Не встигла Україна відійти від позачергових парламентських виборів, як на носі нова виборча кампанія. Експерти приписують рішення про дострокові вибори столичного глави до перемог Тимошенко і дають ще одне очко на її користь. Проте наполягають на тому, що правові колізії можуть виникнути незабаром. Опротестувати таке рішення в суді можуть різні політичні сили, не тільки сам Черновецький.
Юлії Володимирівні вдалося відвернути увагу від її власної персони і перемкнути її на «космічного» мера. Тепер розмови про відставку уряду забуті, і політичні сили готуються до передвиборних гонок.
Про вибори столичного мера, про наближення «ста днів» уряду Тимошенко і про те, коли можна чекати відміни депутатських пільг, розповів кореспонденту ForUm’у голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
- Володимире В’ячеславовичу, ВР проголосувала за перевибори київського мера. Це ще одне очко на користь Тимошенко?
- Безсумнівно. В усякому разі, Тимошенко виграла тактичну гру на даний момент. Річ не лише в тому, що Юлія Володимирівна добилася перевиборів Черновецького і Київради, в чому об'єктивно була зацікавлена вже давно, вона зуміла змінити сценарій нинішньої політичної гри. Ходили чутки про можливу відставку уряду Тимошенко, про загострення відносин між Президентом і прем'єром. Юлія Володимирівна замінила об'єкт уваги і тяжіння інтересів. Всі зараз думають не про те, коли і як буде відставлена Тимошенко, а про те, як розвиватиметься ситуація в Києві. Всі думають, на кого ставити і з ким грати, а тут Юлія Володимирівна явний фаворит. Зараз багато хто зацікавлений у тому, щоб подружитися з нею або заручиться її лояльним відношенням.
Але гра не закінчена. Думається, що з виборами мера питання повністю не вирішене. Можливо, буде певний опір при проведенні цих виборів. Ще рано ставити крапки на «і».
- Чому, по-вашому, комуністи проголосували за перевибори мера?
- Якраз цим я не здивований. По суті справи, промальовувався тактичний союз між БЮТ і КПУ. Для Тимошенко неважливо, з ким вступати в союз, важливий результат. Коли потрібно, вона домовлялася з Партією регіонів, тепер домовилася з КПУ.
Крім того, у цих партій є точки зіткнення. Є співпраця Олександра Ткаченка з людьми з БЮТ, які займаються Тендерною палатою. Є так само Костянтин Григорішин, якого багато хто називає головним спонсором КПУ. Він, як і багато представників великого бізнесу в Україні, шукає підхід до Тимошенко, при якому зможе отримати якісь економічні дивіденди, а в обмін дасть голосування його фракції. Крім того, комуністи сподіваються, що їм вдасться прорватися в Київраду.
- Чи зможе коаліція вибрати єдиного кандидата на пост київського мера, чи БЮТ діятиме самостійно?
- Із загальним кандидатом, очевидно, будуть проблеми. Хоча зрозуміло і інше: без єдиного кандидата у Черновецького залишаються шанси на те, щоб стати мером ще раз. Але якщо вдасться провести через Верховну Раду закон про двотурову систему виборів, і Президент його підпише, це вирішить проблему коаліції. У першому турі може відбутися загальний кастинг кандидатів, а далі буде голосування проти Черновецького. Тоді шанси прибрати його будуть більші, навіть за наявності різних кандидатів від «оранжевого» табору.
Другий варіант: це домовитися про одного кандидата. Теоретично це можливо, на практиці малоймовірно. Швидше за все, БЮТ висуватиме свого кандидата. Думаю, вони не захочуть повторювати помилку 2006 року. Їм важливо отримати контроль не тільки над Київрадою, але мати свого мера і адміністрацію.
Балотуватиметься самостійно і буде намагатися провести своїх прихильників у Київраду Кличко. Мабуть що спробує самостійно йти на вибори «Народна самооборона», особливо якщо балотуватиметься Луценко.
Слід пам'ятати, що це будуть вибори не тільки глави столиці, але і Київради. Тому для політичних гравців важливо буде провести не тільки свого мера, але і свою фракцію, тому вони спробують діяти самостійно. Напевно, висуватимуть свого кандидата Блок Литвина і Партія регіонів. Отже на виборах мера буде «товкучка», тим паче, що спробують не допустити варіанту при якому єдиний кандидат від коаліції виступить проти Черновецького.
- І все таки Леонід Михайлович не поспішає опротестовувати рішення парламенту в суді. Він такий упевнений у своїй повторній перемозі?
- Я не виключаю і такого варіанту. Він дійсно може бути впевненим у перемозі і сподівається, що його супротивники не домовляться між собою. Ядро прихильників у нього залишилося і його можна розширити завдяки збільшенню соціальних виплат. Отже шанси у Черновецького є.
Але опротестувати вибори можуть і інші люди, не обов'язково це робити самому Черновецькому. Тому я поки б не ставив крапку на юридичній стороні цієї справи. Конфлікти тут можливі, причому як на рівні судів, так і на рівні ЦВК. Якщо ЦВК почне технічно блокувати перевибори, я не виключаю того, що Тимошенко ініціює недовіру до Центральної виборчої комісії. Але новий склад ЦВК повинен запропонувати Президент. Тут може відбутися колізія.
Ситуація з київськими виборами в чомусь нагадує торішні дострокові парламентські вибори. Тоді також досить довго чинили опір, але вибори відбулися.
- Рішення парламенту про перевибори - це прецедент?
- Звичайно. Безсумнівно, це політичний і правовий прецедент, який несе в собі чималі ризики з погляду нормального розвитку самоврядування і можливості втручання в нього парламенту і парламентських сил. Зараз, залежно від політичної кон'юнктури і розкладу сил у тому або іншому регіоні, політична сила, яка має вплив у парламенті, може шантажувати мера якогось міста або своїх партнерів у міській раді, загрожуючи спровокувати дострокові вибори міського глави. Цей прецедент створює потенційні ризики для розвитку місцевого самоврядування. Я думаю, тут є політичні колізії, які можуть критично сприйматися в Європі.
- У парламенті в черговий раз піднімається тема відміни депутатських пільг. Чому про це тільки говорять, але нічого так і не відміняють?
- Ця тема піднімається не вперше і, мабуть, не востаннє. Мова йде не тільки про депутатські пільги, але і про депутатську недоторканність. З одного боку, це варіант тактичної і інформаційної гри. Потрібно якось попіаритися, тим більше, зараз на носі вибори мера столиці, а завтра можуть бути і інші вибори. Потрібно показувати виборцям, мовляв, «ось ми намагаємося виконати свої передвиборні обіцянки, але погані люди в парламенті не дають нам цього зробити». Друга сторона пов'язана з кулуарними іграми. Зараз багато рішень, у тому числі і рішення про перевибори мера столиці, приймається за принципом політичного бартеру «ти мені, я тобі». З питання депутатської недоторканності можна торгуватися, вбудувавши цю тему в ті або інші комбінації законодавчих розмінів. Насправді більшість депутатів, у тому числі і нардепи, з коаліції не зацікавлені в тому, щоб нині чинна схема була ліквідована.
На мій погляд, найраціональніший підхід до цієї проблеми - це знайти «золоту середину». Мова повинна йти не про відміну депутатської недоторканності, а про її обмеження згідно з міжнародними принципами і стандартами. Застали депутата на місці злочину, він повинен бути арештований. Те ж саме стосується і адміністративного правопорушення. Якщо депутат ламає мікрофони у Верховній Раді, він повинен бути оштрафований. Відміняти повністю депутатську недоторканність в умовах нашої крихкої демократії було б передчасно, і могло привести до повернення спокуси у деяких державних керівників тиснути на депутатів, використовуючи і Генпрокуратуру, і СБУ.
З пільгами також можна знайти «золоту середину». Не обов'язково давати гроші на житло або купувати депутатам квартири, можна побудувати тимчасове житло для іногородніх народних обранців.
- Наближається «сто днів» з дня уряду Тимошенко. Якими результатами може похвалитися Юлія Володимирівна?
- Нинішній конфлікт з мером Києва в якійсь мірі пов'язаний з наближенням цієї дати. Юлії Володимирівні напередодні стоденного рубежу потрібна була ще одна маленька політична перемога. Вона цієї перемоги добилася.
Я б поки не поспішав з остаточною оцінкою роботи уряду. З одного боку, для Тимошенко в тих умовах, в яких вона діяла, добре те, що її уряд ці сто днів пройшов, адже багато хто передрікав її відставку вже навесні.
Серед досягнень можна назвати операцію з виплатою тисячі гривень з радянських заощаджень. Це приносить Тимошенко чималі електоральні дивіденди і зростання рейтингу. Газові угоди, я думаю, також можна записати в скарбничку прем'єра і її уряду. До плюсів можна віднести активну роботу з Європою. Тут поки немає проривів, але очевидно, що в Європі є сильний інтерес до Тимошенко, до її особи. Це дає нові шанси для України, гріх було б цими шансами не скористатися. Тимошенко веде активний переговорний процес з Європейським Союзом, у тому числі і про створення зони вільної торгівлі після вступу до СОТ. Тут рано говорити про результати, поки мова йде тільки про тенденції.
Що стосується економіки, тобто проблеми інфляції. Минулого року звинувачували уряд Януковича, тепер уряд Тимошенко. Насправді є об'єктивні тенденції, пов'язані із зовнішнім вилянням. Це зростання цін на енергоносії, продукти харчування і так далі. Цю проблему не вдалося вирішити Януковичу, поки що не вдалося вирішити і Тимошенко.
Залишається проблема бюджету. Те, що минулого року уряд досить швидко зумів «верстати» варіант бюджету і провести його через Верховну Раду, це плюс. А ось те, що зараз є проблеми з головним фінансовим документом країни, це очевидно. Не так просто буде дотримати бюджетні баланси, потрібно збільшити витрати на армію, тому що обіцяли перехід на контрактну службу. Крім того, потрібні чималі кошти на виплату радянських заощаджень, адже цей процес далеко не закінчений. Потрібні гроші на зростання зарплат і пенсій, які були обіцяні, і кошти на інші бюджетні статті. Проблема в тому, як привести цей «Трішкин кафтан» у належний вигляд.
Очевидно, що зараз Тимошенко доводиться вирішувати складніші бюджетні і кадрові питання, ніж це було в період її першого прем'єрствування. У парламенті вже немає такої деморалізації, і Тимошенко доводиться мати справу з агресивнішим середовищем.
- Володимире В’ячеславовичу, чи вплине якось загибель українського миротворця в Косово на перебування там українських частин? Чи можна прогнозувати рішення української влади з цього питання?
- Негативний інформаційний контекст уже є. Це буде використано як один з аргументів проти НАТО, тим паче, що настає Бухарестський саміт. Будуть, звичайно, заклики до виведення наших миротворців з Косово. Це питання може ставити опозиція.
Тут потрібно бути обережними, не кидатися в крайності. Не можна повністю відмовлятися від участі України в миротворчих операціях, але в той же час не можна допускати ситуацію, коли нас використовують як заслінку, кидаючи на найбільш гарячі ділянки. Нами користуються як інструментом для того, щоб тягати каштани з вогню, прикривати чужі вади. Конфлікт у Косово не нами створений, але саме ми опинилися на рубежі. Тут багато що залежатиме від нашого МЗС, від тих людей, які керують нашим військовим контингентом у Косово. Не потрібно забувати про те, що нам дороге життя кожного миротворця, неприпустимо втрачати відчуття власної гідності.
У майбутньому не варто повністю відмовлятися від участі в миротворчих силах тому, що це питання нашого міжнародного авторитету і активності. Така участь також приводить у тонус наші збройні сили. Саме такий досвід сприяє розумінню того, як потрібно розвивати свою армію.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
