Нестор Шуфрич: Ющенку пора піти з базару

Вимушена «відпустка» не вибила народного депутата Нестора Шуфрича з політично-суспільного «сідла». Він, як і раніше, бадьорий, критичний і в курсі всіх подій. Якщо згадати, багато хто сміявся, коли Шуфрич у 2005 році в час нібито сповнений ідилії в «помаранчевому» владному таборі стверджував, що наступним прем'єр-міністром України буде Віктор Янукович. Волею доль і не без участі головних опонентів «регіоналів» цей прогноз збувся. Зараз нардеп упевнений, що лідер Партії регіонів наступним займе крісло Президента. Про це і багато чого іншого Шуфрич розповів в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.

- Несторе Івановичу, давайте поговоримо про черговий скандал – Президент на час проведення розслідування усунув Черновецького від виконання службових обов'язків.

- Я зараз не хочу давати оцінку діяльності Черновецького, як мера міста, оскільки це тема для окремого інтерв'ю. Я хотів би оцінити формальні дії керівників країни. М'яко кажучи, рішення Кабміну не вписується ні в які рамки закону, що викликало непродуману з емоційно-політичного боку реакцію Балоги, яка, проте, враховуючи позицію міністра юстиції, мала якесь юридичне обгрунтування. При цьому не можу не відмінити, що представники «Нашої України» не голосували за відповідну постанову КМУ. Якщо я не помиляюся, в коаліційній угоді було щось написано з приводу Черновецького. Але, напевно, жодна із сторін його не читають, тому що це їм уже не цікаво.

Я не знаю, в якій формі Ющенко ухвалив це рішення про усунення Черновецького – указу чи розпорядження – інших форм у нього немає.

У цілому, одна абсурдна постанова потягнула за собою ще абсурднішу заяву, яка привела до абсурдного в квадраті рішення Ющенка. Я тоді ставлю питання: навіщо було потрібно створювати слідчу комісію в парламенті і в Секретаріаті? Навіщо треба було напружувати органи прокуратури? Хоча не можна не відзначити гумору Тимошенко, яка заявила, що в самій комісії від Секретаріату не вистачає тільки Черновецького і Довгого. Я Вам чесно скажу, це ще та «помаранчева сімейка». Хочу нагадати, що з 2003 року Черновецький - член фракції Наша Україна у ВР, а у 2006 р. балотувався до парламенту за списками саме Нашої України і лише обиравшись мером, відмовився від мандата нардепа. Тому хай вони там розберуться між собою, а нас у це не втягують. Але ми з цікавістю простежимо з боку, чим це закінчиться.

- Тимошенко говорить, що у вівторок у парламенті повинна бути дана оцінка роботі Черновецького.

- У принципі це їхня справа. У них формальна більшість, спікер. Хоча я сумніваюся, що НСНУ проголосує в нинішньому складі. Як мінімум, люди Балоги відмовляться. Але звернете увагу, як Тимошенко діє. На апаратні і підкилимові маневри Балоги вона відповідає публічними діями і закликами, заганяючи через Балогу Ющенка в дуже непривабливу і слизьку ситуацію. Згідно з коаліційною угодою, всі до єдиного члени більшості повинні проголосувати за нові вибори в Києві. Якщо Ющенка підтримає Тимошенко, то вона отримає ще одну перемогу. Підтримка Черновецького, а це треба буде робити публічно, негативно відіб'ється на й так малому рівні підтримки Ющенка і дасть Тимошенко з одного боку свободу дій з інших питань, а з іншого – підтримку і співчуття їй самій і засудження Ющенка. Не випадково вчора і сьогодні Ющенко мовчить. А Балога тільки сьогодні спробував дати хоч якесь пояснення, але, чесно кажучи, досить невиразне. Я впевнений, що Тимошенко на звинувачення Балоги, що вона щось не хоче голосувати, просто запропонує проголосувати все, у тому числі і цю постанову. І вона готова буде це зробити. Завдяки пожадливості Балоги Тимошенко знову вдалося поставити «капкан» для Ющенка і при будь-якому рішенні вона тільки виграє, більшою чи меншою мірою.

А, з приводу вівторка, подивимося, повинно бути весело…

- Судячи з усього, цією постановою про звільнення Леоніда Михайловича Тимошенко зробила «крок конем» у війні з Президентом. Чим відповість Ющенко?

- Ющенко, на відміну від Балоги, відразу розібрався і пішов їй назустріч.

Мені дуже цікаві відносини Балоги і Тимошенко. Якби вона вийшла і сказала: «Небо блакитне», мені здається, Балога знайшов би аргументи, щоб стверджувати, що небо блакитним ніколи не буває. Тому ще раз говорю, що це, крім сміху, нічого не викликає. Звичайно, сумно, що доводиться сміятися з вищих державних чиновників і над тими людьми, які визначають життя нашої країни, і від дій яких не в останню чергу залежить життя наших громадян. Не випадково говорять, що «риба гниє з голови». Я зараз не даватиму оцінку, на якій вулиці сьогодні більше зіпсувалася «голова риби», на Банковій чи Грушевського – нехай вони розберуться між собою, але те, що цей процес почався – не викликає сумнівів.

- Враховуючи те, що Балога має прямий вплив на Ющенка, як довго Тимошенко може протриматися на посаді прем'єра?

- Тут унікальна ситуація. Річ у тому, що зняти Тимошенко з посади прем'єра дуже складно. Її формально можна відправити до відставки. Теоретично для цього вже є голоси. Якщо припустити, що 10-12 чоловік Балоги, які вже вийшли з партії «Наша Україна» або близькі до цього рішення, виконають його команду проголосувати за звільнення Тимошенко, плюс голоси опозиції і Блоку Литвина, то буде 226 голосів із запасом. Що далі? Вона де-факто залишається керівником Кабміну, при цьому ще і скривдженою. А у нас симпатії до скривджених, незалежно від того, чим вони займаються, максимальні.

Логічним завершенням цього були б або дострокові вибори, які не можна проводити, або переформатування коаліції. Де-факто, нову більшість можна створити. Причому я зараз абстрагуюся від того, як я відношуся до цього. Хочу лише підкреслити, що я категоричний супротивник яких-небудь широких коаліцій. Я вважаю, що сьогодні політики повинні чесно дивитися в очі тим громадянам, які за них голосували.

Так от, для того, щоб Тимошенко перестала бути реальним прем'єром, треба створити нову коаліцію, для чого потрібно 37 голосів представників «Нашої України». За станом на сьогодні, я їх не бачу. Що буде завтра – я загадувати не можу. Не виключено, що ці голоси з'являться. Хоча я не бачу в найближчій перспективі їх появи хоч би тому, що поки існує конфлікт Балога-наша Україна, цих голосів не буде. Тим більше, щоб Ющенко розташував до себе НУ, він повинен позбавитися від Віктора Івановича. А, судячи з усього, на це він зараз не зважиться. Але якщо ради широкої коаліції вони переламають через коліно «Нашу Україну» і знайдуть 37 голосів, у Тимошенко все одно залишається можливість скласти 150 мандатів і піти на ще одні дострокові вибори, звинувачуючи при цьому Ющенка в змові і зраді. І я думаю, що ніхто не сумнівається, що при таких розкладах вона повністю поглине електорат Ющенка і набере набагато більше, ніж на дострокових виборах. Не виключаю, що вона сама реально подумає, як би спровокувати нові дострокові вибори, які їй сьогодні надзвичайно вигідні. Тому я не думаю, що знайдеться реальний ресурс реально прибрати Тимошенко з посади керівника уряду.

- Насправді, Юлії Володимирівні найвигідніше, щоб її відправили до відставки. Вона тоді розповість, яка вона молодець, але їй не дають працювати, і тоді пост Президента її.

- Коли мене питають, хто буде наступним Президентом України, я відповідаю, що або Янукович, або Тимошенко. Звичайно, я хотів би, щоб ним став Віктор Федорович.

Влітку 2005 року я об'їхав південний Схід України і на кожній зустрічі з виборцями говорив, що наступним прем'єр-міністром буде Янукович. Багато хто це сприймали з посмішкою, і навіть якимсь співчуттям. Зараз я скажу, що він буде наступним Президентом.

Дуже серйозним чинником буде успіх самої Тимошенко. Яка у неї сьогодні перспектива? Вона або може добитися ефекту Тетчер і залишатися на керівній посаді тривалий час, або, якщо це не вийде, вона ризикує багато втратити, і на цьому фоні перемога Віктора Федоровича гарантована, тому що, якщо не вийшло у влади, люди підтримають опозицію. А я не бачу в найближчі 5-10 років іншого сильного реального лідера опозиції, крім Януковича. Він може виграти, у разі провалу політики Тимошенко. Але як це не парадоксально звучить, він може стати переможцем і у разі певної успішності уряду Тимошенко. Тому що сьогодні повноваження Президента значно менші, ніж прем'єра. І я не виключаю, що Юлії Володимирівні просто не буде цікава боротьба за цю посаду. А крім її ніхто змагатися з Віктором Федоровичем не може. Скільки б вона кого не підтримувала, ця людина все одно програє Януковичу. Тому тут є певна пастка для самої Тимошенко. Як вона з неї виходитиме? Можна ризикнути і піти на президентські вибори, потім спровокувати дострокові парламентські, укріпити позиції своєї команди, шукати «ручного» прем'єра. Це пов'язано з великими ризиками.

З іншого боку, ми сьогодні не можемо не звертати увагу на те, що проводяться спроби поміняти Конституцію. Ясна річ, Ющенко через посилення повноважень хоче «продавити» своє друге президентство. Але навіть якщо у нього будуть наполеонівські повноваження, його в цій країні все одно ніхто не вибере.

- До речі, Партія регіонів не поспішила, вийшовши зі складу Конституційної ради?

- А що ми могли там робити, коли весь його склад працює на неконституційну ідею проведення через референдум нової Конституції, що грубо суперечить існуючій?! Як ми можемо підтримувати неконституційні процеси?! Звичайно, ми вийшли.

Зверніть увагу, тут однозначна позиція цілого ряду політиків, наприклад, Литвина, Яценюка. Навіть Тимошенко, демонструючи якусь підтримку ідеї Ющенка провести референдум за Конституцією, додає, що реальніше це було б зробити через парламент.

Якщо зміни проводитимуться через ВРУ, то, швидше за все, ми повернемося до того варіанту реформи, яка була заблокована в 2004 році, і яка, дійсно, виключить двовладдя в країні, але укріпить позиції уряду і парламенту.

- А може Президент, в обхід парламенту, винести Конституцію на референдум?

- Це дуже складний конституційний процес. По-перше, навіть якщо він на це піде, то програє референдум. Тому що його і Балоги слово вийде проти слова всіх політиків. Це нереально. Можна спрогнозувати, що Тимошенко піде на ці зміни, сподіваючись потім стати повноцінним Президентом – у цьому небезпека є. Але мені здається, що сьогодні у всіх уже домінують здоровий глузд і відчуття відповідальності, і те, що ми сьогодні маємо, повинно бути для політиків сигналом до того, що вже треба втихомиритися і чітко визначити «правила гри». У даному випадку, систему влади. Безумовно, потрібно піти від двовладдя. Хоча з іншого боку, говоритимемо відверто: Тимошенко вже сьогодні могла б Ющенку «показати його місце». Адже газові контракти – це не відповідальність Президента, не його повноваження і функції. Куди повинна їхати чи не їхати прем'єр також не його справа. Директиви Президента прем'єру придумані самим Ющенком і його досить дурнуватим оточенням. Просто Тимошенко через те, що не хоче провокувати конфлікт, вдає, що вона слухається. Тобто, вона не створює формальних приводів для конфлікту. Насправді ж, робить те, що їй потрібно. Але якщо абстрагуватися від прізвищ Ющенка і Тимошенко, я скажу, що сьогодні прем'єр-міністр з питань енергозабезпечення країни, формування графіків своїх поїздок не повинен орієнтуватися на Президента. Глава держави повинен виконувати ті функції, які йому прописані в Конституції. А вищеперелічених там немає.

- А вони так завзято позиціонують себе, як друзі.

- Аж плакати хочеться. Говорять, з такими друзями і ворогів не треба.

Є конфлікт. Хто з них правий, а хто винен, давайте не мене питати. Для мене вони, як одне ціле. Я б не хотів, щоб сьогодні Ющенко якось відокремився від Тимошенко і навпаки. Для мене вони сьогодні – «помаранчева» влада, і повинні разом відповідати.

Правда, дурість окремих керівників Секретаріату дозволяє Тимошенко дуже швидко дистанціюватися від Ющенка і набирати на цьому реальні очки. Я рік тому підкреслював, що Ющенко, маючи підтримку приблизно 20 %, проте, на виборах отримав близько 14. Балога спровокував дострокові вибори, не розуміючи, що виконує роль, яка для нього була виписана Тимошенко, добився того, що у Ющенка рейтинг на сьогоднішній день близько 8 %. Це катастрофа для політика. Тобто, Віктор Андрійович уже сьогодні не повинен думати, як він буде наступним Президентом, а повинен думати, як він піде з цієї посади, щоб йому, як мінімум, м'яко кажучи, при кожній зустрічі не давали чоловічого ляпаса, і, щоб він не був, скажемо м'яко, обмежений у можливості пересування.

- Новий контракт по газу між Росією і Україною – це перемога Тимошенко над Ющенком?

- Звичайно, це не просто її перемога, а свого роду розгром Ющенка. Причому, не випадково Тимошенко сказала, що переговори продовжуються. Я думаю, ця історія ще не закінчена.

Хто кого використовував: «Росукренерго» Ющенка чи навпаки – хай вони між собою розберуться. На жаль, цю структуру Віктор Андрійович нам нав'язав. Ми вимушені були з нею працювати, тому що не мали тієї свободи дій, яку б повинен був мати наш уряд. Ви пам'ятаєте, як створювалася коаліція, як подавалася кандидатура Віктора Федоровича. Нам довелося зважати на ті реалії, які нам нав'язував Ющенко, і які нам дісталися в спадок від уряду Єханурова. Адже не випадково саме за «Росукренерго» Юрій Іванович був залишений на початку 2006 року за ініціативою об'єднаних соціал-демократів і Партії регіонів.

«Росукренерго» - це проект Ющенка, який, правда, Віктор Федорович обмежив, він зміг переконати росіян, щоб ціна на газ була не більше 130 доларів, хоча в 2006 році при Єханурові вже майже узгодили ціну близько 170 доларів на 2007 рік. Потім ми всі бачили, що з цим відбувалося.

- Але газ же – бізнес президентів. Грубо кажучи, це вони його дерибанять.

- Давайте утримаємося, хто дерибанить. Але знову ж таки, це був бізнес президентів до внесення змін до Конституції. А в нас сьогодні глава виконавчої влади – прем'єр-міністр. Але я не хочу сказати, що у нас Президент – «збоку припечу». Ми спеціально, вносячи зміни до Конституції, залишили йому надзвичайно багато повноважень. У нашого Президента їх більш ніж у Президента в Німеччині, Італії, Польщі або будь-якій іншій європейській країні. Але ми бачимо, що навіть вони виявилися дуже обтяжливими для цього Президента. Я не виключаю, що ми станемо свідками якихось змін у цьому плані.

- Тобто, Україна може стати парламентською республікою.

- З таким Президентом можливо все, що завгодно.

- Сьогодні Ющенко – Президент, завтра – ні. Не можна підстроюватися під конкретну особу в таких питаннях.

- Я з Вами згоден, тому сподіваюся, що конституційний процес, ініційований Ющенком, все-таки проходитиме на «холодну голову» на основі відкритих дискусій юристів і політиків, і як мінімум ми зберігаємо посаду Президента за європейським зразком.

- Шаповал запропонував всім членам ЦВК дружно подати у відставку.

- Я вибачаюся, але він сам не вірив у те, що говорив.

- Але ми ж розуміємо, що це вказівка зверху, а не його спонтанна ідея.

- Я думаю, що йому соромно за те, що відбувається в ЦВК. Я не прив'язуюся до того питання, яке вони вирішили чи ні. Але така поведінка Центрвиборчкому Шаповала, як керівника структури, не могла не принижувати, і він придумав собі таку відмовку. Це слова, не більше. Але, судячи з усього, його почула Тимошенко. Подивимося. Але це вже серйозний конфлікт, який не приховаєш.

- Виходить, що у відставку він в одиничному порядку, як погрозив, не піде.

- Він сказав, що піде відразу після свого ювілею, при цьому забув уточнити, після якого. Втім, дату йому підказала прем'єр-міністр.

- Якби пропав Центрвиборчком, то ситуація в країні могла б стати досить хисткою.

- У нас один раз пропав Конституційний суд. Зараз можна сказати, що пару місяців, як він з'явився.

Якщо сьогодні зникне ЦВК, здається, ніхто навіть не здивується і не сильно зверне на це увагу.

- Найближчим часом на порядку денному повинно з'явитися питання про обрання заступників Яценюка. Опозиція, як і раніше, наполягатиме на кандидатурі Мартинюка на посаду першого віце-спікера чи щось уже змінилося?

- Мені не відома інша позиція фракції, крім тієї, яка була озвучена ще в грудні. Але чомусь мені здається, що зараз точно буде не до цього.

- Чому?

- Я думаю, що зараз ми будемо дуже уважно спостерігати за тим, що робить коаліція. Вони себе завантажили так, що їм, по-перше, буде точно не до заступників. По-друге, їм, як мінімум, потрібно порозумітися між собою, тому що головне їхнє стратегічне питання щодо зняття депутатської недоторканності показало одне з двох: або їх повну неспроможність, або їх абсолютну брехливість.

- А деякі представники більшості виступають за те, щоб посаду першого заступника спікера залишити собі. Ви погодитеся на таку пропозицію?

- Хай спробують узяти. У цьому парламенті без ПР нічого не буде.

- У такому разі, чи будете ви підтримувати комуністів у спробі зняти Яценюка?

- Це дуже серйозне питання. Я знаю, що представники КПУ прямо вимагають від Арсенія Яценюка дати пояснення з приводу правових підстав підпису під «листом трьох». Моя думка з цим повністю співпадає. Хоча ми зараз знаємо, що Яценюка змусили це зробити, і що Тимошенко не хотіла підписувати. У результаті ми сьогодні навіть не сумніваємося, що це лист, який найбільше здивував саме НАТО, був придуманий на Банковій тільки для того, щоб створити парламентську кризу. Розрахунок був дуже простий – внесли питання, на яке ПР могла відреагувати тільки одним-єдиним способом, що вона і зробила. Іншої реакції бути не могло. І ті, хто спровокував підписання «листа трьох», чітко знали, як ми діятимемо. При цьому все-таки ПР, не дивлячись на певну критику наших партнерів-комуністів, вдалося провести близьке до того, на якому ми наполягали, формулювання постанови. Причому, ми це зробили в день, коли міністри закордонних справ країн-членів НАТО оголосили, що вони не можуть підтримати Україну в прагненні приєднатися до ПДЧ. Можна здогадуватися, яка реальна причина такої заяви. Звичайно, позиція Москви з цього питання однозначна, зрозуміла і до всіх доведена. Але формально міністри закордонних справ сказали, що це неможливо у зв'язку з не сприйняттям ідеї вступу України в НАТО на Сході і Півдні країни. Саме це було офіційним поясненням і Генсека Альянсу, самої штаб-квартири і глав міжнародних відомств країн-членів НАТО. А значить, ми всі робимо правильно.

Тобто, все, що робила ПР, привело до результату. Пряме тому підтвердження – зростання рейтингу нашої партії: якщо в січні підтримка ПР була близько 24 %, то зараз – у межах 30 %.

- Але це не той результат, який був до виникнення парламентської кризи перед достроковими виборами.

- Звичайно. Треба дивитися правді в очі. Рейтинг Віктора Федоровича Януковича після третього туру президентських виборів був 44 %. А буквально через 2 місяці він коливався в межах 15-20 %, що не перешкодило на виборах у 2006 році взяти 32 %, а в 2007 – 34 %.

Формально наші опоненти отримали на 2 депутати більше для створення коаліції, але в процентному співвідношенні ПР – переможець цієї виборчої кампанії, і набрала найбільше відсотків за всю історію незалежної України, як окрема партія.

Я повторю, що був супротивником цих дострокових виборів і вважав, що ми повинні всіма доступними нам законними методами захистити Конституцію, не допустити правового свавілля, але загроза зіткнень людей на вулицях і вірогідність серйозних наслідків привела до того, що перемогла думка тих людей нашої партії, які пішли шляхом виборів.

- Перемогла думка бізнес-крила партії.

- Я не можу сказати, що це бізнес-крило, тому що в політиці немає бізнесменів – усі стають політиками. Крім того, сьогодні ви не знайдете жодного політика, який у тій чи іншій мірі не був пов'язаний з бізнесом.

Так от, рішення про дострокові вибори було складним для ПР, але воно було прийняте, і всі за нього несуть солідарну відповідальність. Якщо хтось говорить, що наша провина в тому, що ми пішли на цей крок, я говорю, що це, перш за все, моя провина, що я не зміг до кінця переконати своїх товаришів цього не робити. Але раз ми пішли, значить, ми несемо солідарну відповідальність за це.

- Тому що таким чином ви разом з Президентом зробили «ведмедячу послугу» Тимошенко.

- Це констатація реального факту, який відбувся після виборів.

Балога йшов на вибори, переконуючи Ющенка в тому, що він візьме друге місце після ПР, що рейтинг «Нашої України» буде близько 20 %. Що з цього вийшло, ми бачимо.

Але перша про дострокові вибори сказала Тимошенко, і змусила про це говорити Балогу. Тому нехай тепер «помаранчеві» розберуться, хто є хто. А істерика Балоги тепер уже недоречна.

- Але Балога вам обіцяв після виборів широку коаліцію.

- Зі мною переговори на цю тему не велися. Балога навряд чи про щось міг би зі мною домовлятися. Є припущення, що такі розмови були. Але тоді Балога обдурив сам себе. Чи обдурив він при цьому нас, треба запитати у тих, з ким він говорив, або самого Віктора Івановича.

- Ющенко зобов'язав прем'єра, секретаря РНБО, спікера і вищих посадових осіб зустрічати і проводжати його під час офіційних візитів. Він загордився себе Секретарем ЦК КПРС?

- Такий Указ не може бути підготовлений на тверезу голову. Можна було б сказати, що це абсурд або посміятися над цим. Але мені така дія більше нагадує агонію.

Якщо формально, з урахуванням Конституції підійти до цього Указу – то це чистий ідіотизм. Президент сьогодні точно не може нав'язувати свої рішення парламенту. Друге, прем'єр-міністр – «продукт» не формального документа, підписаного Ющенком, а консолідованого рішення парламенту.

Там є один мій землячок, який хоче всій Україні показати, що він усіх закликав «до ноги», і всі, як шавки, повинні вишикуватися. Але я хочу йому сказати, що, якщо шавці наступити на хвіст, то вона може дуже боляче укусити.

Я думаю, що Арсеній і всі, хто перерахований у цьому документі, послали Ющенка вже не один раз. Мені здається, всі ці зустрічі з проводами будуть дуже веселими. Але я впевнений: один раз зберуться всі до єдиного, коли проводжатимуть Віктора Андрійовича з президентського кабінету.

- Слухаючи Ваші достатньо різкі і прямі вислови на свою адресу, Балога Вам не дзвонить з проханнями підбирати слова?

- Після наших останніх зустрічей у Кабміні і в Борисполі навряд чи він мені подзвонить.

- А через когось «привіти» не передає?

- Передає через СБУ, прокуратуру. Але я вже до цього звик.

З цього приводу можу пригадати слова великого князя Невського: «Хто до нас з мечем.».

- Несторе Івановичу, Ви продовжуєте спілкуватися з Медведчуком?

- Так, звичайно.

- Де він зараз? Не в Москві?

- Ні, Віктор Володимирович у Києві.

Я йому навіть по-чоловічому заздрю – він зараз дуже багато уваги приділяє своїй маленькій дочці Дашці. Проте, проводить активні консультації, як юрист, як доктор юридичних наук - консультує зацікавлені сторони в питаннях, пов'язаних з конституційним правом.

- Чи не Ющенка він консультує?

- Ющенку було б дуже корисно послухати Медведчука. Але я сподіваюся, цього не відбудеться. Я щиро хотів би вірити, що Віктор Володимирович ніколи не консультуватиме Ющенка.

- Віктор Володимирович не думає повертатися у велику політику?

- Медведчук з великої політики ніколи не йшов. Повірте, це той політик, який сьогодні затребуваний і робить те, що йому подобається. Було б у нього бажання зараз формально бути в публічній політиці, він би в ній був. Хоча, повторюю, він з неї ніколи не йшов.

- Зараз дуже часто Балогу порівнюють з Медведчуком, коли він був головою адміністрації Кучми. На Ваш погляд, хоч щось спільне у них є?

- Це все одно, що порівняти Моську із Слоном. З приходом Медведчука до адміністрації Кучми, для Леоніда Даниловича настав період стабілізації ситуації. Медведчук зняв головний скандал – «кольчужний», добившись навіть вибачень американської сторони за необгрунтовані звинувачення України. При Вікторі Володимировичі «зайшли нанівець» цілий ряд протестних акцій, які були штучно створені за гроші. Але натомість, розуміючи, що країна не повинна залежати від волі або бажання однієї людини, він зажадав і отримав конституційну реформу, і змусив Кучму погодитися на систему, яка має баланс. На жаль, у день голосування за реформу цей баланс був трохи порушений, і відмова від деяких пунктів привела до створення в країні ілюзії двовладдя. Тому що якщо формально прочитати Конституцію, то вона цього не допускає.

Сьогодні Президент крім контрольних, «натягує» на себе виконавчі функції, які Конституцією не передбачені, і виглядає при цьому дуже жалюгідно, як людина, якій всього мало. Над ним уже всі сміються, а Президент не має права виглядати смішним. Але таким зробив його якраз Балога.

- Те, що Президент порушує Конституцію, давно не новина.

- Так, не новина. Але Банковою рухає сила, коли, переступивши закон один раз, вони не бояться так поступати і надалі.

Яка чарка горілки найскладніша? Перша. У мене тут досвід не великий, але з боку я спостерігав, як людина вранці не пам'ятає, що вона творила вночі. Я боюся, тут буде та ж ситуація: протверезіння Ющенка і його компашки пройде і він скаже, що біс поплутав. Але доведеться відповідати не бісику, який його плутав, а йому і тим реальним людям, які його на ці кроки штовхнули. І якщо до Ющенка добратися важко, тому що є формальна процедура імпічменту, то тих людей, які візували Укази, притягти до відповідальності дуже просто. Я думаю, страх перед покаранням штовхає Ющенка, Балогу і всіх, хто виконує їх сумнівні рішення, на подальші порушення закону. Але скільки б мотузочок не вився, все одно наступає кінець. Тут буде те ж саме.

Я не знаю, як далі розвиватимуться відносини двох реальних політиків, які сьогодні домінують в Україні, Тимошенко і Януковича. Але те, що третій піде – це точно.

Я згадую слова Ющенка, які він любив повторювати під час виборчої кампанії 2004 року. У нього, як пластинка, заїла фраза: «Ви повинні піти з базару». Так от я хочу сказати: Віктор Андрійович, прийшов час і Вам піти з базару.