Економічний експерт Євгеній Ніколаєв вважає, що після досить довгого розповсюдження новин про падіння долара на світовому ринку наші люди все більше вирішують переводити свої заощадження з доларів в інші валюти. Про це він заявив кореспондентові ForUm’у.
Експерт підкреслив, що на цьому вирішили заробити банки і занизили готівковий курс долара, але це тільки очевидна причина, під верхівкою айсберга ховається інша логіка. За його словами, сьогодні увагу людей відвернуто від курсу гривні до долара, в риториці домінують абсолютно інші теми, немає панічної реакції людей на зміну курсу гривні, тому Національний банк має можливість не втручатися і дати ситуації розвиватися своїм ходом. Експерт відзначив, що НБУ тут поводиться як свого роду експериментатор-пасивний спостерігач.
«Потрібний цей експеримент для того, щоб оцінити політичні і економічні можливості реалізації стратегічного завдання, яке НБУ ставить у свої плани вже декілька років, але не має можливості реалізувати. Мається на увазі перехід до «інфляційного таргетування» - нової моделі грошово-кредитної політики, суть якої полягає в активній дії на інфляцію різноманітними доступними НБУ і уряду ринковими інструментами. Заковика в тому, що здійснення інфляційного таргетування в умовах прив'язки курсу національної валюти до іноземної неможливе. Тому зараз розглядаються різні можливості м'яко відмовитися від жорсткого курсу 1 до 5,05. Одна з них може полягати в тому, що відбудеться пост-фактум дорожчання гривні (підвищення її офіційного курсу) після того, як достатньо тривалий час протримається наявний курс «чотири з чимось». Далі жорсткого курсу вже не буде, він рухатиметься між сьогоднішньою офіційною відміткою «5» і цифрою, яка називалася керівництвом НБУ раніше, - 4,2 грн. за долар» - сказав експерт.
Економіст висловив думку, що цей варіант розвитку подій був би найбільш оптимальним для нашої економіки, він би дозволив не тільки декілька знизити інфляцію (подешевшає імпорт), але і зробити гривню привабливішою в очах населення.
«Окно часу» для НБУ, коли можливі подібні експерименти, досить вузьке і воно визначається виборчим циклом. Вже через півроку, можливо, трохи пізніше, ближче до президентських виборів, будь-які різкі рухи на валютних ринках викликали б набагато гострішу (але таку ж малопрофесійну) політичну реакцію і набагато сильніше дратували б людей. Зміна валютної політики стала б для НБУ неможливою, довелося б чекати ще років два до закінчення як виборів президента, так і обрання чергового складу Верховної Ради. А з інфляцією і іншими проблемами потрібно розбиратися зараз», - сказав експерт.
Ніколаєв висловив думку, що уряд не має до нинішньої ситуації на валютному ринку практично ніякого відношення, але в Україні звикли всі політизувати і переносити в PR-плоскість ті питання, які мають суто конкретне, віддалене від політики значення.
Ганна Гончаренко
