може бути наслідок слабкої інформованості прем'єр-міністра з боку її радників», - сказав засновник і власник Vanсo Energy Company (США) і голова Ради директорів Vanсo Prykerchenska Ltd. (Британські Віргінські Острови) Джин Ван Дайк. Він підкреслив, що Уряду були надані в установленому порядку засновницькі документи компаній Vanсo Energy Company, Vanсo International Ltd, Vanco Prykerchenska Ltd. Vanсo International Ltd – була створена як дочірня компанія Vanсo Energy Company (США) для її міжнародних операцій – пояснив Ван Дайк. Згідно з умовами СРП Vanсo International Ltd поступилася правами і зобов'язаннями з відома українського Уряду своїй афільованій особі – Vanco Prykerchenska Ltd., яка відкрила представництво в Україні, з метою сплати податків у нашій країні – як того вимагає угода.
У «Венко» демонструють ентузіазм і чекають такого ж стану від уряду. Компанія повна рішучості дати Україні енергетичну незалежність і увійти до історії як першовідкривачі одного з останніх великих нафтогазоносних басейнів у світі. Джин Ван Дайк підкреслив, що сьогодні компанія працює на свій ризик в умовах, коли ні Міжвідомча комісія, ні Координаційний комітет, що є органами управління проектом, не створені з вини української сторони. В умовах бездіяльності Кабміну компанія ризикує позбутися можливості відшкодування за рахунок здобутих у майбутньому нафти і газу, всіх завданих витрат, які не затверджені цими органами. Процедура затвердження обов'язкова відповідно до СРП.
З іншого боку, нічого не роблячи, компанія ризикує не встигнути в строк провести заплановані 3-мірні дослідження на площі 4200 км2 і впустити можливість буріння двох пошукових свердловин на глибоководному шельфі. Тому компанія вже провела тендер (минулого тижня) на 3-мірні дослідження і приступить до них у вересні поточного року. Запрошені представники Кабміну не з'явилися на відкриття тендерних пропозицій.
Судно, яке здатне бурити на морських глибинах більше 2000 м., буде готове до роботи в Чорному морі в грудні 2009 р., коли завершиться його обладнання в іспанському Кадісі. Перша свердловина за планом буритиметься на турецькій частині моря компанією «Петробрас», а друга свердловина – для «Венко» в Українській економічній зоні на Прикерченській ділянці. Третя – знову «Петробрас» і четверта знову для України. Оренда таких багатоцільових плавучих бурових установок росте разом із зростанням цін на нафту. Якщо кілька років тому «Венко» платили 195 тис. дол. за день оренди, то сьогодні це 560-600 тис. дол. за день. Разом зі всіма витратами на буріння – це близько 1,2 млн. дол. на добу. У середньому свердловина буриться два місяці. Всього – близько 70 млн. дол.
Залишається незрозумілим, як довго бездіяльність Кабміну може тягнутися і коли настане той момент, коли Україна, як сторона, що не виконує договір, буде вимушена виплачувати санкції. Невідомий і розмір цих санкцій, які можуть впасти на плечі платників податків. Олександр Мартиненко, старший партнер юридичної компанії CMSCameronMcKenna, яка консультує Венко, відмовився говорити на цю тему детально, відмітивши, що про це зараз мова не йде – компанія думає не про санкції, а про те, як налагодити роботу і досягти результату.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом