1 квітня до України приїхав Президент США Джордж Буш. І це не жарт. Це – бувальщина!

Буш у черговий раз відрізнився, угадавши свій візит якраз до дня дурня. Що, невже не можна було днем раніше, або на день пізніше? У випадку з Бушем, мабуть, не можна було. Такий ось стиль у людини. Постійно дивує. Добре ще, що не станцював у Києві гопака.

Розчулило, як наші доморослі лизоблюди репетирували приїзд заморського дядечка. Щось подібне до «ти тут стоїш, ти – там, він звідти виходить, а ви йому кланяєтеся». Усмішки, пози, диспозиції – все було розписано як по нотах. Кожен цвіркун знав свою жердину, кожен снайпер знав своє горище.

За моїми спостереженнями, найширше дорогому гостю посміхався Огризко. Він взагалі того дня багато посміхався. Напевно, ходив напередодні до стоматолога і тепер вирішив похвалитися сліпучою білизною своїх зубів. У цьому нехитрому змаганні головною суперницею глави МЗС була держсекретар США Кондоліза Райс, яка приїхала разом з Бушем. Міс Райс, мабуть, спеціально одягнулася у все чорне, щоб цим готичним вбранням, а також своїм неповторним оскалом лякати місцевих. Огризко, проте ж, був не з боязкого десятка, і регулярно розповідав високій в усіх відношеннях гості щось таке, чому та безперервно сміялася.

Але добре посміється той, хто сміється після саміту НАТО. А на саміті цьому було ухвалено рішення, від якого у нашого високошановного президента пропав апетит. Загалом, перенесли розгляд питання на грудень. А все через низку країн, які, м'яко кажучи, не горять бажанням бачити Україну в НАТО. У цілому, ситуація з «ненаданням» була цілком прогнозована, не дивлячись на всі анонси Буша в Києві. Звичайно, такого клацання по носу американці не отримували вже давно, але в даному випадку все до того і йшло.

Ліві записали минулий тиждень собі в актив, влаштувавши шикарний антинатовський мітинг. Партію регіонів запрошували, але вона не прийшла. Більш того, коли до Києва приїхав Буш, лідер ПР тут же помчав на Банкову їсти котлети по-київськи і фоткатися з Джорджем Джорджевичем. І вже потім, після того, як Україну «прокатали» на саміті НАТО, «регіонали» почали ляскати в долоні і святкувати перемогу. Зігнали на Майдан купу нудьгуючої масовки, що понуро відпрацьовує під проливним дощем свою «копийчину». Чи варто після цього дивуватися, наприклад, тому факту, що в Полтаві один з районних осередків ПР відразу поклав партквитки на стіл? Як мовиться, «в обмані виборців більше не беру участь тчк»

Найближчий соратник Юлії Володимирівни, мосьє Шкіль, у черговий раз порадував своїм…. е-е-е.. оригінальним мисленням, загалом. Бідолаха. Так турбувався, що Україні не дали ПДЧ, що закликав українців оголосити бойкот німецьким і французьким товарам. Перш за все – «Мерседесам». Навіть хвалився, що у нього – «японець». Дарма він, звичайно, ляпнув. Про «Мерседеси». Наприклад, його однопартієць Вінський цю марку дуже навіть любить. І цінує, хоча їздити доводиться на дрезині (робота така). І взагалі. Якось уже дуже по хитро-жовтому наші «євроатлантисти» вибрали собі зовнішнього ворога. Мовляв, у всьому винні Франція і Німеччина, оскільки «танцюють під дудку Росії». При цьому чомусь «забули» сказати про те, що проти надання Україні ПДЧ виступили ще і країни Бенілюксу + Іспанія, Італія, Португалія. Що ж тепер – не їсти іспанські оливки і італійський сир, у якому, до речі, недавно знайшли популярний у наших краях діоксин? А ось скажіть, яким боком та ж Португалія «залежить» від Росії? У них там літо круглий рік, навіщо їм газ?...

Анацефали з різних націоналістичних організацій навіть пікетували посольства країн, що «образили Україну». Це, признатися, розчулило. Неначебто в окупованій країні місцеве населення вийшло на мітинг з вимогою посилити над ним (населенням) контроль. І гасла відповідні: «Нас…. - а ми кріпшаємо!» або «Строго з нами, сволотами!».

А Росії, за великим рахунком, до України немає ніякої справи. Це у нас до Росії є справа, а в неї до нас – немає. Ось, скажімо, Кендзер запропонував розмістити в Харкові і Сумах Натовські бази, щоб Росія націлила ракети на «своїх». Тим самим товариш по суті визнав, що Харків і Суми Україною не є. Але це лірика. А сувора правда життя полягає в іншому. Ось скажіть, хто більше постраждає від вступу України в НАТО – власне, Україна чи Росія? Росія що – ну, націлить ракети. Ну, посилить прикордонний контроль. Ну, введе візовий режим (ау, гастарбайтери!..). Що ще? Договір про дружбу денонсує, ціни на газ підвищить. А ми? Чим відповімо ми? Поголовним переведенням армії, що перманентно скорочується, з «Калашникова» на М-16? А що, це ідея. Он, грузинський кум Ющенка недавно назвав цю зброю кращою в світі. І для того, щоб її дістати, звичайно, потрібно вступити в НАТО. По іншому типу не дадуть. Теж мені, Сократ знайшовся, із залізною логікою.

Ні, безумовно в цій країні логіка відсутня. У всьому, відмітьте. Наприклад, візьмемо такий епізод: минулої середи Господарський суд міста Києва ухвалив «заборонити недобросовісну рекламу на бігбордах, яка містить спотворені і недостовірні дані щодо діяльності уряду». Виявляється, «на окремих носіях зовнішньої реклами розміщується неточна і недостовірна інформація, що дискредитує діяльність уряду, завдає шкоди державі і суспільству».

Я, признатися, цих бігбордів не бачив, тому нічого хорошого сказати про них не можу. Але в цілому діяльність анонімних «шкідників» схвалюю. І знаєте, чому? А тому, що адепти БЮТ (у самої ЮВТ, як ми знаємо, на бігборди грошей немає) свого часу всю країну зас… змусили цими самими щитами. Узяти хоч би такий: «Кожна наша обіцянка буде виконана» і тому подібне. Ну і де виконання обіцяного? Хоч один пункт з передвиборної програми БЮТ виконаний? Не думаю. Навіть з виплатою внесків пшик вийшов: видали не всі і не всім. Інфляцію в галоп пустили. Але критикувати уряд – не можна. А ось уряд може творити все що завгодно і нічого йому за це не буде.

Вчора був на футболі. Диктор перед початком матчу читав стандартний текст про правила поведінки на стадіоні. Запам'яталися, зокрема, такі слова «…забороняється показувати транспаранти, які ображають честь і гідність спортсменів».

Щось я не зрозумію. Виходить, спортсмени можуть ображати глядачів посередньою грою, а ті, у свою чергу, повинні ретельно приховувати свою незадоволеність цим неподобством. І де ж тут справедливість, за яку «варто боротися»?..

Кохаймося!

Завжди ваш

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

691