Чечетов: «Луценко і Тимошенко – це брат і сестра-близнюки»

У вищих ешелонах української влади всі незадоволено всіма. Президент пише гнівні листи Тимошенко, прем'єр у свою чергу намагається «вибити» з-під Черновецького крісло голови КМДА. А тим часом нашу країну накрила інфляційна «хвиля». У січні і лютому рівень інфляції склав 5,7% - найвищий показник за останні вісім років.

Народний депутат України шостого скликання з фракції Партії регіонів, заслужений економіст України, колишній глава ФДМУ Михайло Чечетов в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm’у розповів про те, навіщо Тимошенко хоче звільнити Черновецького з поста мера столиці, як зупинити інфляцію в Україні, і чому Партія регіонів вирішила вийти зі складу Конституційної ради.

- Михайле Васильовичу, в середу уряд прийняв рішення направити Президентові подання про звільнення Леоніда Черновецького з поста КМДА. У свою чергу київський мер просить Ющенка усунути його від виконання обов'язків голови КМДА на 10 днів. Як Ви думаєте, до чийого прохання прислухається Глава держави?

- Нам би хотілося, щоб Віктор Андрійович діяв у рамках закону і Конституції. Юлія Володимирівна керується принципом революційної політичної доцільності. Ось захотілося поміняти мера – давайте поміняємо. А для чого йде «зміна караулу» на терені градоначальника міста Києва? Справа не в землі. Річ у тому, що хочуть поставити свого керівника Києва, для того, щоб він міг «добре» порахувати голоси на користь БЮТ на президентських або дострокових парламентських виборах. Аж до фальсифікації. Все решта – мішура (земля і так далі).

На сьогоднішній день темпи зростання економіки в Києві найвищі в порівнянні з іншими містами. У два рази збільшений бюджет. Тому тут інші міста можуть тільки позаздрити. А Тимошенко потрібна «своя» людина, яка змогла б забезпечити переконливу перемогу БЮТ на виборах.

Я думаю, що Президент повинен дивитися через призму закону. Пан Балога, який, можна сказати, «очі і вуха Президента», вчора чітко сказав, що законних підстав для звільнення Черновецького немає. Є закон про столицю - місто Київ. Там сказано, що Президент повинен призначити главою адміністрації мера, вибраного народом. Президент не може позбавити його цього статусу, залишивши тільки мером. Це просто нелогічно.

З іншого боку, мера можуть переобрати, але для цього потрібно проводити референдум. Закону про референдум на сьогоднішній день немає. Партія регіонів зараз внесла проект закону про референдум, відповідно до якого, якщо раптом колись наша політична верхівка спробує переламати волю народу і силою втягнути Україну в НАТО, то потрібно буде провести референдум. Якщо цей закон буде прийнятий, то можна буде говорити про можливість проведення референдуму щодо відставки мера.

Що стосується кримінального відтінку цього питання, коли намагаються сказати, що там були порушення закону, я хочу відзначити, що навіть людина, яка хоч трохи знайома з юриспруденцією, знає, що у нас існує презумпція невинності. Тобто не людина повинна доводити, що вона не винна, а правоохоронні органи повинні довести її провину. Тому на сьогоднішній день поки немає ніяких підстав говорити про те, що можна розглядати поведінку мера через призму Кримінального кодексу. І пан Балога про це сказав. А коли Тимошенко говорить, що такі підстави є, виходить, що вона ніби звинувачує Президента в тому, що він вкриває корупцію в Києві.

Повторюю – це надумане питання, спроба поставити свого «кишенькового» мера.

- Ви маєте на увазі Юрія Луценка?

- Я думаю, що сьогодні Луценко і Тимошенко – це брат і сестра - близнюки. Я не знаю, кого вони виставлятимуть. Але, напевно, вони вкладатимуть гроші в ту людину, яка була б «прохідною», і яку можна було б «провести» за гроші на пост мера Києва. І ще – вона повинна бути керованою, щоб відпрацьовувала те, що її посадили в крісло мера.

- Фракція БЮТ у ВР закликає всі парламентські фракції підтримати рішення уряду про необхідність термінового усунення Черновецького від посади голови КМДА. Партія регіонів підтримає рішення Кабміну?

- На засіданні Кабміну п'ять міністрів не проголосували за звільнення Черновецького. У тому числі і міністр юстиції. Людина, яка найбільше розбирається в юридичних питаннях, не проголосувала. Він же розуміє, що це просто дурість. Це означає розписатися в абсолютній відсутності професіоналізму і в своїй некомпетентності. Він не зміг переступити через це, враховуючи те, що Оніщук – дуже порядна людина.

ПР вважає, що немає законодавчих підстав для зміни мера, оскільки немає такого закону. А якщо за результатами перевірки, припустимо, буде доведена його провина, і він притягатиметься до кримінальної відповідальності, тоді він може бути усунений для проведення розслідування. Але поки ніяких фактів не немає. Тут є тільки чиста політична доцільність.

- Чому Партія регіонів вирішила вийти зі складу Конституційної ради?

- Одна з головних причин політичного протистояння в суспільстві – незавершеність конституційного процесу. Тому минулого року його треба було завершити, а потім вже проводити вибори. Ми ж говорили: вибори проблеми не вирішать. Ось пройшли вибори – що помінялося? Ще гірше стало.

Ми – унікальна країна. Ми живемо відразу за двома Конституціями. При Кучмі у нас була президентсько-парламентська форма правління, коли на чолі вертикалі виконавчої влади стояв Президент. «Помаранчевій» команді здавалося, що у Кучми дуже багато повноважень. Вони говорили: давайте ми заберемо повноваження у Президента, демократизуємо форму правління, і перетворимо на її парламентську, як у Європі. За їх ініціативою провели політреформу і перерозподілили повноваження, переформатували державний устрій. Форма правління стала парламентсько-президентською, і центр влади змістився до парламенту і в Кабмін. Але реформу ж провели «половинчасту», на верхньому рівні. А на рівні регіонів реформу до кінця не довели. На рівні регіонів Президент призначає губернаторів, тобто там, по суті справи, Конституція президентсько-парламентська. А в Києві ніби парламентсько-президентська.

Потрібно завершити конституційний процес. Але в його завершення кожен вкладає своє. Припустимо, ПР вважає, що потрібно довести до кінця політреформу перш за все на регіональному рівні і перейти до формату парламентсько-президентської республіки, де центр тяжіння влади буде зміщений до парламенту і в Кабінет міністрів. Комуністи і Блок Литвина не розділяють філософію ухвалення президентської Конституції. Що стосується Тимошенко, вона говорила, що потрібно запитати у людей, яку ми хочемо будувати концепцію – парламентську чи президентську. А потім, коли люди скажуть, тоді ми і напишемо Конституцію «під замовлення». У неї така логіка – також нормальна, вона десь має рацію. Ну, і Тимошенко заявила, що оскільки Конституцію прийматиме парламент, то він однозначно прийме тільки парламентську Конституцію, щоб не було «двоякості», двох центрів прийняття рішень, двох Кабмінів – на Грушевського і на Банковій.

Виявилось, що чотири парламентські фракції з п'яти зайняли однакову позицію. І лише НУ-НС підтримала президентську республіку.

Завершення конституційного процесу може, з одного боку, об'єднати країну, а може поглибити протиріччя аж до розколу. Так от потрібно зробити так, щоб завершення конституційного процесу було потужним об'єднувальним імпульсом для країни. Так вийде тільки тоді, коли буде досягнутий консенсус, єдине бачення політичних сил українського політикуму по філософії, за змістом конституційного документа. Але якщо ж якась гілка влади або якась політична сила спробує, використовуючи адмінресурс, нав'язати своє бачення, свій зміст, свою філософію Конституції, а половина українського політикуму буде проти, то спроба «протягнути» таку Конституцію ще більш віддалить лівий і правий береги Дніпра, ще більш розколе Україну. Цього робити не можна.

Вірогідно, Конституцію потрібно було на завершення конституційного процесу віддати від парламенту. Парламент створив таку комісію, привернув юристів, фахівців з конституційного права, представників громадськості. Цим вирішив зайнятися і Президент. Але у складі Конституційної ради народних депутатів близько 30 відсотків. А останні 70 відсотків, які ввів туди Президент, настроєні однозначно: вони хочуть тільки президентську республіку. Підбір членів Ради зроблений дуже тенденційно.

Крім того, ми говорили, що потрібно завершити конституційний процес, довести до кінця політреформу на регіональному рівні. ПР виступає за те, щоб віддати серйозні повноваження на місцевий рівень, дати можливість вибудовувати бюджет «знизу», щоб вони не їздили за подачками до Києва. Нам не потрібно приймати нову Конституцію. Але Конституційна рада на своєму першому засіданні навіть не почала обговорювати концепцію. Вірогідно, треба було обмінятися думками – буде парламентсько-президентська республіка чи президентсько-парламентська? Але тоді не було ніякої дискусії з цього питання, вона була згорнута. Членів Ради відразу розбили по групах, які почали займатися якимись розділами. І там не просто якісь правки! Там повністю міняють Конституцію! Тому ми в цій бутафорії брати участь не хочемо.

- Тимошенко запевняє, що рівень інфляції поступово знижується. Проте, вже за два місяці поточного року ця цифра склала близько 5,7%. І це вже більше половини рівня інфляції, закладеного до бюджету на 2008 рік (9,6%). Яким буде рівень інфляції до кінця року?

- Інфляція розкручується так, що, напевно, до кінця року ми «вліземо» в 30 відсотків. Це буде найвища інфляція за всю історію України. І ніхто нічого про це не говорить. Чому ці питання не розглядають на Кабміні?

Помножте 5,7 відсотків за два місяці на шість. Виходить 34,2 відсотка. Арифметика проста. Це катастрофа!

- Якими заходами можна зупинити зростання інфляції?

- Потрібно припинити роздавати гроші. У чому відмінна риса уряду Януковича від уряду Тимошенко? Уряд Януковича заробляв гроші для країни. Уряд Тимошенко витрачає ці гроші. Адже правильно Азаров сказав: 24 мільярди грошей передали. Уряд Януковича міг минулого року роздати ці гроші на підвищення зарплат, пенсій, для того, щоб заробити «бали» на виборах. Але на це не пішли, оскільки підішли до питання державно. І передали казну в 24 мільярди, щоб можна було розплатитися за газ, спокійно перезимувати і так далі.

Тепер незрозуміло, де ці 24 мільярди, все лунає, цих грошей немає. Говорять: давайте з молотка пів-України продамо! Вже Президент обурився: та ви що? Продати унікальні об'єкти для того, щоб профінансувати маревні популістські ідеї Тимошенко. Вони витрачати і те до ладу не уміють! Треба заробляти починати. А вони грають у політику: то мера Києва міняти, то мера Харкова. Це що, проблеми уряду? Це місцеві проблеми. Причому тут Кабмін?

Економіка була на злеті, на підйомі. Домовленість з Росією по газу була 179,5 доларів. Ми плавно входили в 2008 рік. Передали 24 мільярди на казначейські рахунки. І при всьому цьому за два місяці створити такий хаос! Хаос на газовому ринку, на нафтовому ринку, розкручування інфляційної спіралі. Економіка неначе спеціально ведеться до краху.

Віктор Андрійович – спокійна людина. Але я думаю, що цього разу у нього терпіння лопне не через вісім місяців, як у 2005 році, коли він вигнав Тимошенко з крісла прем'єра, розуміючи, що вона веде економіку до краху. Цього року, я думаю, у нього нерви не витримають місяців через півтора, він знайде законодавчі підстави і відправить прем'єра до відставки.

За те, що твориться в країні, з одного боку, відповідає уряд, але з іншого боку народ скаже Президентові: Вікторе Андрійовичу, а чому ви дивитеся на це крізь пальці? Все робиться на шкоду, угробилася промисловість, внутрішній ринок, підприємства, розкручується інфляція, хочуть продати пів-України і цими грошима «позатикати» дірки в бюджеті. Чому ж ви, як Президент, ніяких заходів не вживаєте?

Тому Віктору Андрійовичу потрібно думати про те, як підняти рейтинг. І тут, я думаю, він повинен проявити принциповість.

- Україна і Росія узгодили ціну на газ. З березня по грудень 2008 року до України буде поставлений газ центрально- і середньоазіатського походження в об'ємі не менше 49,8 млрд. кубометрів за ціною 179,5 дол. за тисячу кубометрів. Це добрий результат для України?

- На сьогоднішній день ми стоїмо перед тим фактом, що ціна на газ завдяки пані Тимошенко стане майже європейською. Почавши лобіювати інтереси тих або інших фінансових корпорацій, які фінансували виборчу кампанію БЮТ, Тимошенко посварила нас з російськими постачальниками нафти. Зараз стоять наші нафтопереробні заводи. Нафти немає, бензин дорожчає. Скоро буде шість гривень, а до осені – сім.

Той, хто везтиме картоплю або м'ясо на базар, тепер закладатиме ціну бензину в ці продукти. І ціна підскочить. Ціна на газ також увійде до собівартості продукції.

Ми зараз входимо до СОТ і нам потрібно було б захищати свій ринок, своїх виробників, свої підприємства, оскільки конкуренція буде дуже жорстка. Особливо це стосується АПК. Так уряд мало того, що нічого не робить для захисту своїх виробників, щоб дати їм можливість «м'яко» увійти до СОт, він ще й з іншого боку «добиває» своїх товаровиробників, оскільки підскочить ціна на газ, а це збільшить собівартість, і наша продукція взагалі буде неконкурентоспроможною. Підприємства практично стануть банкротами.

Але ні інфляція, ні зростання цін нікого не хвилюють. Хвилює то мер Харкова, то мер Києва і так далі. Партія регіонів закликає розглядати конкретні питання. Ми будемо ставити питання звіту уряду про ті неподобства, які творяться на газовому ринку. Завдяки зусиллям сьогоднішнього уряду ми перетворимо нашу промисловість на кладовище. Вона не виживе при таких цінах на газ! Половина заводів закриється.

У середу відбулося засідання нашого опозиційного уряду. Жорстко стояло питання про ситуацію на газовому ринку. І ми вимагаємо звіту Кабміну на Верховній Раді зі всіма витікаючими наслідками і з притяганням до відповідальності тих, хто привів країну до цього беззаконня.

- Можна було домовитися про вигідніші умови постачання газу?

- А навіщо було домовлятися? Не треба було просто втручатися. 179,5 було домовлено ще Януковичем. У 2004 році був Янукович, ціна на газ була 40 доларів, і домовилися, що ціна буде стабільною до 2012 року. Прийшла Тимошенко, повідміняла договори з Росією. У результаті Єхануров вимушений підняти ціну в два рази і покотилося.

Знову прийшов Янукович, знову вдалося домовитися, стабілізувати і підписати 179,5 доларів. Це найнижча ціна, за якою країни отримують газ у Росії. Прийшла Тимошенко, знову все поламала, тепер ціна буде 320. Що ж вона робить? Вона просто губить промисловість! У неї якась патологічна ненависть до нашої промисловості, до наших підприємств, до нашої індустрії. Ну не допомагаєш – так хоч не заважай! Налагодив уряд Януковича постачання газу – не ламай!

І правильно Ющенко сказав: якщо ви можете запропонувати ціну нижчу, будь ласка, давайте якісь схеми, постачання. Але якщо ви мудрите, а в результаті ваших «розумувань» ціна на газ буде в два рази вища, то вам гріш ціна.

- У 2009 році газ для України буде за європейськими цінами?

- Ми все одно повинні вийти на європейські ціни. Але ми повинні були це зробити поступово, впродовж чотирьох-п'яти років. А так це буде шоком для України. Половина індустрії просто «ляже».