Форма співпраці, яку блок НАТО запропонував Україні на Бухарестському саміті, є оптимальною, оскільки дозволяє керівництву Альянсу активніше впливати на декларативну і пасивну позицію українського керівництва. Так вважає провідний аналітик Британської академії оборони Джеймс Шерр, про що йдеться у його статті, опублікованій тижневиком «Дзеркало тижня».
На думку аналітика, НАТО, узявши на себе зобов'язання щодо прийому нових членів шляхом «створення на найвищому політичному рівні механізму інтенсивної співпраці», фактично визнало, що таким чином воно зможе чинити більший вплив на інтеграційні процеси, ніж просто надавши цим країнам доступ до участі у Плані дій щодо членства в Альянсі.
Негайне приєднання України до ПДЧ помилково тлумачилося б українськими структурами влади, вважає Шерр. «Якби НАТО і дозволило Україні приєднатися до ПДЧ, не дивлячись на реформи, які застопорилися, і політичну кризу, яка вже зароджується, то які висновки з цього могло б зробити для себе українське керівництво?» - зазначив він, передає «ЛІГА».
За словами британського аналітика, головна проблема України і НАТО полягає в тому, що кожна із сторін вважає іншу сторону винною у відсутності рішучих дій і ясності у відносинах.
«В результаті створилося порочне коло, через яке знизився вплив цієї структури на Україну, а її керівництво отримало привід знаходити численні виправдання своїй бездіяльності», - описав експерт поточний етап відносин між Україною і НАТО.
«Замінивши на порядку денному питання «чи стане» Україна членом НАТО? на питання «коли?», Альянс змістив акценти у системі мотивації і тепер чекає у відповідь ходу від Києва», - констатував Шерр.
