Прем'єрський наступ на київські бастіони

Очевидно, і зовсім не неймовірно: другій каденції прем'єр-міністра Юлі Тимошенко абсолютно не супроводжує те, нехай навіть видиме, заступництво і моральна підтримка з боку Віктора Ющенка, які Президент надавав лідеру БЮТ в початку-середині 2005 року. Досить пригадати, з яким небажанням глава держави погодився на внесення кандидатури Юлії Володимирівни на пост глави українського уряду. Подібне охолодження, очевидно, продиктоване тільки однією умовою: виборами Президента України, що наближаються. І якщо в січні–лютому тиск на одного зі своїх головних опонентів на майбутніх у 2010 році виборах чинив Ющенко, то в березні, схоже, прийшла черга Тимошенко.

Починаючи з січня 2008 року і по нинішній день, Президент послідовно тисне на три «больові точки» Юлії Тимошенко: слабку, на його думку, боротьбу Кабміну з інфляцією, недостатнє фінансування українських збройних сил і, нарешті, досягнення стабільності на газовому ринку. І якщо з двох перших питань уряд поки не може адекватно відповісти на критику, що все посилюється, з боку Глави держави, то в газовому питанні все не так просто. Тут уже Віктор Ющенко займає позицію того, хто виправдовується, – вірніше, тримати оборону і контратакувати його змушує саме Юлія Тимошенко. Коли глава уряду безуспішно, з «газової» точки зору, з'їздила в Російську Федерацію, з-під пера Тимошенко вийшов лист на адресу Гаранта, в якому вона повідомила, що Кабмін не може погодитися з деякими умовами домовленостей між Президентами України і Росії від 12 лютого 2008 року. Серед таких умов Тимошенко назвала: закупівлю в першому кварталі цього року російського газу по $315/тыс м3, зміну одного посередника («УкрГазЕнерго») у схемі реалізації блакитного палива на внутрішньому ринку України іншим СП, і усуненням НАК «Нафтогаз» від можливості балансування і розподілу газу на вітчизняному ринку шляхом підписання угод і постачань газу СП-1 («РосУкрЕнерго») і СП-2 («УкрГазЕнерго»). Виконання цих умов, на думку ЮВТ, може призвести до «збереження корупційних схем і зловживань, банкрутства «Нафтогазу» і загрози національним інтересам». Природно, що подібні доводи глави Кабміну набували швидше викриваючого характеру і були оприлюднені з єдиною метою: показати, хто насправді зацікавлений в збереженні корупційних схем на даному ринку. Тимошенко ризикувала, витягуючи на світло деталі домовленостей між Ющенком і Путіним, особливо в питанні ціни на газ на перший квартал. Безумовно, прем'єр розуміла, що її інформацію можуть спростувати, але не могла не піти на таку провокацію просто тому, що іншого способу ужалити Ющенка і хоч якось видати його зацікавленість у збереженні існуючих схем постачань газу до України. «Виклик вогню на себе» вдався: спочатку глава Секретаріату Президента Віктор Балога заявив, що Тимошенко спотворила інформацію про зміст переговорів Ющенка і Путіна, а потім Гарант змушений був розсекретити директиви, які він видав главі уряду перед її візитом до Москви. При цьому Президент повідомив, що піти на такий «безпрецедентний» крок його змусила «спотворена чи тенденційна позиція певних ділових осіб України». Він також сказав, що йому шкода, що відносини між урядом і Президентом набули такого характеру. «Це не моя політика, і хотів би від неї відмежуватися. Той, хто хоче працювати на Україну, переконаний, знаходить способи не піаритися, а вирішувати питання», - підкреслив Ющенко, назвавши описані в листі Тимошенко умови «винятковою брехнею».

Навіщо ж глава Кабміну опустився до такої, як висловився Гарант, виняткової брехні? Видно, так ЮВТ виконує свою обіцянку, дану ще 1 березня, повідомляти про кожен тиск на уряд в питаннях постачань газу. Чи тиснули на Кабмін в період з 1 по 6 березня? Схоже, що так – у відповідь на ініціативу Тимошенко припинити з першого дня березня митне оформлення постачань газу за контрактами «УкрГазЕнерго». Крім того, директиви, про які говорив Ющенко, складені і підписані Віктором Балогою 26 лютого – через 14 днів після зустрічі Віктора Андрійовича з Володимиром Володимировичем. Не беруся стверджувати, що за два тижні Секретаріат Президента міг істотно «згладити» досягнуті в Москві домовленості, але припустити, що розмова між двома Президентами йшла якраз про вказану в листі Тимошенко ціну на «блакитне паливо» і долю «Нафтогазу» і посередників, можна. Принаймні, якщо виходити зі сказаного Гарантом в інтерв'ю журналістам у Черкаській області, де він заявив, що Україна повинна підготуватися до нової ціни на газ.

Не добившись поки значущих успіхів в детінізації схем постачань до України російського газу (адже блакитне паливо в нашу країну, як і раніше, відвантажує «РосУкрЕнерго»), до яких, за різними оцінками політологів, має відношення і Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко вирішила натиснути ще на один хворий мозоль Гаранта.

Своїм учорашнім наступом на київський бастіон в особі Леоніда Черновецького прем'єр-міністр Юлія Тимошенко продемонструвала, що їй не так важливо змістити в найближчій перспективі вказаного чиновника, як показати киянам і українцям, завдяки кому столичний градоначальник утримується в кріслі мера.

Дивлячись, що коаліція, особливо фракція НУ-НС, не поспішає втілювати в життя свою передвиборчу обіцянку про перевибори у Києві, прем'єр-міністр вирішила діяти самостійно. Перш за все ЮВТ покартала коаліціонерів за те, що досі представники більшості не змогли погоджено подати і проголосувати ухвалу про призначення дострокових виборів мера Києва і Київради. Хоча, кажучи відверто, особливих підстав у парламентаріїв для цього на даний момент немає, адже тимчасова слідча комісія ВР була створена тільки минулої п'ятниці, і ніякого розслідування зловживань з боку київського градоначальника члени комісії провести просто не встигли.

Зате у уряду, як заявила на вчорашньому засіданні Кабміну Тимошенко, такі підстави знайшлися. Серед них: численні порушення законодавства з боку керівництва КМДА і її глави, які зафіксували центральні органи виконавчої влади (мається на увазі КРУ, за даними якої, тільки за 4 місяці 2007 року бюджет Києва недоотримав більше 1 млрд грн), інформація Генпрокуратури та інших правоохоронних органів. Окрім цього, Управління правового забезпечення Секретаріату уряду підвело правові підстави для звільнення Леоніда Черновецького. Їх головна думка в тому, що київський голова порушив положення Конституції, законів «Про Кабмін» і «Про місцеве самоврядування», за якими, як вважають у Тимошенко, Черновецький як глава КМДА повинен звітувати за результати своєї діяльності перед урядом. А уряд, на підставі згаданих законів, має право притягати главу міськадміністрації до дисциплінарної відповідальності або звернутися до Президента з поданням про звільнення голови КМДА. Єдине, але вельми серйозне «але» в цій справі: главою КМДА, згідно з рішенням Конституційного суду від 25 грудня 2003 року, призначається людина, обрана мером Києва. А тому Гарант може звільнити главу Київміськадміністрації лише в тому разі, якщо Київрада або Верховна Рада (за умови, що такому рішенню парламенту передуватиме відповідне судове рішення) ухвалить рішення звільнити мера столиці. Поки ні Київрада, в якій у Черновецького «ручна» більшість, ні Верховна Рада, через різницю позицій як в коаліції, так і взагалі в парламентському середовищі, зробити це не можуть. Виходить замкнуте коло. Саме це коло і намірилася розірвати Тимошенко. Вірніше, зробила спробу, щоб показати головне – хто на даний момент «кришує» київську владу. Демонстрація, як і у випадку з газовими посередниками, вдалася.

По-перше, утрималися від підтримки урядового подання про звільнення Черновецького люди Ющенка - міністр юстиції Микола Оніщук, віце-прем'єр Іван Васюник, міністр сім'ї, молоді і спорту Юрій Павленко, аграрний міністр Юрій Мельник і міністр охорони здоров'я Василь Князевич. Пізніше відреагував секретаріат Президента. За словами Віктора Балоги, пропозиція уряду звільнити Леоніда Черновецького з посади голови КМДА з правової точки зору безпідставна, і тому не буде підтримана Президентом. «Зараз столичний керівник перед законом чистий і, наскільки мені відомо, Генпрокуратура не має до нього претензій», - нагадав керівник СП.

Він також повідомив, що усунути від виконання посадових обов'язків Черновецького можна тільки в зв'язку і на час проведення службового розслідування фактів протиправних дій держслужбовця. «Проте щодо мера Києва таке розслідування ніколи не призначалося і ніким не проводилося, тому юридично підтверджених підстав для його відсторонення на сьогодні немає», - підкреслив Балога.

Як говориться, всім, кому треба було, «засвітилися». Але і на цьому провокації Тимошенко не вичерпалися. На вчорашньому брифінгу Юлія Володимирівна повідомила, що у вівторок, 17 березня, фракція БЮТ в парламенті вимагатиме від коаліції розгляду у вівторок в першому, другому і останньому читаннях закону про оголошення дострокових виборів мера Києва і Київради. Вона висловила переконання, що це рішення буде проголосоване 228 голосами коаліції. За словами Тимошенко, під час дострокових виборів до парламенту політичні сили, які входять в коаліцію, обіцяли провести дострокові вибори мера і Київради. «Тому, якщо хтось з коаліції недоголосує, ми вважатимемо, що це подвійні стандарти, зрада киян і столиці, і повне покриття корупції», - стверджує Тимошенко. Прозорішого натяку і не придумаєш.

У чому ж полягає причина ось такого позиціонування Глави держави і його прихильників з боку прем'єр-міністра? Відповідь проста: у конкуренції, що загострюється день за днем, за пост Президента. Зараз Тимошенко важливо відтіняти Ющенка на власному тлі, показати, наскільки Гарант загрузнув у корупційних схемах, наскільки йому вигідно підтримувати нечистих на руку чиновників тощо. Навіть якщо вагомої доказової бази для таких тверджень немає. І – максимально дистанціюватися від Ющенка з наближенням старту передвиборчої президентської кампанії. Якщо у 2009 році електорат вже насилу згадуватиме, що «Юля і Вітя – дружба на століття», то Тимошенко своєї попередньої мети, дискредитації одного з основних конкурентів у боротьбі за президентський пост, добилася.